Нам дуже хочеться жити в ідеальному світі, щоб все як за "підручником добра": чорне – це чорне, без будь-яких напівтонів, а білі починають і обов'язково розгромно виграють. Але життя, на жаль, зовсім не ідеальне і складається з тисяч різних доріг. Кожна з яких спочатку покрита суцільним туманом, і далеко не всі з них – дороги чемпіонів. Точніше, взагалі всі ці дороги – це, швидше, випробування, розчарування, спроби, "всупереч", "бо треба дійти", страждання.

Іноді дуже страшні. До зламаних криком безсилля зубів. Особливо, якщо в тебе в сусідах велике звірине плем'я, яке живиться душами вбитих чужих дітей. Яке платить пухкі гонорари тим, хто найвитонченіше виправдає колективне насильство. Яке вечорами збирає свою еліту в смокінгах і вечірніх сукнях у Великому Кремлівському залі, щоб насолодитися симфонічним концертом, що складається з криків українських матерів і батьків, які багато годин стоять над тілами своїх роздертих дітей.

Читайте також
Росія — держава-терорист, що живиться нафтою, газом та людською кров’ю. Ось як її зупинити

А чемпіонами, переможцями все одно стають тільки ті, хто йде до кінця. Тому що первісне російське зло обов'язково має бути покараним. Так і робитимемо. Просто будемо йти до кінця. І карати. І виганяти. І безмежно екзорцизмити.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
переговоривійна росії в україніпереговори з росієюподоляк михайло