Про переговори України з Росією, звільнення територій і що буде далі

1. Слухайте президента України Володимира Зеленського: ми будемо звільняти свою землю і людей, Росія має вивести свої окупаційні війська з території України у міжнародно визнаних кордонах.

2. Україна не відмовляється від дипломатії. Але нинішні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів – це лише димова завіса. Росія грає в конструктив, а насправді хоче взяти паузу, щоб оговтатися та згодом продовжити війну з новою силою. Ми не підемо на це і закликаємо партнерів не підігравати Москві.

3. Київ не розглядає навіть теоретично будь-яких поступок щодо питання Криму. Немає ані для нас, ані для міжнародного права жодної різниці між Херсоном і Севастополем. Все це – Україна.

4. Розмови про те, що Україна буде терпіти чи піддаватися на будь-які підштовхування, безглузді. Раджу усім облишити це доісторичне сприйняття України як того, на кого тиснуть, і кого змушують. Сьогодні Україна тисне і змушує. Ми творимо нову історію разом з тими у світі, хто стоїть з нами пліч-о-пліч.

5. Що стосується тих у світі, хто за лаштунками між собою та у коментарях журналістам просторікує, що не вірить в перемогу України та висловлює нескінченні сумніви, то сьогодні я виступав на Раді міністрів ЄС і розказав одну історію. 

Далі – цитата з мого сьогоднішнього виступу:

"Влітку 2021 року, я подорожував Херсонщиною разом із дітьми. Нашим екскурсоводом був Олексій Білецький. Він закоханий у Херсонщину та присвятив життя тому, щоб перетворити її на туристичний магніт. Цьогоріч, коли Херсон був окупований, він написав мені. Подякував за роботу і сказав, що для нього було за честь зробити для нас екскурсію. Написав з сумом, так, ніби прощався…

Я відповів Олексію, що він обов’язково проведе нам ще одну екскурсію. Після звільнення Херсона. Навряд чи він повірив тоді у реальність моїх слів. Але все сталося саме так.

Тож тепер я пропоную вам відвідати український Херсон. Зі свого боку, буду радий поділитися контактами Олексія.

Ця ситуація стосується всіх, хто не вірить в Україну. Всіх, хто висловлює сумніви, хто сіє сумніви та страх щодо того, що буде далі.

Варто пам’ятати одну річ: неможливо перемогти, якщо не вірити. 

Дякую всім, хто вірить у перемогу України. Ви не пошкодуєте, що зайняли таку позицію.

Якщо ми залишимося єдиними та принциповими у ці важкі часи, ми також святкуватимемо відновлення миру та безпеки в Європі. І чим більше буде підтримки, чим більше зброї ми отримаємо, тим швидше цей день настане".