"Безвиході і близько немає". Сухаревський про діпстрайки та перспективи України

Стратегічно Україна вже перемогла у війні з Росією, переконує LIGA.net командувач Сил безпілотних систем (СБС) Збройних Сил України Вадим Сухаревський.

"Можу сміливо сказати, що очолюю перший у світі рід військ, який асиметрично переламав поле бою, – наголошує він на форумі YES. – Україна в повній нестачі того, що має бути у сильної армії, зустріла дуже сильного ворога. А тепер ми будуємо систему, яка буде фундаментом сили Європи на багато років вперед".

І додає: ефективність – основний кредит України. Від моменту створення у 2024 році СБС уже провели понад 220 операцій вглиб території Росії, запустивши більш ніж 3500 дронів. І зараз продовжують працювати над масштабуванням діпстрайків.

Як плануються такі удари, чи готова Україна до експорту безпілотників та якими є перспективи у війні проти Росії – Вадим Сухаревський розповів LIGA.net у кулуарах спеціальної зустрічі YES до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії.

– Чи може Україна у поточних умовах масштабувати ефективні удари по об’єктах військової інфраструктури Російської Федерації?

– Що значить може? Ми це плануємо і робимо.

– Наскільки масштабнішою надалі може бути ця робота?

– Перше, що потрібно розуміти: те, що потрапляє до сюжетів новин про те, що вчергове "палає на Росії", – це не просто випадковість чи вибіркова ситуація. Це результат дуже серйозного планування і математичних розрахунків.

Над результатом працюють сотні розумних, часто геніальних людей. В першу чергу – дуже досвідчених офіцерів. Але ця робота ведеться, зокрема, і в цивільному, і в міжнародному розрізі. Повірте, математика і планування на першому місці.

Наступний важливий момент – наявність грошей та технологій. Будь-яка війна – це шахова партія. Те, що було пріоритетом вчора, сьогодні може безнадійно застаріти. Гонитва за технологіями, за пріоритетністю стосується й ударів вглиб територій.

На кожен наш крок противник відповідає чимось асиметричним. Наприклад, коли з Росії на нас полетіли "шахеди", ми оперативно створили тисячі мобільних вогневих груп, які показали високу ефективність. Росіяни подивилися, що безрезультатно працюють. І почали змінювати тактику, почали вдосконалювати, змінювати висоти.

Ми перейшли до чого? Зараз ми починаємо збивати "шахеди" FPV-дронами. І це вже дає реальні результати. Далі починається постійна технологічна гонитва.

Кожна наша операція – це момент врахування різноманітних розвідданих: що стосується РЕБу, що стосується їхньої ППО, що стосується захищеності об'єктивної, пасивного захисту. Наприклад, обшивки аеродромів, закопування літаків або цистерн. Тому планування – наше все. Без цього ніяк.

– Очільники оборонних міністерств країн-партнерів, так само як і європейські та американські військові, прямо заявляють, що потребують нашого досвіду у виробництві та використанні безпілотних технологій…

– Однозначно.

– Чи ми готові пропонувати цей досвід на експорт?

- Я вважаю, що готові. Але до цього питання потрібен державний і господарський підхід. Ми не маємо одразу і безкоштовно віддати найкращі наші здобутки та напрацювання. Але ми можемо категоровано працювати із цим експортом.

– Наприклад?

- Наприклад так, як працює НАТО. Не знаю, чи це офіційна класифікація, але є три категорії воєнних товарів. Перша категорія – це продукти для країн, які не є союзниками. Той самий корпус, але з половиною функцій від того, що має бути.

Друга категорія – товари для союзників, де наявні вже 70% функцій. Наприклад, США так працюють з Україною. Вони дають нам системи, але відкривають лише певний відсоток софту. І це – тотально.

Третя категорія – продукція лише для внутрішнього використання. Якщо ми зможемо політично і на законодавчому рівні організувати таку систему, тоді я підіймаю обидві руки за те, що наш досвід і наші рішення потрібно експортувати. Якщо ні, тоді – ні.

– Ви казали, що Україна вже стратегічно перемогла у війні проти Росії...

– Безумовно.

– На чому базується ваш оптимізм?

- Я пережив 2014 рік. Цей рік для мене – це суцільне оточення і неоднократне прощання з життям. Такої безвиході, яку я переживав тоді, зараз немає і близько. Ми дійсно готові. У нас є все для того, щоб працювати. Просто треба концентруватися.