Робот з кулеметом і мавіки проти Баби-Яги. Сергій Флеш про тренди безпілотної війни – 2025

У 2025 році дедалі більше функцій на полі бою перекладатимуть на роботів, каже LIGA.net фахівець із зв'язку для армії Сергій (Флеш) Бескрестнов.

"Діпстрайки" стануть витонченішими. Український дрон "Баба Яга" зміцнить позиції у ролі кошмарного сну для росіян: "Противники їх бояться як вогню. Якщо за FPV ми від росіян відстаємо (хоча вже не так катастрофічно), то в сегменті бомберів – лідируємо".

Наземні роботизовані платформи зможуть не лише доставляти "посилки" на поле бою, а й влаштовувати засідки на супротивника – у цій гонці Україна задає тон. Дахи автомобілів ризикують перестати вміщати всі засоби РЕБ, і тоді доведеться змінювати підхід до їх використання на більш ефективний.

Це – не фантастика, а лише загальні штрихи розвитку безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби, які він озвучує.

Якими будуть тренди війни безпілотників наступного року, як росіяни модернізують "шахеди", а китайські виробники перемотують для них оптоволокно на малі котушки, – експерт із зв'язку, голова Центру радіотехнологій Сергій Флеш розповів LIGA.net.

Поле бою затягнуте павутинням. Дрони на оптоволокні

– Дрони на оптоволокні. Від виробників я чула, з одного боку, що це дуже ефективне рішення, яке вже зараз закриває певний спектр потреб на полі бою. З іншого боку, що масштабувати його складно – оптоволокно чутливе і не скрізь може застосовуватися. Де правда?

– Десь посередині. Правда полягає в тому, що у найближчому майбутньому основним масовим ударним засобом на полі бою залишаться дрони, побудовані на радіоканалах управління та переданні відео. Вони дешевші і з ними простіше працювати.

Дрони на оптоволокні дорожчі. Їхня ціна збільшується безпосередньо на вартість котушки (на 5 або 10 км) – це близько $500. Але для нашого супротивника ціна – не проблема. Вони це довели, коли почали застосовувати FPV із нічними тепловізорами, збільшивши вартість дрона на $300-400. Зараз вони це показують, масштабуючи випадки застосування дронів на оптиці.

"Спочатку дрони на оптоволокні фіксували на Курському напрямку в малих кількостях. Зараз до нього вже додалися Покровський та Курахівський напрямок, Куп'янськ. Ми їх фіксуємо скрізь і кількість зростає".

Ми знайшли в Китаї кілька фабрик, які для росіян перемотують оптоволокно з великих заводських бобін на малі котушки. Одна з фабрик підтвердила, що минулого місяця відправила до Росії – виробнику дронів – 1200 котушок. Вони показали, що цього місяця їх кількість буде збільшена щонайменше у кілька разів. І це лише одне виробництво.

– Тобто дрони на оптоволокні – це те, з чим ми масово зіткнемося 2025-го?

– Оптоволокно – ідеальний спосіб протидії будь-яким засобам РЕБ. Їх застосовують, коли потрібно за будь-яку ціну знищити об'єкт, закритий РЕБом – наприклад, танк рівня Abrams або Leopard.

Якщо росіяни вірять, що ціль того варта – вони обривають оптику по три-чотири рази, але продовжують відправляти нові дрони. Тому дрони на оптоволокні однозначно використовуватимуться як точкове застосування для важливих об'єктів.

Ми днями провели випробування оптики на полігонах і вона показала себе дуже добре. Дрон літає над деревами. Піднімається до 50 метрів, розганяється до 50 км на годину. Не обриває котушку, може робити фігури пілотажу, вміє повертати.

Якщо в майбутньому настане момент, коли засоби РЕБ максимально закриють діапазони – а зараз літати дедалі складніше, – використання оптики зростатиме.

– Як ці дрони росіяни застосовують зараз?

– Вони мають дві тактики застосування таких дронів. Перша – коли дрон використовується, як аналог ПТУР, що керується по проводах. Пілот отримує цілевказання, і дрон прямо летить знищувати нашу техніку чи позицію.

Друга тактика – коли дрони на оптоволокні летять уздовж асфальтових або польових доріг до перехрестя. Там вони опускаються, займають позицію. Дрон залишається в режимі чергування, не споживає багато енергії і може вичікувати на місці якийсь час, поки допоміжний Mavic, або він сам візуально не зафіксує наближення техніки. Тоді він піднімається та атакує.

Жахливий сон росіян. Бомбери

– Але в будь-якому разі, поки йдеться про те, що це – дрони-камікадзе?

