Дуже дороге вбивство: "Іскандери" над Сумами та "Фау" над Лондоном

Німецькі бомбардування Лондона в 1940–1941 роках з військового погляду були практично марними.

Так, вони вбивали багато цивільних, так, іноді вдавалося вивести з ладу військові підприємства та порушити логістику, але сумарно — у військовому розумінні бомбардування не принесли німцям нічого.

І це при тому, що Люфтваффе було справді найсильнішою повітряною армією світу в той момент, однак їхній потенціал був витрачений марно. Заради чого?

Ідея щоночі бомбардувати англійські міста ("The Blitz") виконувала не воєнне, а пропагандистське та деморалізаційне завдання. Гітлер планував зламати рішучість британців воювати, змусити їх запросити перемир'я, а то й узагалі вийти з війни.

Промотаємо вперед на чотири роки, до 1944-го. Німці починають обстріл Британії ракетами "Фау-1" та "Фау-2". Перші можна умовно назвати далекими попередниками крилатих ракет, або, говорячи нинішньою мовою, — важких дронів-камікадзе. А ось "Фау-2" вже були класичною балістичною ракетою.

І ті, й інші були жахливо, фантастично неефективні. У ті роки не існувало жодної можливості коригувати їхній курс, так що крилаті ракети тих років правильніше називати "крилатими снарядами", а балістичні "Фау-2" мали точність, що давала їм змогу потрапляти хіба що "не повз місто".

У середньому кожен "Фау-1" вбивав менше ніж одну людину на запуск, а жахливо дорогі у виробництві "Фау-2" давали німцям змогу вбивати в середньому двох людей кожним запуском.

Навіщо це робили німці?

Зазвичай це пояснюють суто ідеологічними мотивами. Поразка, що наближалася, мовляв, змушувала намагатися помститися за допомогою "зброї відплати".

Нещодавно я подумав, що будівництво та застосування "Фау" можна пояснити й інакше.

Якщо говорити сучасною мовою, це було "демонстративне споживання", спосіб здаватися тим, ким не є насправді.

Коли Третій рейх почав програвати, йому було потрібно підживлення впевненості власного населення в наявності особливих, секретних ресурсів, що дають змогу чекати на перелом воєнних дій. Демонстрація наявності таких ресурсів також була важлива, щоб утримати армії Союзників від ще активніших дій: доки вони були впевнені, що Німеччина ще ого-го, вони наступали обережно.

Жахливі витрати на "Фау" мали виконати саме ці завдання, продемонструвати собі й світові, що "ми ще ого-го".

Якщо подивитися через призму "демонстративного військового споживання" на удари "Іскандерами", які Росія завдає то по мікрорайону Кривого Рогу, то по центру Сум, багато чого стає зрозуміло.

По-перше, одразу знаходиться відповідь на аргумент, що часто наводиться: "це ж не вигідно, це ж коштує мільйон доларів".

Саме тому і застосовують. Щоб довести всім: "Дивіться, як я можу, в мене таких, знаєш, скільки?"

Це поєднання терору з вихвалянням та демонстрацією своїх фінансових можливостей.

По-друге, зрозуміло, з військового погляду застосування такої штуки не по серйозному скупченню піхоти та техніки — це справді безглуздо.

По-третє, так, це рафінований приклад воєнного злочину.

А по-четверте, по-п'яте і так далі — хочу нагадати, що ні "Бліц", ні "Фау" в результаті агресору не допомогли. Британці не зламалися.

Оригінал