Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі

Трамп пом'якшив свою антиукраїнську риторику і навіть намагається якось погрожувати Путіну, бо зараз йому дуже потрібен Зеленський.

Трампісти народили якийсь "мирний план", який опублікували у медіа. Україна відкинула його як очевидну зраду і новий проєкт Мюнхена. Тоді Віткофф полетів до Москви, сподіваючись на підтримку Путіна.

Яким же було здивування американців, коли Путін відмовився від пропозиції, яка явно була йому вигідною. Вони ще не зрозуміли, що російський диктатор неадекватний. Йому потрібна тільки повна капітуляція України, а для початку — здача Херсона, Запоріжжя, Слов’янська та інших оголошених анексованими, але не захоплених українських міст і територій. Тобто його вимоги абсолютно неприйнятні для всіх, включно з більшістю республіканців.

Трамп зрозумів, що переговори остаточно зайшли в глухий кут і жодної угоди не буде. Але йому конче потрібно показати хоч якийсь реальний результат своїх хаотичних метань на міжнародній арені до ста днів перебування при владі.

Залишилася тільки одна можливість — терміново укласти угоду з Україною щодо рідкісноземельних металів. Якщо її не підпишуть найближчими днями, Трамп виглядатиме повним лузером (бо й на інших напрямах йому нічим похвалитися). Тому він і влаштував відомі посиденьки із Зеленським у Ватикані.

Зараз Зеленський може диктувати свої умови угоди. У нього гарні карти, а Трампу нічим відповісти. Якщо Україна не підпише угоду, Трампу буде нічого показати виборцям до ста днів на посаді, окрім хаосу і скандалів.

Оригінал