– Наразі – так. Ми експериментуємо із можливістю застосовувати оптоволоконну котушку на багаторазових дронах, наприклад, на наших бомберах.

Бомбери типу "Баби-Яги" – жахливий сон нашого супротивника.

На автономному управлінні вони можуть залетіти далі вглиб російської території, і доходить до того, що в межах 10 км від фронту вони атакують абсолютно все, що можна, – дорогу техніку, склади. Тому критичні військові цілі росіяни у такій зоні намагаються не тримати.

"Противники їх бояться, як вогню. Зараз всі їхні зусилля спрямовані на те, щоб мінімізувати втрати від наших "бабок-йожек". Вони їх вистежують "мавіками" з тепловізорами і намагаються атакувати або стріляти сітками. Якщо по FPV ми від росіян відстаємо (хоча це вже не такий катастрофічний розрив, як рік тому, вже не в п'ять-сім разів), то в сегменті бомберів ми лідируємо".

"Баба-яга" не може атакувати, якщо ціль прикрита РЕБом. Тому оптоволокно для них було б добрим рішенням. Технічно можливо. У Китаї є серійні котушки на 10 км, на замовлення китайці можуть робити котушки на 20 км. Вони важать три кілограми, але для великого бомбера це – не проблема.

Тут слід розуміти, що росіяни також експериментують із можливістю застосування оптоволокна для багаторазових дронів.

– Чи є обмеження щодо місць застосування?

– Залежить від оптоволокна та швидкості. Якщо швидкість невелика, оптоволокно спокійно розмотується над деревами. Не буде сильного ривка – воно не обірветься.

Оптоволокно може пошкодити вибух, удар чи наїзд. Тому не на всіх фронтах такі дрони можна застосовувати, не у всіх фазах та ділянках бойових дій. Там, де ведеться сильний артилерійський вогонь, волокно буде перебите.

Тому росіяни активно його використовують проти нас, наприклад, на Курському напрямку, де періодами настає більш-менш спокійна ситуація щодо використання артилерії та РСЗВ, і немає суцільного вогню.

Ще ніхто не перевірив, як оптоволокно поводитиметься в морози. Ми намагалися поміщати його холодильник, воно прогнозовано стає більш крихким. Але ми говоримо про мороз мінус 7-10 градусів. Чи будуть такі – ще незрозуміло.

– Інших засобів протидії, окрім як фізично впливати на сам дрон, оптоволокно чи оператора, немає?

– Можна ще пробувати вплинути на камеру, яку несе дрон. Інших варіантів дійсно немає. Це для нас технологічний виклик. Усі військові структури зараз залучені в те, щоб придумати контрзаходи. З цим рішенням потрібно щось робити, інакше в нас будуть великі проблеми. Ми оголосили хакатон Міністерства оборони, однією з тем якого стануть саме контрзаходи проти дронів на оптоволокні. Ми будемо всією країною їх шукати.

"Росіяни дуже швидко масштабують їх, як і всі свої ефективні рішення. З різних напрямків уже чув від хлопців, що піхоті неможливо пройти полем і не заплутатися ногами в оптоволокні. Я чекаю, що кількість застосувань оптики зростатиме. Що більшою буде активність РЕБа з двох сторін, то більше масштабуються два рішення: оптоволокно і машинний зір".

– Повернімося до кошмару для супротивника – бомберів. Росіяни не придумали, як це рішення скопіювати, масштабувати та використовувати?

– Поки що ні. Але вони вчаться. Переймають у нас техніку віддаленого мінування, коли розкидають міни та боєприпаси у тилу противника. Це дуже ефективна техніка, яку використовують обидві сторони. У нас це виходить дуже добре – там, де супротивник пройшов тільки вчора і нічого нового не очікує, завтра може з'явитися багато мін, які атакують і техніку, і людей.

Вони намагаються з цим боротися, виставляють нічні дозори, які на слух визначають, коли і куди летить бомбер для скидів. На точках відзначають, де чули звук, щоб зранку перевірити та переконатися, чи немає там мін. Ми, відповідно, фіксуємо ці спостережні пости і скидами їх мінусуємо.

"Це – майже невидима безпілотна війна. У ній задіяні цілі ешелони: FPV, бомбери, які скидають боєприпаси, бомбери, які проводять віддалене мінування, розвідкрила, які за всім цим стежать, "мавіки", які це все контролюють. Вся ця безпілотна махіна працює постійно".

