Щодо Чорного моря, Криму і принижень Путіна

Є таке поняття – критична маса. Воно діє в будь-якій сфері життя. І на війні також.

Прямо зараз російські пропагандисти вимагають від свого президента Володимира Путіна терміново захопити Одесу. Почати з морської блокади. А потім і штурму міста. Потрібно діяти швидко і жорстко, залучити флот, авіацію, десант. Ну, ви розумієте – маячня на рівні психдиспансеру. Нібито все це у Росії залишилось. І ніби воно боєздатне. Просто "нєт політічєской волі".

Кілька місяців на початку року Росія мала шанс хоча б спробувати втілити мрії окупанта. Тепер накопичена критична маса поразок на Чорному морі зробила цю тему нереалістично божевільною. 

Ну, справді, треба бути абсолютно хворим, щоб на тлі примусової мобілізації цивільних в Росії говорити про якусь армію, яку терміново треба залучити.

Критична маса поразок накопичувалась давно:

- Спочатку Росія втратила флагман ЧФ РФ, який був знищений Збройними Силами України.

- Потім Росія втратила острів Зміїний, який був деокупований ЗСУ.

- Росія втратила багато кораблів, зокрема десантні, які були підбиті ЗСУ.

- Росія отримала від спецслужб України удари по військових аеродромах в Криму.

- Росія втратила всю авіатехніку, що була придатна до використання у Криму на момент початку війни. Зараз все, що там є, перегнали з Росії.

- Зрештою Росія була вимушена ховати кораблі від української армії в бухтах Криму та в Новоросійську.

- Оскільки Росія почала слабшати, то її вплив в Криму став теж непевним. І через очевидну слабкість окупанти отримали й удар по кримському мосту (що на початку війни здавалось чимось неймовірним).

- На тлі військових поразок Росія погодилась на зернову угоду, щоб прикрити власні військові кораблі. І вже на цьому етапі прямо визнала військову поразку в Чорному морі.

Бо неможливо одночасно під егідою ООН возити зерно з Одеси, і захопити саму Одесу. Можна зробити тільки щось одне. І Росія визнала: війна на Чорному морі добігла кінця (де-факто).

- Як результат своєї слабкості, Росія отримала ще й удар по флоту прямо в бухті головної військової бази, задача кораблів якої була контролювати Чорне море. Грандіозний ляпас особисто Путіну. Я вже не кажу про путінський почет, який погрожував за таке ядерним ударом, малював червоні лінії тощо.

- Росія на емоціях вийшла з зернової угоди, але через кілька днів, заспокоївшись, як мала дитина, була вимушена повернутись. 

Бо топити кораблі під егідою ООН – найгірша ідея, та й взагалі намагатись зупинити зерновий коридор будь-яким шляхом – поразка Росії. Всі медіа по всьому світу напишуть: Росія завдала удар по кораблях/портах, зерно не поїде до голодних людей.

- І, нарешті, Росія попросила в України гарантії безпеки для зернового коридору. Тобто – попросила ЗСУ не топити ЧФ РФ. Це окремий ляпас в ляпасі.

Це принизливе для Путіна прохання до тих, кого він ще нещодавно не визнавав владою. Не визнавав країною. Не визнавав ніким. А тепер – просить. Ниє. Скиглить. Просить гарантії безпеки.

Бо кожне відео ударів по кораблях ЧФ РФ, по мосту, по аеродромах – це приниження особисто Путіна. І він шукає будь-які рішення, щоб принижень було менше. Але тільки гіршатиме.

Загалом те, що Путін просить гарантії в України, лише додає аргументів до тези вище: засобів вести бойові дії в Чорному морі Росія більше немає. Штурмувати Одесу можуть тільки у хворій фантазії російських нацистів.

Маючи такий багаж "перемог", можна стверджувати, що Росія досягла критичної маси поразок на Чорному морі. Але втратила не лише шанс окупувати все українське узбережжя. Після "зернового" приниження Росія взагалі втратила саме Чорне море в цій війні. 

Кожне приниження російської армії та Путіна наближає Україну до закінчення війни в статусі переможця. Бо на цій війні щонайменше щонеділі вигадують новий спосіб принизити Росію. А перемог Росія немає.

У таке Путін гратиме ще довго.

Але рано чи пізно буде критична маса загальних поразок, яка змусить росіян визнати очевидне вже для всіх у світі: війну в Україні Росія програла, час вертатись в Білгород і захищати його від атак з Воронежу.