Радію новій хвилі істерії в Росії. Це ексклюзивна бомба рандомної дії. І вона вибухне

Поговорімо про менеджмент.

Вирва управлінського колапсу – це такий стан системи, за якого будь-яке рішення, спрямоване на уникнення катастрофічних наслідків, призводить до ще більш катастрофічних наслідків.

Тобто, будь-яке рішення, покликане врятувати стан справ, досягає суто протилежної мети. Класична історія будь-якої системи управління, яка втрачає керованість.

Коли ви чуєте про банкрутство успішних ще вчора компаній, провальні проєкти розробки відеоігор, чи програш очевидного фаворита війни – це наслідок ланцюга управлінських помилок.

Як вони виникають, ті помилки? 

Внаслідок необхідності приймати велику кількість рішень в умовах обмеженості інформації, ресурсів та зламаної системи зворотного зв’язку.

В умовах, коли ти вибудовуєш авторитарну гіперцентралізовану систему управління, що базується на вірності та корупції, система зворотного зв’язку – перша жертва. Саме тому крах усіх диктатур такий зазвичай швидкий, епічний та, на перший погляд, непередбачуваний.

Крах таких систем та їхніх окремих інститутів – армії, апарату примусу, пропаганди – непередбачуваний саме тому, що відбувається абсолютно миттєво в історичному масштабі.

Власне, саме це ми зараз і спостерігаємо в Росії.

Просто для нас місяці чи навіть рік-два – це довго. Історично це – мить.

І зараз ця істерія і можлива мобілізація суспільства у РФ заради РІШУЧОЇ ПЕРЕМОГИ НАД УКРАЇНОЮ ТА НАТО – це введення в рівняння російського режиму настільки рандомної змінної, що це не стабілізує систему, а закладе під неї абсолютно ексклюзивну бомбу рандомної дії. І вона вибухне.

Може завтра. А може, через рік.

І так. Три місяці тому наш вихід на рубежі 24 лютого 2022-го я вважав великою перемогою. А тепер розумію, що мій друг та журналіст Павло Казарін покаже мені свої улюблені місця Криму ще до пенсії.

Оригінал