Міжнародний контингент чи більше зброї для ЗСУ – що є більш ефективним

До переговорів із Росією потрібно підходити надзвичайно обережно памʼятаючи досвід 2014-22 років. Її переговорна стратегія залишається незмінною і буде повторюватись у новій реальності.

Але між тоді й зараз є одна принципова відмінність, яка, на мою думку, поки не має свого рішення. І яка унеможливлює переговори з ключового для України питання – питання територій.

Річ у тому, що Росія ніколи не веде перемовини про те, що вона вважає своїм. Наголошу – не про те, що є її насправді, а про те, що вона таким сама вважає.

З 2014 року Росія не вела перемовин щодо Криму, а вела їх виключно щодо окремих районів Донецької й Луганської областей. Оскільки визнавала суверенітет України над цими територіями.

На сьогодні Росія вважає, що окуповані нею частини Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей належать до її конституційного поля. Знаючи російські переговорні традиції, можна дійти висновку, що вони в принципі не вступатимуть у перемовини щодо цих територій.

Відповідно, це блокує переговори щодо землі у будь-якому форматі. Що прямо перетинається з результатами соціологічних опитувань, у яких українці прагнуть або повного відновлення територіальної цілісності, або відновлення позицій станом на лютий 2022 року.

Якщо вдасться змусити Росію відступити від цієї позиції, тоді цей трек буде розблоковано.

Росії не вигідний, на мою думку, і міжнародний контингент, тому що вона вірить у власну здатність досягти цілей у цій війні. А присутність контингенту означатиме по суті побудову стіни між двома протиборчими сторонами, за умови, що цей контингент буде повноцінним.

Міжнародна присутність, яка має охопити лінію зіткнення довжиною майже 1500 кілометрів із півночі на південь, за кількістю залучених людей і фінансовими витратами стала б безпрецедентною. Разом з тим кожна країна, яка є потенційним учасником такої місії, двічі зважуватиме, чи захоче вона наражати на ризик своїх представників під час гарячої фази війни.

Якщо ж такий контингент буде обмеженим, він не виконуватиме своєї функції. Бо показова стабільність існуватиме лише у місцях його присутності. А на інших ділянках фронту війна продовжуватиметься у тих же масштабах, що і зараз.

У політиці можливо все, але для того, щоб ідея з миротворцями спрацювала, Росія має відмовитися від намірів просування вперед.

Моя позиція тут максимально проста. Є країни, які бідкаються, що у них немає грошей на підтримку України. Але водночас вони готові викинути десятки мільярдів доларів і євро на миротворчий контингент.

Краще їм усе ж дати частину цих грошей Україні, а частину нехай вкладуть у власне виробництво зброї, і в такий спосіб дадуть усю необхідну зброю ЗСУ, щоб вони могли бити ворога на землі.

Це буде більш ефективним використання цього ресурсу.

Оригінал