У цей день 30 років тому український народ зробив вибір на користь незалежності, у тому числі, у східних областях та в Криму. Така одностайність настільки вразила російське керівництво, що воно більше ніж на 10 років відмовилося від територіальних претензій до України, які вже готове було негайно висувати, і тим дало нам шанс виростити наступне покоління.

Цього дня вісім років тому український народ зробив вибір на користь свободи, гідності й демократії, на користь західного вектору, а не східного (а насправді на користь модернізації, а не архаїзації, тобто йдеться про хронологію, а не географію). Коли десятки тисяч людей перетворилися на сотні тисяч, це вразило в першу чергу самих українців, які від себе такого не очікували, і весь світ, який раптом зрозумів, що тут якась окрема країна. 

І тепер в цей день щороку ми ставимо собі запитання: куди ми прямуємо, чого досягли, чи, бува, не звернули кудись, як рухатися швидше?

У житті людини є день народження, а є день ініціації, коли людина стає дорослою і бере на себе відповідальність. Всі люди мають народження, але не всі мають ініціацію; але якщо вже хтось має, то назад ходу нема. 

Українська політична нація народилася 30 років тому, але пройшла ініціацію вісім років тому, і назад ходу немає, хоча навколо чимало народжених, але не ініційованих людей та націй.

Оригінал