"Путін хоче швидкого прориву. А не чекати, поки виберуть Трампа", – сер Лоуренс Фрідман

На Україну чекають декілька складних місяців. Військової допомоги від США – немає, F-16 та ракет Taurus – теж. Європа не "витягує" потрібні обсяги поставок зброї та боєприпасів. Бракує живої сили.

Песимістичний сценарій для України на 2024 рік – прорив росіян на фронті. "Теоретично це можливо", - каже LIGA.net провідний дослідник війни, почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона сер Лоуренс Фрідман.

"Мобілізаційний ресурс Росії не безмежний. Втрати вражають. Тому Путін хоче прориву у наступні місяці, а не чекати, що президентом США виберуть Дональда Трампа", – додає Фрідман.

Але росіяни – далеко не в чудовій формі. А значить, Україна може диктувати Росії свій сценарій. І він точно не сподобається Путіну.

За яких умов німці нарешті дадуть Taurus, що змінять F-16 в небі та на полі бою, як Україна нищить Чорноморський флот РФ та в чому слабкість російської армії – в інтерв'ю Фрідмана LIGA.net.

"Європа надто повільна. СШA замінити не зможе"

– Що дадуть Україні безпекові угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією та іншими країнами?

- Це зобов’язання провідних країн. Не такі великі, як вам би хотілося.

Країни і досі обмежено постачають вам зброю. Дають із того, що є на складах. Менше нового. У них самих – труднощі з виробництвом зброї і боєприпасів після 30 років роззброєння. Слід будувати виробничі лінії. Європейці роблять усе надто повільно.

Ви ж потребуєте зброї і боєприпасів негайно. У Європі є велике бажання збільшити допомогу Україні, щоб ви втрималися. Особливо корисними можуть стати ракети великої дальності.

Та якщо військова допомога від СШA провалиться – замістити її повністю практично неможливо. Тож багато в чому українські успіхи на полі бою у 2024-му залежатимуть від рішень у США.

- Коли або за яких умов німецькі ракети великої дальності Taurus будуть в Україні? Як європейцям здолати страх перед Росією?

- У Німеччині гострі дебати щодо Taurus. Для керівних соціал-демократів опір обумовлений психологічно, історично. Там досі пам’ятають десятиліття хороших відносин із Росією, економічної взаємозалежності, яка зростала аж до 2022-го.

Після 2022-го німці пройшли довгий шлях, щоб вивести себе з тієї парадигми і стати другими після США за об’ємами допомоги.

Але й досі є інерція. Для мене нелогічним виглядає їхній аргумент – боятися давати Taurus після того, як Велика Британія і Франція вже дали схожі ракети Storm Shadow і Scalp. Хоча німецькі – потужніші й кращі для України, щоб знищити Кримський міст.

Довідка

Усі три типи ракет запускають із винищувачів. Кожна має радіус дії близько 500 км. Однак у Storm Shadow/SCALP затримка між ударом і детонацією встановлена вручну, що ускладнює знищення таких цілей, як мости, – боєголовка вибухає біля тонкого дорожнього полотна.

Натомість німецька Taurus уміє розпізнавати шари матеріалу, що дозволяє підривати багатошарові чи приховані цілі. Тож вона може пройти дорожнє полотно і підірвати колони.



Ракета Taurus (Фото: EPA-EFE/JEON HEON-KYUN)

Німці чекають передання американцями ATACMS, щоб взяти приклад. Як із танками. Адміністрація Байдена наразі не йде на це.

"F-16 можуть стати сюрпризом для росіян"

- Наскільки Україна послабила Чорноморський флот Росії?

- Україна здобула виняткову перемогу в Чорному морі. Відігнавши флот РФ, ЗСУ змогли зменшити шкоду і ризики для Одеси та області. Це не звільнення територій, але додає стійкості Україні. 

- Коли F-16 з'являться в українському небі і що змінять? З огляду на те, що нам слід відігнати російські літаки з їхніми керованими авіабомбами від лінії фронту, бо нищать все навколо?

- Прибудуть наприкінці весни чи в червні. Про це можуть не оголошувати завчасно, щоб дати українським ВПС змогу зробити росіянам сюрприз. Зараз ЗСУ і так чудово збивають російську авіацію, але їм бракує сил завдавати потужних ударів і переломити битву за небо над фронтом на свою користь.

F-16 буде небагато, тож ЗСУ доведеться бути обережними, щоб їх не втрачати. Добре навчити пілотів і технічний персонал. 

– Повітряні сили України лише за лютий збили 13 російських літаків – це рекорд із 2022 року. І продовжують збивати. Що змінилося?

- Збивають більше через масове використання росіянами літаків на фронті. І будуть використовувати далі, бо це частина їхньої тактики – випалювати КАБами. Україна покращує ППО й збиває їхні "сушки".

У Росії не так багато винищувачів, і їх важко буде замінити.

Кількість військ, яку кинули в м’ясорубку, літаків і бронетехніки свідчить, що РФ не турбується про втрати. Ціль виправдовує засоби.

 - Як змінилася роль дронів після двох років великої війни?

 - Україні бракує авіації. Натомість у безпілотників є певна повітряна потуга, хоча її недостатньо проти літаків. Вони також виконують роль артилерії, але і тут їм бракує потужності. Тим не менш, БпЛА можуть частково компенсувати обидва компоненти.  

