Міжнародний реєстр збитків: Україна формує систему ефективного післявоєнного відновлення

Генеральна Асамблея ООН підтримала створення компенсаційного механізму, який дозволить використати російські активи для виплат постраждалим від вторгнення Росії в Україну. Раніше Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) також ухвалила історичну резолюцію щодо дій країни-агресора. Там також містився заклик створити комплексний міжнародний компенсаційний механізм. Водночас в обох документах зазначено й перший крок такого механізму – міжнародний реєстр збитків. Розбираємось, як він працюватиме. 

Історичні передумови 

Міжнародне право у питаннях компенсації за завдані збитки спирається на принципи, вироблені в результаті розгляду окремих кейсів, які стали історичними. Один із базових епізодів — справа Хожувського заводу. Його ще у 1920-ті роки розглядала Постійна палата міжнародного правосуддя.

Суперечка стосувалася переходу майна від Німеччини до Польщі після територіальних змін за підсумками Першої світової війни. Саме в цій справі було сформовано основний принцип, який ліг в основу подальшої роботи з компенсаціями: "виправлення порушення має, по можливості, усунути всі наслідки незаконної дії та відновити становище, яке існувало в ситуації, якби незаконних дій не було". Простіше кажучи, компенсація має бути достатньою для того, щоб повернутися до первісного стану.

Однак це принцип, а як досягти його реалізації? Українська сторона у питаннях створення міжнародного реєстру збитків спирається на підходи, що застосовувалися у кейсі "Щодо правових наслідків будівництва стіни на окупованій палестинській території", а також використовує досвід Компенсаційної комісії Ірако-Кувейтського конфлікту та Комісії з претензій Еритреї до Ефіопії.

Реєстр Організації Об'єднаних Націй для реєстрації збитків, завданих внаслідок будівництва стіни на окупованій палестинській території, є міжнародною структурою, створеною під егідою ООН. Головний штаб знаходиться у Відні. Основне завдання — ретельний облік збитків, спричинених будівництвом стіни на територіях, які ООН не визнає ізраїльськими. З 2006 року, коли розпочалася робота реєстру, і до 31 травня 2022 року (останні представлені публічно дані) вже зібрано 73 235 епізодів та понад мільйон документів. Водночас робота триває.

Щодо Комісії з претензій Еритреї до Ефіопії, то вона вже завершила діяльність. Комісія, сформована за підсумками дворічної війни (1998–2000 роки), працювала з 2000 до 2009 року та загалом винесла 15 часткових та остаточних рішень про відповідальність та відшкодування збитків. Комісія базувалася у Гаазі. 

Український підхід 

Нинішня пропозиція України – створити схожу структуру – Реєстр збитків по Україні (Register of Damages for Ukraine, RD4U). Він також базуватиметься в одній із країн ЄС, при цьому операційно та фінансово буде незалежним від структур ООН.

Передбачається, що Реєстр збитків по Україні складатиметься із Секретаріату з адміністративними функціями та Комісії, яка має наглядово-судові функції.

У Секретаріаті працюватимуть юрисконсульти, фахівці з аналізу даних, IT-фахівці, помічники з правових та адміністративних питань. Сама Комісія складатиметься з міжнародних експертів у відповідних сферах міжнародного права. Вони займуться збиранням претензій та їх доказів, розглядом та оцінкою отриманих претензій, контролем роботи Секретаріату.

Які претензії розглядатимуть?

Тут варто згадати, що наприкінці літа Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством інфраструктури представили "Реєстр пошкодженого та знищеного майна", де зібрано інформацію про пошкодження внаслідок бойових дій нерухомого майна. Інформація звідти також потрапить до міжнародного реєстру. Однак RD4U охопить інші сфери.

Передбачається, що буде розглянуто претензії переміщених осіб; постраждалих від воєнних злочинів; від тих, що отримали тілесні ушкодження; найближчих родичів загиблих; претензії про пошкодження чи втрату майна. До того ж за останньою категорією буде два окремі напрямки: до певної суми і вище за цей поріг.

Розглядатимуться позови фізичних та юридичних осіб, а також подані Урядом України (і, можливо, іншими урядами), зокрема за шкоду, заподіяну інфраструктурі та навколишньому середовищу.

Міжнародний досвід буде використано і для того, щоб робота не затягувалася на роки. Для прискорення роботи комісія зможе використати методи опрацювання колективних чи масових претензій. Під юрисдикцію підпадають усі кейси після 24 лютого 2022 року та до моменту закінчення бойових дій. 

Пріоритет: справедливість 

Створення Реєстру збитків по Україні є важливим кроком для відновлення справедливості для всіх постраждалих від війни. Над його створенням працює міжнародна група юристів та головну юридичну підтримку забезпечує юрист-міжнародник Маркіян Ключковський (партнер ЮФ "Астерс") у групі з юристами-академіками та практиками. Якою буде структура – залежить не лише від України, а й від країн-партнерів, які захочуть нас підтримати.

Що не менш важливо, кейс війни в Україні — чи не перший в історії, коли збирання інформації про збитки та запуск міжнародних процесів компенсації розпочалися ще до завершення бойових дій. З одного боку це допоможе нам розпочати відновлення країни максимально оперативно. А з іншого — це яскраве свідчення того, що світ вірить у нашу перемогу і вже зараз планує післявоєнний устрій, де Україна отримає всі необхідні компенсації.