Повоєнна Європа, яка постала на згарищах великої війни та імперативі "Ніколи знову!" занепадає на очах. Виявилось, що не можна вічно процвітати та тішитись комфортним ситим життям під американською безпековою парасолькою. І водночас активно робити профіт на дешевих російських енергоносіях та промисловому аутсорсингу в Китаї.

Бо коли життя підходить до каси, виявляється росія/московія/орда виробляє (за оцінками міністра оборони Німеччини) вчетверо більше зброї, аніж ЄС разом узятий, а серед 10 найпотужніших армій світу немає жодної європейської, проте є Росія, Китай, Індія, Туреччина і Пакистан.

Саме тому, коли я думаю про те, як Україні вижити і перемогти, мене дедалі більше приваблює кейс Південної Кореї. Така ж порівняно невелика нація, затиснута між монстрами Японією та Китаєм. Така ж тривала епоха бездержавності. Така ж еліта, вихована у традиціях японської метрополії.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку