"Вам потрібен трампостійкий план", – ексрадник командувача армії США в Європі

Дональд Трамп за свого президентства поверне США до епохи ізоляціонізму. У найближчі кілька років американські політики менше зважатимуть на російську загрозу. Це означає, що Україна та партнери вже зараз мають думати над "трампостійким" планом протидії російській агресії – яка легко може перерости у Третю світову війну.

"Україні та НАТО потрібен трампостійкий план. Можливо, навіть трампонепробивний", – каже LIGA.net у кулуарах Київського міжнародного економічного форуму колишній спецрадник командувача армії США в Європі, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні Марк Войджер.

Як політика Трампа може вплинути на війну в Україні та якими є ключові ризики?

– Якщо дивитись з погляду глобальної безпеки, чого ви очікуєте від президентства Дональда Трампа?

– Я не керуюся тільки словами Трампа. Краще аналізувати події. Історія – найкращий вчитель.

Якщо порівнювати слова та дії Трампа, впевнений: він поступово виконуватиме свій план повернути Республіканську партію й американську зовнішню політику до епохи ізоляціонізму.

Класична Республіканська партія – це потужна Америка, підтримка демократії у світі, боротьба проти диктаторів, авторитарних і тоталітарних режимів. Але зараз, на жаль, ми отримаємо повернення до 1920-х років, коли політика Республіканської партії так само була ізоляціоністською й антиміграційною. Після чого її релевантність впала, і розпочалась криза 1929 року.

Америка не може бути великою, ховаючись за океаном. Америка стала великою, коли вона вже активно брала участь у розбудові післявоєнного світу. Це суперечить ідеї ізоляціонізму. Він не покращить ані політичну, ані економічну ситуацію в країні.

– До чого це може призвести?

– До безпекового вакууму у світі. В умовах такого вакууму диктатори й агресори підіймають голову і розпочинають свої агресивні впливи.

Тому я дуже стурбований, що Трамп може підштовхувати США у цьому напрямку. Так, звичайно, стосовно стримування Китаю він проводитиме тверду політику. Він підтримуватиме Ізраїль і буде жорстким до Ірану.

Але стосовно Росії – маю сумніви. Трамп завжди м'якше поводився з Путіним.

Тому думаю, що йде епоха, коли протягом кількох років глобальний порядок буде не те щоб прямо руйнуватись, але змінюватися не у позитивному напрямку. Америка – це стрижень глобального порядку. Якщо США не братимуть активної участі у його забезпеченні, це стане великим викликом для глобальної безпекової системи.

– Відповідно до звіту комісії з національної оборонної стратегії Конгресу США, Білий дім не зможе ефективно стримувати Китай без підтримки партнерів. Щоби підтримка партнерів була максимально дієвою, вони не мають відволікатись на російську загрозу. Як подібні розрахунки впливають на сприйняття російської загрози у США?

– Не впевнений. Американська політична еліта вважає головним довгостроковим викликом для США Китай. В першу чергу – через його військово-промислову базу і значну частку в глобальній економіці. У головах американських аналітиків, економіка — головна частина формули майбутньої безпеки.

На Росію вони дивляться дещо зверхньо. Мовляв, так, вони агресивні, але ви знаєте, у них там постійні економічні проблеми. Тому Росія – це другорядна загроза.

Думаю, це неправильно. Росія зараз – ключова сила, яка кидає виклик системі світової безпеки. Росія – головний агресор. Китай, звичайно, може атакувати Тайвань, але Китай ще не розпочинав війни. А Росія – так. Китай – обмежений своєю географією. А Росія може підривати порядок навколо своїх кордонів.

На запрошення Росії на європейському континенті вже воюють військові сили Північної Кореї. У певному плані це якщо не Третя світова війна, то підготовка для неї. І Україна у цій війні стане головним фронтом.

– Тобто, на вашу думку, зараз американські еліти не сприймають Росію як серйозну загрозу, яку потрібно рішуче нейтралізувати?

– Не зовсім так. Думки можуть бути різні. Є американці, які дуже люблять і цінують Україну. Те, що відбувається тут, для них – це фронт №1. Є американці, для яких війна в Україні – лише один із багатьох фронтів. Бо є ще Ізраїль, Іран, Китай, Північна Корея, Латинська Америка. Вони бачать, що у світі забагато загроз.

Є такі, як, наприклад, радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван. Вони сприймають світ у стилі Кіссінджера та вірять, що треба збалансувати глобальну безпеку. Їх непокоїть перспектива розвалу Росії. Бо це може спровокувати розширення китайського впливу. Тому або вони недооцінюють загрози з боку Росії, або не хочуть допустити її розпаду, щоби від цього не виграв Китай.

Як на мене, розвал Росії став би величезним подарунком для всіх її сусідів. Це єдине, що може забезпечити сталий мир на кілька десятиліть. Це дасть можливість включити Україну до НАТО. Дозволить організувати захист Європи.

Потрібно проводити багато дипломатичної й інформаційної роботи, щоби пояснювати: війна в Україні – не звичайна, вона дійсно створює передумови для початку Третьої світової. Якщо не зупинити Путіна та/або російський режим зараз, наступними жертвами агресії стануть Польща чи країни Балтії. Тоді вже американські солдати будуть воювати і вмирати у Європі.

Зараз світ перебуває у стані глобальної мультикризи. Вона складається з різних компонентів, але всі вони сплетені між собою. Це не окремі маленькі кризи, а один структурний виклик, пов'язаний з агресивною поведінкою Росії, її союзників та партнерів. Тому що вони реально можуть знищити світову систему безпеки.

– Ви бачите у європейських політиків усвідомлення і готовність протидіяти Росії?

– Британці, думаю, добре це розуміють. Це їхня історична перспектива – протидіяти агресивним режимам. Якщо якийсь диктатор хоче тримати під контролем європейський континент – Гітлер, Сталін, Путін, – його треба зупинити.

Франція, думаю, вже також прокинулася.

Однак для політиків Німеччини навіть не перспектива, а саме слово "війна" (особливо "війна з Росією") – це не просто табу, а психологічно-екзистенційний жах. Це специфіка їхнього історичного досвіду. Для них велику роль відіграє цей психологічний фактор неприйняття. Він формує ілюзію, що можна налагодити діалог з Росією, і що європейська архітектура безпеки не може бути вибудована без неї.

Сусіди Росії – Балтика, Польща, Румунія, Чехія – теж дуже добре все розуміють.

– Що потрібно, щоби зупинити Росію?

– Україні й НАТО потрібен трампостійкий план [із протидії Росії та її союзникам]. Навіть – трампонепробивний, хоча, напевно, такий неможливий.

План, який буде компенсувати потенційну відсутність США у системі європейської безпеки або зменшення рівня зацікавленості Америки до європейської безпеки.

Кремлівський режим не відмовиться так швидко від своїх планів. Колись він рухне, колись Росії вже не вистачатиме ресурсів на війну. Але ми не знаємо, коли настане це "колись". Римська імперія 300 років агонізувала. Для нас навіть 30 років – багато. Це життя цілого покоління. Ми не маємо права загубити це покоління у стані війни.