"Забрати всіх під рушницю не вийде". Що відбувається з мобілізацією та рейдами ТЦК в Україні

"Нащо ми сюди приїхали? Можна ж було біля дому спокійно кави попити", – похмуро поцікавився у друга юнак, спостерігаючи, як поліціянти та представники ТЦК перекривають виїзд із заправки. Далі почалась методична і тривала перевірка військово-облікових документів у всіх присутніх на заправці чоловіків.

Випадковим свідком цієї розмови кореспондентка LIGA.net стала на одній із київських АЗК через два дні після скандального вечора 11 жовтня.

Тоді візит ТЦК та поліції на концерт Океану Ельзи у Києві задав новий старт посиленню мобілізації у великих містах. З наступного дня почали повідомляти про активізацію подібних рейдів у місцях скупчення людей в інших регіонах.

В обласних медіа та пабліках пройшла хвиля повідомлень, що чоловіків мобілізаційного віку затримували біля та у концертних залах, торгових центрах, ресторанах, нічних клубах, стриптиз-барах, спортзалах.

Активізації цих заходів немає, просто на них знову звернули увагу, переконує LIGA.net речниця Національної поліції Олена Бережна. "Заходи відбуваються постійно, просто ситуація з концертом набула розголосу", – наголосила вона.

Результативність мобілізації тим часом знизилась, каже LIGA.net нардепка з оборонного комітету Верховної Ради Соломія Бобровська (фракція Голос). Зокрема – через сумнівні методи роботи представників ТЦК в окремих областях.

Що зараз із мобілізацією в Україні та чи дійсно її посилюють – коротко.

Бійки, затримання, сварки. Що відбувається із рейдами ТЦК

Концерт, присвячений 30-річчю гурту "Океан Ельзи", 11 жовтня несподівано закінчився перевіркою документів у чоловіків під Палацом спорту.

Частина з тих, хто не мав із собою документів, поводились агресивно щодо правоохоронців та військових. Дехто кричав поліції: "Ганьба!". Після інциденту у мережі з’явились оголошення про продаж квитків на наступні концерти гурту.

Так звані мобілізаційні рейди прокотилися й різними містами України. Були повідомлення про появу працівників ТЦК та поліції у ресторанах, стриптиз-барах, торговельних центрах та на заправках у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі та Чернівцях. Іноді вони також супроводжувались сутичками і затриманнями.

Рейди проводили і на курортах у Яремче та Буковелі.

Все це виглядало як посилення мобілізаційних заходів. Однак у поліції LIGA.net запевняють: у проведенні мобілізації нічого принципово не змінилось.

Ще з травня поліціянти спільно з представниками ТЦК та СП беруть участь в оповіщенні військовозобов'язаних, перевіряють у них документи, але повістки не вручають, нагадує LIGA.net речниця Нацполіції Олена Бережна. Такі заходи відбуваються щоденно та у всіх регіонах.

"В країні триває війна, і питання відпочинку, ротацій, відпусток та можливості відвідувати концерти для діючих військових не менш важливе, – каже Олена Бережна. – Та напряму залежить від виконання мобілізаційних заходів у державі".

У своїх публічних заявах представники територіальних центрів комплектовання різних регіонів теж запевняють: заходи сповіщення та перевірки діють постійно з моменту вступу в дію закону про мобілізацію. Глобально нічого не змінилось.

Як таких місць відпрацювань не визначено – вони узгоджуються з ТЦК. Здебільшого це громадські місця, які відвідує велика кількість людей, уточнює Бережна.

Перевірка документів – це компетенція поліції. Якщо ж установлено людину, яка відповідно до звернення ТЦК вчинила адміністративне правопорушення (наприклад, знаходиться в розшуку), поліціянт може його затримати та доставити до ТЦК, зазначає речниця Нацполіції. Подальша перевірка даних військового обліку та ухвалення рішень належать вже до компетенції територіальних центрів комплектування.

"Люди знову почали прибувати". Що відбувається із мобілізацією

Мобілізаційні рейди пов’язані з тим, що бойові командири звертаються до ТЦК за поповненням підрозділів, нагадав в ефірі Радіо Свобода член оборонного комітету Верховної Ради (СН) Олександр Федієнко: "Кожен військовозобов’язаний громадянин України повинен стати на військовий облік, бо це вже не право, а обов’язок".

"Хлопці там третій рік на війні, вони теж хочуть сходити на концерт Океану Ельзи, сходити до ресторанів", – додав нардеп.

Рейди в публічних місцях були ефективними, адже після них явка до військкоматів збільшилася, каже офіцерка сектору мобілізаційно-оборонної роботи Київського міського ТЦК і СП Лариса Козак. "Крім того, можливо, це якимось чином посприяло і підвищенню свідомості нашого громадянського суспільства, і люди знову почали прибувати добровільно або за повістками", – зазначила вона.

