Діалог української влади із західними партнерами часто нагадує діалог автопілота з автовідповідачем (це влучне визначення прозвучало на першій конференції "Уроки війни та відбудова країни й суспільства"). Одна сторона неухильно рулить у визначеному напрямку, інша сторона нудно повторює список своїх незмінних вимог (щоб зрозуміти, про що йдеться, подивіться, наприклад, на список голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн).

Налагодити діалог у такій ситуації досить важко. Рішення, як завжди, полягає у виході в додатковий вимір (згадайте вправу "скласти з шести сірників чотири рівносторонні трикутники"). Система потребує третьої точки для балансування.

Такою третьою точкою може бути (і мусить бути) громадянське суспільство в широкому розумінні: не лише інституціоналізовані громадські організації, а й неструктуровані рухи, бізнес-спільноти, волонтери, професійні організації, think tanks, університети тощо.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
громадянське суспільствовідбудова українилуганська деклараціявимоги заходу