Екстрадиція Шарія: чи чекати на проросійського блогера в Україні? Це буде складне завдання

5 травня з Іспанії надійшла дуже цікава новина — місцевими правоохоронними органами за клопотанням української сторони було заарештовано проросійського блогера Анатолія Шарія. Його було доправлено до суду з метою подальшої екстрадиції за підозрою у державній зраді.

Початковий оптимізм щодо видачі цього одіозного персонажа на рідну землю поступово почав згасати спочатку після заяв від генпрокурорки України Ірини Венедіктової. Вона просила утриматися від агресивних коментарів, аби не дати приводу для політичної вмотивованості притягнення до відповідальності. Радник голови Офісу президента Олексій Арестович взагалі заявив, що процес екстрадиції Шарія може затягнутися на кілька років.

Отже, дивлячись на те, як складається ситуація, після його затримання виникає багато питань. Що буде далі з Анатолієм Шарієм, коли його чекати в Україні та чи чекати взагалі? 

Як загалом влаштована процедура екстрадиції, бо, крім пана Шарія, існує багато діячів різного масштабу, які зараз переховуються закордоном та чекають на вирішення їхньої долі.

Що таке екстрадиція

Екстрадиція – це видача державою особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення для подальшого судового розгляду або ж для відбуття покарання до іншої країни. Найпоширеніше ця процедура використовується для повернення втікача на Батьківщину для притягнення до відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

У випадку з Анатолієм Шарієм Україна звинувачує його у державній зраді та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.  

Попередньо очікується, що Іспанія видасть його Україні на підставі Європейської конвенції про правову допомогу, проте перед тим має відбутися судовий розгляд питання екстрадиції.

Умови видачі

Видача правопорушників здійснюється у зв'язку із правопорушеннями, які караються за законами одної/обох сторін позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року. 

У нашому випадку йдеться одразу про два звинувачення й обидва так чи інакше присутні в іспанському законодавстві, тобто перша умова для видачі, очевидно, присутня. 

Найбільшою перепоною, яка сповільнить або унеможливить процес екстрадиції, є положення ст. 3 загаданої раніше Конвенції — "Видача не здійснюється, якщо правопорушення, у зв'язку з яким вона запитується, розглядається запитуваною стороною як політичне правопорушення або правопорушення, пов'язане з політичним правопорушенням". 

Необхідно довести в іспанському суді, що діяльність Шарія дійсно була спрямована на шкоду державному суверенітету України. Що сам він свідомо перейшов на бік ворога і переслідування не пов’язане із його політичними поглядами. 

Необхідним є доведення факту, що Шарієм дійсно були вчинені дії, а не тільки критика влади та використання проросійських наративів у своїх блогах у соцмережах.

Таке ж правило застосовується, якщо правопорушника переслідують або хочуть покарати  через його расу, релігію, національну приналежність чи політичні переконання. Задля успішної екстрадиції до України в іспанського суду не має бути жодного сумніву, що Шарій свідомо діяв на користь агресора та розпалював міжнаціональну ворожнечу, а всі дії української влади не є жодним чином політичним переслідуванням. 

Також іспанський суд може звернути увагу на випадки побиття активістами членів т.зв. "Партії Шарія" і визначити це як безпосередню загрозу самому Шарію на території України. 

У сукупності ці фактори можуть також унеможливити процедуру притягнення Шарія до відповідальності на території України. Українська сторона мусить довести, що Шарія чекає виключно справедливий судовий розгляд з обов’язковим дотриманням усіх передбачених законом правил його особистої "тілесної недоторканості". 

Як все завершиться 

Найімовірніше, юристи Шарія в сонячній Іспанії вже роблять усе можливе, аби переконати суд у наявності політичного мотиву та загрози особистій безпеці. 

Склад злочину, який інкриміновано Шарію, тісно пов’язаний саме із політичною природою його діяльності. Подальші заяви представників влади, запроваджені санкції можуть лише викликати в іспанського суду більше запитань щодо наявності політичного мотиву. 

Як мають скластися зорі, щоб він все ж таки потрапив до українського суду? 

Дуже важливо довести відсутність політичної складової в діях української влади. Українська сторона має мати значну доказову базу, що безпосередньо вказує на зв’язок Шарія і, наприклад, Служби зовнішньої розвідки Росії. 

Має бути підтверджено, що в певний момент він свідомо вирішив перейти на бік окупантів. 

Завдання для представників України вбачається вкрай складним. 

Але за умови належного рівня підготовки усіх передбачених законодавством документів та відповідного рівня аргументації й доказів ця "правоохоронна операція" може бути успішною.