Глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров назвав важливим результатом переговорів між російською та українською делегаціями у Стамбулі те, що Крим та Донбас залишилися "за рамками" гарантій безпеки, які мають бути надані Україні. Ця заява російського міністра докорінно відрізняється від того підходу, який запропонував український президент Володимир Зеленський – погодитися з консультаціями по Криму на найближчі 15 років та з'ясувати статус півострова за столом переговорів.

Але по суті переговори на 15 років – це відкладений статус території. Всі ці роки, впевнений, на географічних картах усіх країн світу – крім Росії, зрозуміло, – Крим продовжуватиме вважатися українським, зберігатимуться, зокрема, й санкції за окупацію Криму, запроваджені Заходом у 2014 році.

А що, якщо за ці 15 років під тяжкістю санкційного тиску російський режим не витримає, зміниться менш агресивною та більш осудною владою? Хто передбачить, як закінчаться переговори про статус Криму, якщо нове російське керівництво, прагнучи повернутися до цивілізованого світу, визнає сам факт окупації півострова? Саме цього, схоже, Володимир Путін хоче уникнути.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку