Зміст:
  1. Про наступ та протидію планам росіян
  2. Про контрнаступ та планування операцій з США
  3. Про Курську операцію
  4. Про мобілізацію та проблеми військових
  5. Про заміну командирів та суди над офіцерами

Темпи війни зростають, росіяни нарощують власне угруповання і збільшують лінію фронту. Вони вже розпочали наступ на Сумщину й Харківщину, каже головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирьский в інтерв’ю LB.ua.

Як Україна може протидіяти планам росіян, що відбувається з мобілізацією і запасами озброєння та чого очікувати далі – переказуємо інтерв’ю коротко.

Про наступ та протидію планам росіян

Наступ на Сумську й Харківську області вже розпочався. "Ворог прагне повністю захопити Донецьку й Луганську області, а також частини Херсонської, Запорізької, створити буферну зону на території Харківської, Сумської, Чернігівської областей".

Навчання "Захід-2025" у Білорусі - найлегший спосіб перекинути та сконцентрувати сили і створити угруповання військ РФ. Це обов'язково треба враховувати.

Удари по арсеналах у РФ зменшили використання російської артилерії майже удвічі – з 40 000 до 23 000 снарядів на добу. Зараз вони відновилися до 27–28 000. Можливо – завдяки постачанням з Ірану чи КНДР або нарощенню власного виробництва.

Корейці продовжують прибувати. Тепер вже більш підготовлені. "Як мінімум було вже дві хвилі їх навчання та поповнення. Вони активно застосовувалися в боях на Курщині, складали основу якраз наступальних угруповань".

Розвиток високотехнологічних систем – один з пріоритетів роботи Генштабу. Удари завдають на понад 1700 кілометрів. Усі бригади ЗСУ також збільшують безпілотну складову. Росія намагається повторити цей досвід, але Україна має тримати перевагу.

Україна увійшла у форсажний режим виробництва. Коли допомога від США зменшилася, основна підтримка пішла з Європи. Але Україна нарощує власні спроможності. Вже є успіхи у виробництві артилерії, БпЛА та РЕБ.

Про контрнаступ та планування операцій з США

Деталі статті The New York Times щодо співпраці України та США впродовж великої війни не відповідають дійсності: "Я багато нового дізнався про те, що я нібито казав і що я робив. Мені цікаво, хто це, скажімо так, придумав".

На план наступу-2023 Україні не вистачило сил і засобів. "Ми проводили наступальні дії двома бригадами зі складу угруповання. Якби ми мали п’ять бригад, думаю, що і Бахмут, і Соледар були б звільнені. Причому противник сам пішов би з них".

Ситуація під Харковом у 2024 році була критичною. "Ворог розпочав наступальну операцію. Спочатку хотів наступати на Харків, але нам вдалося випередити його в діях. Ворог не очікував, що в нас є якісь резерви".

На Харківщині росіян вдалось зупинити, продовжує Сирський. Туди перекинули частину підрозділів, які готувались наступати на Сумщину. Далі ворог перегрупувався і з середини червня розпочав стратегічну операцію на всьому фронту.

Про Курську операцію

Курську операцію спланували, бо такого ніхто не очікував. "Треба було зробити щось таке, щоб максимально послабити натиск ворога. І тоді, власне, народилася ідея провести контрнаступ там, де противник цього не очікує і де він найбільш слабкий".

Командири, які наступали на Курщині, дізнались про наступ за два тижні до операції.

"Це потребувало дуже детальної, ретельної підготовки. Зокрема, підготовки особового складу, тому що перейти державний кордон, як виявилося, – це теж для деяких був своєрідний такий моральний бар'єр. Напередодні наступу я буквально об'їздив всі підрозділи, роти, зустрівся з солдатами і кожному розповів, для чого ми туди йдемо і чому саме тут. Бо були навіть командири, які ставили питання, чи це законно".

На Курщині про себе голосно заявили штурмові батальйони. "Сформовані з нуля. Деякі командири навіть не кадрові були. І вони пішли попереду, пішли першими, проробили проходи спільно з інженерами, прорвали оборону. Вони йшли як передові загони перед нашими десантними бригадами".

Про мобілізацію та проблеми військових

З тилових частин будуть переводити до бойових – цей підхід себе виправдовує. "Ми враховуємо специфіку. Зазвичай переведення стосується підрозділів охорони, логістичного забезпечення. Причому в логістиці також є обмеження, коли, наприклад, ті, хто перевозять боєприпаси чи пальне, мають відповідні допуски".

Необхідний показник мобілізації – 30 000 щомісяця. Система рекрутингу також посилюється. "Запущені різні проєкти. Є можливість укласти контракт чи обрати частину, в якій хочеться служити. Система максимально гнучка. Ми використовуємо усі прийнятні форми, які забезпечують залучення громадян на військову службу".

Про контракти для 18-24-річних. "Спочатку було визначено шість бригад, зараз додалися ще 10. Ми розглядаємо всі форми, методи, обговорюємо ці питання на Ставці, щоб максимально залучати тих, хто може воювати, а хто має якісь обмеження — щоб використовували свої можливості там, де вони можуть їх проявити, наприклад, в протиповітряних частинах, які займаються боротьбою з дронами, у мобільних групах".

Про проблеми з виплатами за поранення чи загибель. Питання не в грошах, а в процедурах. Проблеми лежать в бюрократичній площині – для виплати коштів потрібно надати відповідні документи, що підтверджують обставини поранення, тяжкість поранення чи травмування, довідки про лікування та реабілітацію.

Щоб цей процес максимально спростити, ми ввели вертикаль служби соціального супроводу (патронатної служби), починаючи з бригад і завершуючи Генеральним штабом. І принаймні кількість таких звернень значно зменшилась.

Ситуація з СЗЧ змінилась. "Військових почало повертатися значно більше, і багато з них дуже якісно воюють, показують результати. Деякі підрозділи майже наполовину укомплектовані якраз тими військовослужбовцями, які самовільно залишали частини".

Ротації проводяться. Але провести їх повноцінно неможливо. "Фронт постійно збільшується, Курська операція і дії противника в Харківській області, у Вовчанську, дали нам збільшення фронту на 200 км. А противник з початку агресії збільшив своє угруповання вп’ятеро… У бригадах, ротах є графіки, людей відпускають. Все одно якісь підрозділи бригад знаходяться у другому ешелоні, тому людей відпускають".

Про заміну командирів та суди над офіцерами

Командирів міняють, коли бригада не виконує бойові завдання. "І головний критерій — коли у командира є великі втрати в особовому складі. Ми не можемо тримати командира, який просто кидає в бій своїх солдатів, де вони гинуть".

Фіктивна звітність, коли командири приховують проблеми своїх підрозділів і отримують завдання, які часто не відповідають бойовим можливостям, – це проблема.

"Чому показують більше людей на передньому краї, а насправді їх менше?.. Щоб мати можливість махінацій. Ви ж знаєте, скільки солдат отримує на передовій і який є спосіб заробити грошей. Показати, що він тут, а він насправді взагалі десь там".

Про справу генерала Юрія Галушкіна та суди над офіцерами. "Кожен військовослужбовець і кожен начальник відповідає за свої дії. Якщо ти отримав бойове розпорядження, зобов'язаний його виконати. Тому що невиконання бойового розпорядження — це злочин… Коли ти порушуєш або не виконуєш дію, а звітуєш, що ти це зробив, а насправді це не зроблено, звичайно, за це треба відповідати".