Диверсії на Балтиці – частина плану війни з НАТО. Занепокоєння вже недостатньо

Події на Балтиці – розрив підводного газопроводу Balticcоnector та лінії оптоволоконного зв’язку між Естонією та Фінляндією 7 жовтня 2023 року, розрив кабелів зв’язку між Швецією та Литвою і Фінляндією та Німеччиною 18 листопада, а тепер ось на Різдво і силового кабелю між Естонією та Фінляндією є індикаторами того, що Росія вже стала на стежку агресії проти НАТО та ЄС.

Тільки в Брюсселі усе ще цього не розуміють.

Два роки тому, наприкінці грудня 2022-го, у своєму дослідженні з проблематики гібридних дій Росії на морі, звертав увагу передусім на Балтику. Якраз після підривів "Північних потоків".

Але я не був піонером. На небезпечну підводну активність Росії звертали увагу авторитетні військові провідних країн НАТО. Увагу звертали, але ніхто нічого не робив – ні військові, ні політики.

Адмірал Джеймс Ставрідіс ще у 2015 році зазначив: "Наші військово-морські сили повинні бути готові захищати наші підводні кабелі, так само як ми захищаємо свою енергомережу, промислову базу та транспортні мережі".

"97% глобального зв’язку та $10 трлн щоденних фінансових операцій передаються не через супутники в небі, а через кабелі, що лежать глибоко під океаном. Вони дуже вразливі до атак на морі та на суші", – йшлося у спеціальному звіті від 1 грудня 2017 року, автором якого був депутат-консерватор парламенту Великої Британії Ріші Сунак.

Також у грудні 2017 року британський головний маршал авіації сер Стюарт Піч попередив, що Росія може "миттєво і потенційно катастрофічно" вразити світові економіки, якщо підводні кабелі загальною довжиною 545 018 миль у 213 автономних системах будуть обірвані або пошкоджені.

Однак за час, що минув після того, як ці важливі оцінки та заклики були зроблені, прогрес у захисті підводних комунікацій спостерігається незначний. В континентальній Європі увага до проблематики гібридної війни на морі була слабкою.

Бездіяльність чи недостатня діяльність провідних країн Заходу США, Великої Британії, Німеччини, Франції та НАТО загалом створили чималу зону вразливості, якою вже користується Росія у своїй гібридній агресії (гібресії) проти Альянсу.

Якщо загальна слабкість Росії робить конвенційний конфлікт із НАТО малопривабливим для Кремля, то це автоматично підвищує привабливість асиметричних дій, таких як знищення підводних телекомунікаційних мереж у час "Ч".

Можна підсумувати, що Росія довго готувалась і готова до часу "Ч" у війні проти НАТО на морських глибинах. Поразки, яких зазнав російський флот у бойових діях проти України на Чорному морі, не повинні породжувати зайві ілюзії щодо його повної неефективності.

Залучення цивільних суден зі змішаним екіпажем для виконання бойових завдань є одним із механізмів ведення гібридної війни на морі. Цивільне судно не викликає підозр, тоді як на його борту перебуває незадекларований відповідно до міжнародного морського права військовий підрозділ зі спеціальною місією.

Здійснювати гібридні морські операції спроможні як підрозділи ГУ ГШ ЗС РФ (морський спецпідрозділ ВМФ РФ), так і Головного управління глибоководних досліджень.

ГУГД (в/ч 45707) – одна з найбільш засекречених військових частин МО РФ, що планує та займається спеціальними підводними операціями. Гідронавти ГУГД ведуть розвідувальну діяльність, готують диверсії на трансатлантичних лініях зв’язку між Європою та Північною Америкою.

Особливої уваги потребує діяльність 561 Окремого морського розвідувального пункту спеціального призначення ВМФ РФ (в/ч 10617), що розташовується в селищі Парусне в Калініградській області, 313 Окремого загону спеціального призначення з боротьби з підводними диверсійними силами Балтійського флоту, що базується в м. Балтійськ

НАТО та політичним лідерам країн-членів Альянсу варто відмовитись від практики ухиляння публічної ідентифікації російського авторства диверсій задля уникнення ескалації. Подібна практика лише заохочує Росію до подальших дій, оскільки розцінюється як прояв слабкості Заходу.

Про це все йшлося ще наприкінці 2022-го.

Останню підводну активність Росії на Балтиці слід розглядати в контексті попередження країнам регіону щодо неприпустимості жорстких дій щодо танкерного флоту, який перевозить російську нафту.

15-й пакет санкцій ЄС дещо примусив Кремль нервувати, але більшою мірою це стосується майбутнього 16-го пакету, який може бути ухвалений на 3-тю річницю повномасштабного вторгнення і може бути ще більш жорстким.

Окрім цього, в Кремлі, бачачи усю (не)активність НАТО, подальше уникання з боку європейських політиків і лідерів держав називати речі своїми іменами, вважають, що потрібно ще трохи полякати їх, діючи усе більш відверто.

Активні заходи на Балтиці, а найближчим часом і в ще більш насиченому підводними енергетичними кабелями, газопроводами Північному морі, повинні відволікти Європу від російської агресії проти України.

І, звісно, коли звучать заяви на кшталт спільної німецько-фінської про те, що сторони "глибоко стурбовані розірваним підводним кабелем", що "наша європейська безпека знаходиться під загрозою не лише через агресивну війну Росії проти України, а й через гібридну війну зловмисників", то це лише викликає сміх у Кремлі.

Адже "зловмисника" ніхто не називає, а якщо навіть і назвуть, то Пєсков знущально запропонує – "а ви докажитє!".

Оригінал