Однак багато хто і далі уникає прямого контакту з ТЦК та ігнорує повістки, констатує офіцерка: "Тому подібні заходи оповіщення необхідно продовжувати – це наша буденна робота, яка відбувається в межах правового поля".

Влітку член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський констатував, що з набуттям чинності закону темпи мобілізації відповідають очікуванням Міністерства оборони та Генерального штабу.

За даними співрозмовників LIGA.net у Силах оборони, тоді йшлось про показник у 30 000 мобілізованих до Сил оборони на місяць. Розкривати поточний показник мобілізації держава не може – це чутлива для обороноздатності інформація.

Але нинішні темпи військових не задовольняють, зазначає LIGA.net представниця комітету з питань нацбезпеки (фракція Голос) Соломія Бобровська: "У вересні вийти на показник, який ставив Генеральний штаб, не вдалось. В нас вже почалися проблеми".

Нардепка не виключає, що корінь зла у цій ситуації – у методах проведення так званої "бусифікації", які стали особливо помітними у вересні.

"Це впливає на мобілізацію. Так не може тривати. Ми ухвалювали закон [про мобілізацію], щоб по-людськи можна було мобілізовувати – без середньовічних підходів, коли людей крадуть на вулиці. Однак із цим і дотепер нічого не хочуть вирішувати у проблемних областях. Таких, як Закарпатська, наприклад", – наголошує нардепка.

"Хочеться справедливості". Що про мобілізацію кажуть військові

Нинішні темпи мобілізації потреби війська не задовольняють, підтверджує LIGA.net офіцер 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Сергій Цехоцький: "Можливо, в окремих підрозділах ситуація трохи краща за рахунок рекрутингу".

Але поповнення війська – це не має бути питання тих частин і бригад, які власне і потребують поповнення, щоб частіше проводити ротації на позиціях і виконувати бойові завдання, продовжує свою думку офіцер. "Це питання, яке має стояти перед всім українським суспільством, включаючи владу, – переконаний він. – Треба розуміти, якщо ми це зараз не зробимо, то завтра не буде кому це робити".

Темпи набору не такі, як хотілось би, підтверджує LIGA.net речник 15 бригади Нацгвардії "Кара-Даг" Віталій Міловідов. Але зауважує: шлях військовослужбовців до підрозділів Нацгвардії в принципі займає більше часу, ніж у ЗСУ.

"Коли людина хоче мобілізуватись до НГУ, ми повинні направити запит на Генштаб, погодити її розподілення на конкретну посаду до нашої частини, – пояснює він. – Лише після цього погодження людина йде в військкомат і проходить ВЛК. Далі за мобілізаційним розпорядженням потрапляє в навчальний центр Національної гвардії".

Це досить тривала процедура, тому темпи потрапляння людей до гвардійських підрозділів дещо нижчі, ніж у Збройних Силах України. Певний відсоток мобілізованих до частин також розподіляють і в ТЦК. "Якщо люди приходять і їм все одно, куди йти, якийсь відсоток направляють на НГУ", – каже Міловідов.

Якщо до потрапляння у ТЦК людина ще мала можливість вибрати собі посаду – це значно зменшує кількість проблем, наголошує офіцер.

"Люди, які мають право вибору, безумовно, ефективніші на посадах. ККД від них набагато вищий, ніж від тих, кого "бусифікували", – пояснює він. – Плюс до того, ми бачимо, що наша система підготовки, коли ми намагаємося комбінувати досвідчених військовослужбовців із молодими рекрутами, дуже ефективно працює".

Ніхто не хоче йти в піхоту, визнає він. Більший попит мають технічні направлення – водій, водій-механік, слюсарі, зв’язківці, оператори БпЛА тощо.

Водночас, за словами Міловідова, не можна однозначно сказати, що в підрозділах сприймають рейди ТЦК як "класну подію". Реакція на них неоднозначна.

"Проводити їх під час масових заходів – це агресивно. На 100% мобілізувати все населення під рушницю не вийде. З іншого боку, люди які без ротацій на позиціях – це теж неправильно, – каже офіцер бригади "Кара Даг". – Тут вже йдеться про баланс між тими людьми, які на фронті, і тими, які в тилу".

Якщо громадяни не виконують обов’язків перед державою – держава приходить до них, щоб нагадати, що в них є не лише права, додає Цехоцький: "Захист – це конституційний обов'язок кожного громадянина. Країна тримається на хлопцях і дівчатах, які абсолютно добровільно, без всякого примусу, пішли її захищати".

Обидва офіцери наголошують, що військових значно більше демотивують не сутички під час рейдів ТЦК, а новини про викриття корупціонерів у МСЕК та серед військкомів.

"Суспільство має відчувати, що є справедливість. Що ми йдемо правильним шляхом, хай навіть у нас і є десь проблеми, – каже Цехоцький. – А такого відчуття, на жаль, немає. Коли ми збираємо гроші на РЕБи, дрони, машини, а хтось $500 000 просто викидає у вікно, щоб приховати свою злочинну діяльність – це обурює".