Мер Харкова Ігор Терехов: Прошу очільників Нью-Йорка, Чикаго, Бостона – допоможіть закрити небо

Лише за останню добу окупанти обстріляли Харків 65 разів. Дві ракети випустили по центру, зі "смерчів" накрили райони парку Горького та Сумського ринку. З першого дня війни переважно російськомовний 1,5-мільйонний Харків, як і Маріуполь, стирають з лиця землі. Понад два тижні люди живуть у сховищах.

"Це нещадний геноцид", – каже мер Харкова Ігор Терехов.

В інтерв'ю LIGA.net Терехов розповів, як місто виживає під обстрілами російських окупантів, а волонтери, комунальники та бізнес об'єднують зусилля, щоб воно жило далі.

– Що зараз відбувається у Харкові, яка ситуація? Наскільки вдалося за умов війни "стабілізувати" ситуацію в місті?

– Ситуація напружена. Бої не припиняються. Звідусіль російська армія лізе – з усіх боків. Наша армія героїчно бореться, повністю відбиває їхні атаки. Вони обстрілюють нас із повітря, обстрілюють нас із гранатометів, "градів". Зі всіх своїх мінометних установок. Руйнують цілі мікрорайони.

Спочатку бомбили більше околиці, зараз перемістилися до центру. Били по адмінбудівлях: поліція, ОДА, мерія. Знищують усю інфраструктуру міста. 48 шкіл зруйновано вщент. Дитячі садки, поліклініки, лікарні. Вчора гатили навіть у перинатальний центр. Добре, що ми це передбачали та перемістили всіх породіль.

Стріляють по трансформаторних підстанціях, теплових мережах, водоканалу. В усе, що забезпечує життєдіяльність міста.

Вони хочуть знищити Харків. Руйнування колосальні.

– Що зараз відомо щодо масштабів руйнувань?

– Зруйновано понад 600 багатоповерхових будинків. А у нас їх лише трохи більше ніж 8000. І це багатоповерхові будинки! Ви собі уявляєте? Знищують повністю. У всіх районах.

– Тобто вже не можна говорити, що Салтівка більше за інших страждає?

– Ні. Салтівка страждає, ХТЗ страждає. Рогань, П'ятихатки, Олексіївка, Пушкінська, Мироносицька, Гагаріна, Московський проспект, Нові Будинки, Немишля – приватний сектор. Сьогодні немає таких районів Харкова, які не постраждали від обстрілів Росії.

– Де зараз живуть люди з Північної Салтівки та знищених будинків?

– Все, що можливо, ми робимо. Поки переселяємо їх до метрополітену, там безпечніше, і ми більшій кількості можемо допомогти. Перевозимо в метро, школи, дитсадки. Там, де сьогодні можливе і де є укриття. Інакше, якщо залетить туди – що робити? До шкіл подаємо опалення, щоб не мерзли. Відкрили їдальні, готуємо їжу.

Навалилися всім містом. Це ж спільна війна, правда?

– Чому Харків? Чому Маріуполь? Це помста Росії умовно російськомовним містам?

– А чому війна? Чому Росія ні з того ні з сього взяла і напала на Україну? Звідки я можу знати? Це вони собі щось думають. Я єдине, що можу сказати: реально це – геноцид проти українського народу. І Харків із першого дня нещадно бомблять. Нещадно.

– Які взагалі настрої у Харкові?

– Тут завжди була така ментальність... Харків – переважно російськомовне місто. У нас поряд Білгород, кордон Росії. Кожен четвертий у Харкові має родичів, знайомих – у Білгороді, Курську, Тулі. Ніч у потязі – і ти вже у Москві. Багато хто дружив.

Тепер я у людей питаю: чи ви коли-небудь думали, що Російська Федерація може напасти на місто Харків? Не було жодної людини, яка б сказала: так. Ніхто не міг такого уявити. Ставлення до РФ змінилося на 180 градусів. І мине не одне покоління людей у нас, щоб воно змінилося.

– Як мешканці міста переживають обстріли? Вони ж зараз живуть здебільшого у бомбосховищах та у метрополітені. Майже цілодобово?

