Чому Путін не поспішає закінчити війну

Чи боїться Володимир Путін швидко закінчити війну проти України, чи не хоче, чи не може – не так вже й принципово. Важливо те, що війна належить до таких процесів, які об’єктивно простіше підтримувати на одному рівні, ніж завершувати. І саме тому світу доведеться докласти чимало зусиль, щоб змусити Путіна піти хоча б на перемир’я.

"Війни починають, коли хочуть, але закінчують – коли можуть". Нікколо Макіавеллі

Якщо ви, як і я, навчилися їздити на велосипеді не в ранньому дитинстві за допомогою батьків, а самостійно у свідомому віці, ви легко зрозумієте цю аналогію.

Найважче – це сісти на велосипед і поїхати. Особливо, коли він важить майже стільки ж, скільки ви. Найпевніше, ваші перші спроби були невдалими, ваші поїздки тривали до першої ями, після чого вже не ви були на велосипеді, а велосипед – на вас. І добре, якщо минало без переламаних рук, ніг та спиць.

Зате варто вам було опанувати мистецтво старту, як все змінювалося. Велосипед мчав вас вперед надійно, не падаючи навіть на крутих поворотах. Швидкість буквально перемагала земне тяжіння: велосипед не може рівно стояти на землі без руху, він потребує додаткових опор, але коли їде – йому вистачає всього двох точок дотику до поверхні.

Але коли поїздка закінчувалася, вага велосипеда знову брала своє. Можливо, не так часто, як на старті, але на фініші ви знову потрапляли у небезпеку падіння з сідла. І якщо запланована зупинка переважно проходила нормально, то різке гальмування майже завжди заводило вас у кювет. І що різкішим воно було, то більше залишалося синців і подряпин на ваших колінах. А то й на ліктях і голові.

Так от – процес ведення війни дуже схожий на їзду на велосипеді. Її важко почати, легше підтримувати та небезпечно різко закінчувати. І, думаю, Путін це чудово розуміє.