У цьому нам дуже допомагає грамотне управління, взаємодія і, звичайно, "старлінки". У росіян немає можливості оперативно передавати відеопотоки звідусіль і в таких кількостях. Їхні "старлінки" – це поки поодинокі випадки.

Робот з кулеметом. Наземні роботизовані системи

– Якщо говорити про тренди наземних роботизованих платформ – чого чекати там?

– У цій гонці ми задаємо тон. На цей час через Brave1 пройшло більше ніж 70 виробників, які заявили себе розробниками наземних роботизованих систем. Близько 20 виробів уже сертифіковано за стандартами НАТО.

Я прогнозував, що їхня кількість зростатиме і вони заполонять фронти. Але цього поки що не відбувається. Думаю, причина, найімовірніше, полягає в обмеженому фінансуванні: ми не можемо одразу охоплювати усі напрями. Зараз пріоритет – це ударні дрони на далекі відстані, "діпстрайки". Це – контраргумент російським крилатим ракетам та їх атакам.

Але вже є серійні роботи, що постачаються на лінії фронту. Вони можуть виконувати найрізноманітніші завдання, від евакуації поранених і до підвозу боєприпасів, мінування, розмінування.

"На Курському напрямку такі роботи працюють із засідок і навіть з кулеметами їздять атакувати супротивника. Їх також використовують, щоб відправляти вперед на поле бою окопний РЕБ, – він може захистити піхоту від атак FPV-дронів".

Можливо, пробуватимемо ставити наземні роботизовані платформи на оптоволокно. Технічно це навіть простіше, ніж БпЛА. Єдине, що ми маємо розуміти, – наземний дрон дуже повільний: що більше оптоволокно буде розмотано, то більше шансів його пошкодити в бою. Тому використовувати його можна тільки на тих напрямках, де немає динамічних боїв.

Хоча, в принципі, ідея цікава, тому що це повноцінний роботизований розвідник, який передає картинку гарної якості, нічого не випромінюючи в ефір. Наприклад, вони здатні спокійно контролювати ситуацію на кордоні.

– Цей напрям також розвиватиметься наступного року?

– Я взагалі вважаю, що за наземними роботами – майбутнє. Ми дійшли до точки, коли і у нас, і у противника вистачає дронів, щоб знищувати не лише техніку, а й убивати солдатів.

Головна можливість для піхоти вціліти – максимально перенести всю активність під землю і перебувати там якнайдовше. Тому таких роботів з'явиться величезна кількість – на них перекладатимуть завдання, в яких недоцільно жертвувати піхотою. Просто я думав, що це станеться швидше.

Удари по тилах. "Діпстрайки" та "шахеди"

– Наскільки Україна зможе масштабувати "діпстрайки" по території Росії?

– Наразі Міністерство оборони законтрактувало всіх виробників "діпстрайків". І якщо в Росії такий виробник, по суті, лише один, то на нашому ринку – кілька великих гравців. Це означає, що ми маємо різні ефективні моделі. І у нас склалася дуже здорова атмосфера серед цих виробників – вони працюють не як конкуренти, а як компаньйони.

"За кількістю вироблених "діпстрайків" ми не надто поступаємося Росії. Хоча росіянам у постачаннях комплектовання можуть допомагати Китай, КНДР та Іран. Ми все змушені робити самі. І водночас не відстаємо від них".

"Діпстрайки" будуть випускатися. Але і ми, і РФ закриваємо свою територію РЕБ. Тому, наприклад, ми дедалі рідше літаємо до Москви та Підмосков'я. Плюс вони утворюють мобільні вогневі групи, як у нас. Вони все це масштабуватимуть.

Тож нам уже зараз потрібно думати над технологіями, які дозволять дронам орієнтуватися та знаходити цілі без систем навігації.

Альтернативні рішення для навігації є.

– Чого нам чекати далі від російських "шахедів" та аналогів? Чи буде ще щось нове, окрім термобаричних снарядів?

– Термобаричні снаряди вони використовують досить рідко та точково. Якби він був ефективним у всіх випадках, його ставили б на 100% "шахедів".

Оптимальним для росіян залишається фугасно-уламковий заряд, яким можна атакувати і будівлі, і об'єкти інфраструктури.

"Шахеди" модернізуватимуть системи навігації. В Алабузі (Татарстан) працює науково-дослідний центр, переважно зі студентів, які намагаються на них ставити додаткове обладнання – модеми, відеокамери, "старлінки". Ми все це знаходимо в уламках. Вони намагаються керувати "шахедами" за допомогою наших систем мобільного зв'язку. Ми всі ці спроби припиняємо.

