Як не ховай голову в пісок, відповідати за провал судової реформи все одно особисто Зеленському

16 вересня, в Офісі президента відбулася зустріч представників судової влади, послів країн G7 і Євросоюзу щодо підтримки судової реформи.

Президент Володимир Зеленський на цю зустріч не прийшов, прислав заступника заступника.

Під його головуванням посли G7 і низка народних депутатів ухвалили заяву за результатами 2,5-годинного обговорення. У ній правильні слова, які можна підсумувати так: "Ми обурені і закликаємо не зупиняти судову реформу". 

Але ні Рада суддів України, яка є джерелом проблеми (бо нехтує виконанням закону), ні Верховний суд України (який робить свою частину чорної справи – звертається до Конституційного суду України про нібито неконституційність реформи) заяву не підписали, нібито через "посадові обмеження". 

Виходить, що заявити позицію і щось пообіцяти зробити спромоглися тільки ті, хто свою частину реформи і так зробив, – народні депутати, що проголосували за закон, і міжнародні організації, які своїх експертів делегували до Етичної ради в строк.

Натомість, Рада суддів усно пообіцяла Етичну раду таки сформувати, але... може,  десь до кінця жовтня. І то не факт. І продовжує шантажувати пів світу, бо їй знов щось не подобається.

Все це виглядає як спроба Зеленського (чи його людей, неважливо) відмежуватись від проблеми і сховатися за "незалежну судову систему, на яку не можна впливати". І знову, як і в 2019-му, дати реформу завалити.

Цікаво виходить. Коли треба посадити активіста Сергія Стерненка чи відмазати заступника голови Офісу президента Олега Татарова – якось про "незалежну судову систему" не йдеться. Впливи відбуваються такі, що аж гай гуде. І навіть посадові особи Офісу президента (ОП) коментують в стилі "ми ж вам казали, що все буде окей".

А як треба розблокувати реформу – так купка ноунеймів з Ради суддів просто Форт Нокс. А прізвища в усіх без виключення в ОП – Монтеск'є.

Так не буває.

А відповідати за провал реформи все одно особисто Зеленському.

Оригінал