На початку війни було небагато потужних і дорогих дронів. З часом сторони адаптувалися до масового використання дешевих одноразових. Тепер на полі бою їх десятки тисяч.

БпЛА ускладнюють пересування військ і техніки, планування. Багато втрат, яких росіяни зазнали в останніх боях – саме від них.

"Втрати на Донбасі – через брак людей і снарядів"

 - Брак артснарядів і ракет для ППО прискорили втрату Авдіївки?

 - Частково. До початку року в України все було досить добре з обороною на Донбасі, відбиттям російських атак. Тепер проблеми радше через брак військових, але і снарядів теж. Важко провести ротації підрозділів. Люди на передовій виснажені та потрапили під надзвичайно великий російський натиск. Якби ЗСУ могли зрівнятись із ворогом у снарядах, росіянам було б важче просуватися.

– Чи можуть росіяни використати схожу тактику для інших міст?

- Так. Важливо мати ППО проти авіації. Європейці повинні допомогти. Проблема в пріоритетності цілей. Що передусім захищати – мирне населення чи фронт? 

Одна з речей, яку можете робити й робите – вражати цілі в Росії. Нафтопереробні заводи, склади. Це важлива частина рівняння. Путін змушений брати її до уваги. Велика кількість українських дальніх дронів пробивають російське ППО і завдають шкоди.

Коли з’являться винищувачі F-16, буде питання, як їх використати для атак по Росії. Потрібно розв’язати вам руки – дилема, яку західним політикам слід вирішити.

Останньою важливою частиною рівняння є ваша стійкість – наскільки зможете захистити життєво важливі цілі, заховати їх під землю.

– Чи помітили ви зміни в українській тактиці після заміни головнокомандувача Валерія Залужного на Олександра Сирського?

- Зарано говорити. Є критика щодо швидкості евакуації з Авдіївки.

Вам потрібен шлях вперед, відвоювати територію. Якщо не зараз, то в майбутньому. Навіть якщо буде важко найближчими місяцями.

 - Що правильно, а що неправильно робить Україна на фронті?

- Україна в складному становищі, бо потрібно поповнювати і відновлювати сили, збільшити мобілізацію, вчити молодших офіцерів, зміцнити систему управління. Постійно вводити в бій більше військ, яких і так бракує. Наразі вам доводиться захищатися від російських атак людськими хвилями. Це складно.

Багато тактик росіян на передовій стали досить творчими і ефективними. Вам слід знати, де залишитися, а де і як краще відійти.

Я не перебільшую сильні сторони росіян. Дещо вони роблять добре. Але використовують лише грубу силу. Враховуючи переваги в кількості, можна було очікувати, що після двох років війни вони будуть у значно кращому становищі. Однак більшість досягнень отримали в перші тижні. Тож росіяни далеко не в чудовій формі.

 "Оптимістичний і песимістичний сценарій на 2024 рік"

- Чи є ризик масштабного нападу Росії найближчими тижнями?

- Їм буде важко здійснити проривний наступ. Їм однозначно бракує техніки. Виробляють чи беруть із консервації все більше танків та іншої бронетехніки, але часто вона не така хороша.

У них проблеми з управлінням, із молодшими офіцерами.

Одна справа – вести виснажливі битви за міста. Інша – просуватися на десятки кілометрів на добу. Враховуючи вразливість військ РФ на відкритому полі бою та зношеність сил, їм це поки що не вдасться. Якщо на кожне місто їм знадобиться пів року і безліч м’ясних штурмів, то вони не зможуть досягнути значного прогресу.

– Тактика РФ після псевдовиборів Путіна 17 березня зміниться?

- Путін хотів би до середини березня отримати великий успіх. Після двох років досягнення невеликі, щоб хвалитися. Тож не думаю.

- Який оптимістичний і песимістичний сценарії для України?

 - На Україну чекають кілька складних місяців. F-16 ще немає. Навіть якщо допомогу США погодять, потрібен час, щоб надійшла.

Багато залежить від швидкості та об’ємів західної допомоги.

Якщо фронт не втримається в одному-двох місцях водночас, буде погано. Росія все ще має сили на прорив. Після такого зростатиме тиск на Київ, щоб погодився на припинення вогню на умовах РФ.

Я не згоден, що мобілізаційний ресурс РФ безмежний. Їхні втрати вражають. Це поки не дуже впливає на громадську думку, але разом із все гіршими економічними умовами, інфляцією – має значення.

Тому Путін хоче прориву на фронті вже протягом наступних місяців, а не чекати, чи виберуть президентом СШA Дональда Трампа.

Завдання України – вистояти наступні місяці, а потім нарощувати сили, якість управління армією і наступати.

-  Як в ЄС оцінюють ризики від російської агресії? Що станеться, якщо ймовірний президент Трамп відмовиться відправити війська для захисту від Росії союзників із НАТО? 

- Європейці думають над цим, бо не впевнені в США. Не певен, що Трамп поведеться саме так у відповідній ситуації. Та очевидно, що він менш зацікавлений у європейській обороні, ніж Байден.

Це одна з причин, яка заохочує європейців витрачати більше на оборону. Розвивати власну оборонну промисловість, збільшувати витрати, більше займатись безпекою, чого досі не було.

Ми ще далекі від реальної небезпеки. Наразі агресія проти країн Балтії малоймовірна. У Росії немає на це сил. А НАТО уже зараз робить більше для зміцнення передових сил на кордоні з Росією. Однак найкращий спосіб повністю уникнути її – підтримати Україну.