Українці завжди вибудовують відносини з демократами, що виливається у важкі часи з приходом республіканців. Зеленський увірвався на республіканське поле з великим інтервʼю Лексу Фрідману.

До того гостями подкасту Фрідмана були Ілон Маск, Дональд Трамп, Іванка Трамп, Хавʼєр Мілей, Марк Цукерберг, Беньямін Нетаньягу, Джефф Безос. Тобто Зеленський як мінімум у хорошій компанії.

Щодо змісту – численні натяки на імпотентність, а може й свідомі дії, продиктовані певними інтересами, демократів. Спроба поладнати з Маском – це справді важливо.

Намагався пояснити Фрідману про Будапештський меморандум, ядерну зброю.

Але той повністю контролював цю бесіду – я завжди захоплювалася риторичними вміннями американських ораторів. Цю броню Зеленському пробити не вдалося. Відповідно інтервʼюер так і не збився з думки, що Україна повинна шукати компроміс з Росією.

До речі, Фрідмана за інтервʼю з президентом України жорстко критикують у коментах абсолютно всі: російські боти, українські боти, американські українофоби тощо.

Якщо абстрагуватися від війни в Україні, подкаст – в усіх сенсах космос. Усі ці фішечки з ШІ, голосами, мовами, перекладами, харизма та професійний рівень самого інтервʼюера! Ми в цьому сенсі в позаминулому столітті.

Зеленський, до речі, в цьому проєкті був досить органічним. Було видно, що йому цікаво.

Але.

Весь час не полишає відчуття абсурдності самої ситуації. Президент країни, що стікає кровʼю, змушений на потіху публіці бавитися в якесь штукарство, діставати все нових і нових кролів зі свого капелюха.

Витрачати на це свій час та енергію, це все ж непросто. Такі правила гри, так треба, інакше не виживеш.

А головна країна світу, яка ще має сили зупинити велику бійню, спускає свій креативний потенціал на всяку …ню на кшталт подкасту Фрідмана.

Оригінал