"Зараз там шукають додаткові завдання для "шахедів". Мовляв, якщо він все одно летить в Україну і тут загине, чому б йому принагідно не зробити щось "корисне"? Були думки на "шахеди" ставити якісь маленькі некеровані ракети або заряди, які по дорозі скидатимуться. Але глобально поки що суть "шахедів" не змінюється.

Чого ми точно можемо чекати – збільшення хибних цілей, які по нас пускають. Вони не несуть бойового заряду, не мають жодного захисту від РЕБ, максимально примітивні. Бюджетне рішення, найдешевше, побудоване на одній платі, з фанери, клею та пінопласту. Замість бензобака – банальний пакет із пальним.

Вони потрібні, щоб нас відволікати. Наша ППО не може ані за звуком, ні візуально відрізнити, що саме летить. Навіть на свої БпЛА "Пародія" росіяни ставлять дві спеціальні кулі – лінзи Люнеберга, – які для систем ППО роблять об'єкт більшим, ніж він є насправді. Цей маленький фанерний літачок з двома такими лінзами ми на радарах бачимо, як повноцінний бойовий "шахед".

– Виходить, що стрибок у використанні різних "безпілотників типу шахед" пов'язаний із тим, що росіяни масштабували не виробництво самих "шахедів", а виробництво таких фальш-цілей?

– Так. Масштабувати виробництво самих "шахедів" понад планом їм вдалося на відносно невеликий відсоток. У РФ, як і раніше, їх випускають 500-700 штук. Якби їхня кількість збільшилася втричі, ми б усією країною це відчули.

Нескінченний цикл розвитку. Системи РЕБ

– Які тренди розвитку систем РЕБ очікують на нас у 2025 році?

– Якщо ми говоримо про РЕБ проти FPV, то тут все дуже передбачувано рухається. З'являється РЕБ на певні діапазони, FPV на цих діапазонах перестають літати, пілоти FPV і розробники шукають нові діапазони, на них робиться новий РЕБ. Цей цикл може тривати відносно нескінченно.

Але в якийсь момент гонка РЕБ обмежиться банально розмірами даху автомобілів та потужністю бортової мережі. Тобто настає момент, коли фізично на машину не вдасться поставити "40 антен". Вони просто не влізуть.

Зараз у нас, наприклад, потрібно мати щонайменше чотири модулі РЕБ, а по-хорошому – краще вісім чи дев'ять. Це тупикова гілка розвитку.

"Правильніший підхід – і багато командирів на ділянках фронту, де це можливо, ним користуються – робити єдину стіну РЕБу, щоб ніякі FPV її не пролітали".

Коли всі підрозділи на одній ділянці фронту збиралися і вибудовували єдину лінію захисту. У вас такі-то засоби, у нас – такі-то засоби, ми об'єднуємо зусилля: тут ми детектуємо, тут фіксуємо підліт РЕМ, тут РЕБ включатимемо, тут саме так взаємодіятимемо. У підрозділів, які змогли правильно це побудувати, – 60-70% російських FPV не долітають.

Також ми можемо очікувати, що наступного року розвиватиметься антинавігаційний РЕБ, який працює проти російських "шахедів". Зараз, коли "шахед" потрапляє в зону дії РЕБ і втрачає свої координати, внутрішній компас каже йому: "Шахед", ми загубилися, тому продовжуй летіти у тому ж напрямку, на тій самій висоті. Просто лети". І він просто летить, доки знову не з'являться сигнали супутника і не вийде знайти ціль. Це може статися через кілометр, через п'ять, через 10. Наше завдання – створити і максимально розширити над Україною зону такого РЕБу, щоб "шахед" залітав і губився наглухо.

– Ситуації, коли кияни прокидаються, і телефон їм каже, що вони десь у Білгородській області ставатимуться дедалі частіше?

– Так, звичайно.

– А якщо говорити про КАБи і можливості їм протидіяти?

– Проблема в тому, що КАБ летить дуже швидко, лічені хвилини. Нашому РЕБ за 2-4 хвилини впливати на його навігаційну систему дуже складно.

КАБ летить до заздалегідь закладеної мети, керуючись лише сигналами супутникової навігації. Тобто виходить винищувач Су-24 на точку скидання КАБ на 10 км висоти, КАБ скидається і з початковою швидкістю 1000 км на годину він летить за інерцією, падаючи до цілі. Тому нам його збивати нема чим, і РЄБ проти нього теж проблематичний.

Ми шукаємо варіанти, як пригнічувати КАБ з погляду РЕБ. Але поки що найефективніший варіант проти КАБів – знищувати носії та бити по складах.