– Я попросив людей, щоб залишалися в метро та зберегли собі життя. Я просто благаю їх, щоб вони залишили багатоповерхові будинки. Бо вони постійно перебувають під бомбардуваннями та обстрілами.

Ми разом із волонтерами доставляємо у сховища харчування, навіть гаряче, медикаменти. Видали матраци, ковдри. Наразі волонтери в метро дитячі анімації влаштовують. Памперси, дитяче харчування. Багато хто з собачками, з котами, просять корм – ми й це робимо. Все, звісно, безоплатно. Тільки за можливості – не виходьте зі сховищ.

– Хто допомагає?

– Ми отримуємо гуманітарну допомогу з кількох напрямків. З лінії Офісу президента, Кабміну. З лінії інших міст, які поки що не залучені в активній війні. Ось щойно, до розмови з вами, мені відписався мер Тбілісі Каха Каладзе, що також надіслав допомогу. Я звернувся до всіх мерів наших міст-побратимів: Варшава, Познань, Брно, Генуя.

Дуже багато людей самі зателефонували. Ігор Абрамович (мільярдер, нардеп від ОПЗЖ. — Ред.) зателефонував, що можна й не можна — робить великими партіями. Герега (співвласниця мережі гіпермаркетів "Епіцентр". — Ред.) зателефонувала: відкривай магазин, все, що треба, – бери, це війна, тільки тримайтеся. Просто волонтери, люди.

Ми домовилися так: хто має можливість працювати, – ресторани, наприклад, – даємо продукти, вони готують, годуємо людей. Це такий, знаєте, єдиний порив. Тут ніхто не рахує жодних грошей.

– Як під обстрілами працюють комунальні служби?

– У цих умовах, під вогнем, і працюють. Ми вивозимо сміття, чистимо дороги, ремонтуємо тепло, воду. А весь час "б'ють". Уявляєте, які люди у нас? Їх нікого не треба вмовляти.

Багато жителів самі відгукуються і пропонують: давайте ми разом із рятувальниками ДСНС  розгрібатимемо завали.

– Чи є дані щодо загиблих у Харкові від обстрілів? Маріуполь – страшні цифри.

– Є. Я не можу дати вам їх з етичних міркувань. І не питайте мене про це, я не скажу, добре?

Читайте також: Дим та зруйновані будинки. Як виглядає Маріуполь в облозі з повітря

– Наразі центральна влада закликає бізнес за можливості працювати, щоб не зупинилася економіка. Яка ситуація в Харкові? Чи є можливість працювати хоч якимось підприємствам, чи ділова сфера міста повністю стоїть на військових рейках?

– Багато комерційних банків та підприємств евакуювалися, працюють віддалено, IT-сфера теж працює, але не в Харкові. Деякі мережі відкрилися, аптеки, кіоски. Але в цьому є небезпека. Вчора, наприклад, в ТЦ "Екватор" потрапило. На страх та ризик. Працюють наші підрядники разом із комунальниками, будівельники. Тому що дуже багато скла вилетіло, треба закривати контури, ми закупили плівку.

Президент сказав: там, де це можливо, треба робити. Це, правда, необхідно, щоб люди бачили: у місті є життя. Харків, попри такі тотальні руйнування та таку війну, має жити.

Можу сказати більше. У понеділок була нарада із групою архітекторів, ми вже планували відновлення міста.

Ми вже більш ніж 1,5-мільйонне місто, важливо все зробити швидко. Щоб було продумано даунтаун, центр міста. Щоб житлові будівлі були зовсім інші, за енергоощадними технологіями.

Але водночас маємо ще зберегти колорит Харкова.

– Харківські бізнесмени, олігархи – ви з ними зустрічалися, обговорювали моменти щодо поточної допомоги та майбутнього відновлення? Ярославський заявляв, що "не пошкодує ані сил, ані грошей".

– Зустрічей не було, бо Ярославський не в Україні. Телефонна розмова – була. Він зараз, наскільки мені відомо, купив медичні авто для армії. Звісно, братиме участь.

Усі будуть. Усі бізнесмени. І Абрамович, і Ярославський. Усі.

Читайте також: Бій за Маріуполь, підготовка сил окупантів під Харковом. Зведення з фронту від Генштабу