Зміст:
  1. "Історичний день для України". Що сталося
  2. Яким буде перше домашнє завдання від ЄС
  3. Сім-вісім років до вступу. Якщо не застрягнемо

Україна розпочала офіційні переговори про вступ у ЄС. Тепер має виконати низку домашніх завдань, адаптувати закони та навчитися їх виконувати. Загалом доведеться пройти 35 розділами плану.

Україна пройшла від статусу кандидата до старту переговорів із небувалою швидкістю, каже у коментарі LIGA.net посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова: "Я абсолютно переконана, що через 10 років Україна буде готова стати повноправним членом ЄС. Я б навіть насмілилася сказати, що буде готова до кінця цього десятиліття".

Нині маємо інавгураційне відкриття – формат, у якому будуть подальші кроки, відкриватимуть і закриватимуть переговорні розділи з інтеграції, пояснює LIGA.net керівник євроінтеграційного напрямку аналітичного центру EasyBusiness Іван Нагорняк.

Що сталося в Люксембургу і чому це важливо – коротко. 

"Історичний день для України". Що сталося

Рада ЄС схвалила переговорні рамки для України й Молдови для запуску переговорів. Їх підписали 25 червня у Люксембурзі.

Кінець червня був очікуваною датою – в цьому місяці завершується головування Бельгії в Раді ЄС, а з 1 липня розпочинається піврічне головування Угорщини, критично налаштованої до євроінтеграції.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що це "великий день для України, Молдови і ЄС", і що Київ встановив рекорд за швидкістю просування від заявки на вступ до відкриття переговорів – за два роки, без скидок, виконуючи вимоги й реформи в умовах війни.

Довідка
23 червня 2022 року лідери ЄС вирішили надати Україні статус кандидата. У листопаді 2023-го Єврокомісія зазначила прогрес і рекомендувала розпочати переговори. У червні їх старт підтримала Єврокомісія. Далі погодили посли ЄС і, нарешті, Рада ЄС. 

Яким буде перше домашнє завдання від ЄС

Переговорна рамка – документ, у якому викладена процедура вступу. Його готує Єврокомісія, далі затверджують усі країни.

Там покроково розписано, як ітимуть переговори, "цільові індикатори" й умови, у разі яких процес можуть перервати. Окремо визначені критерії, як країни ЄС будуть вирішувати, чи Україна виконала умови, каже LIGA.net експертка Українського центру європейської політики Сніжана Дяченко. 

Першим буде кластер "Основи" – він про верховенство права, правосуддя, свободу та безпеку. Щоб продовжити шлях, Україні слід провести реформи. Йдеться про дорожню карту з верховенства права і держслужби – перше домашнє завдання, каже Нагорняк.

Коли Україна виконає і ЄС погодить, можна розраховувати, що під час другої такої міжурядової конференції (орієнтовно у 2025 році) відкриють кластер "Основи". Швидкість залежить від нас.

Віцепрем'єрка з європейських питань Ольга Стефанішина з єврокомісаром з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї, 25.06.2024 (Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)
Віцепрем'єрка з європейських питань Ольга Стефанішина з єврокомісаром з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї, 25.06.2024 (Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)

"Зараз головні завдання для нас – гарантувати верховенство права і виконати дорожню карту щодо демократичних інституцій. Нам слід показати, як будемо повертати призупинені демократичні процедури, баланс влади, децентралізацію після війни. У воєнному стані держава централізувала багато процесів. Не зовсім погоджуюся, що демократія в Україні на паузі, інакше нам би не відкрили цей процес", – каже Нагорняк.

На виконанні домашніх завдань Київ буде концентруватися найближчі пів року, поки Угорщина головуватиме в Раді ЄС, каже Дяченко. Це добрий збіг, бо поки будемо виконувати, до головування (з нового року) вступить Польща. Це сприятиме швидшому процесу.

На запитання, чи не планує ЄС змінити підхід, щоб такі країни як Угорщина не могли блокувати процес розширення на кожному етапі, посолка Матернова відповіла: "Розширення ЄС – справа прямого інтересу і занепокоєння всіх країн. І саме так у договорах передбачено, що кожна держава має право вето, бо розширення ЄС має відбуватися шляхом консенсусу. Не думаю, що хтось у ЄС думає про це. Україна має дуже сильно змінитися, щоб інтегруватися в ЄС".

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина (ліворуч) і глава МЗС Бельгії Хаджа Лахбіб на конференції з приєднання України до ЄС у Люксембурзі (Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)
Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина (ліворуч) і глава МЗС Бельгії Хаджа Лахбіб на конференції з приєднання України до ЄС у Люксембурзі (Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)

Київ має виконати групи вимог, за виконанням яких Єврокомісія оцінюватиме рівень адаптації законодавства України.

Переговори будуть за 35 розділами, що включають дотримання верховенства права, боротьбу з корупцією, демократичні процеси, реформи секторів економіки. Усі глави відповідають законодавству ЄС і згруповані в кластери. Країна може вести переговори водночас за кількома кластерами, щоб рухатися швидше, пояснює Дяченко. 

Але ЄС буде оцінювати Україну окремо за кожним розділом.

Після відкриття переговорів Україна і Єврокомісія продовжать двосторонній скринінг, додає Дяченко. Єврокомісія пояснює, як працює законодавство ЄС. Київ – як працюють українські закони і якого рівня адаптації було досягнуто на даному етапі. 

Сім-вісім років до вступу. Якщо не застрягнемо

Скільки часу займе процес вступу – наразі невідомо. Це залежить від України – наскільки швидко зможе реформуватися в умовах війни. Зі сторони ЄС теж можуть бути блокування, наприклад, від Угорщини, інших країн, торгово-економічні суперечки.

"У середньому від моменту отримання статусу кандидата до завершення переговорів минає сім-вісім років. Багато кандидатів із Західних Балкан застрягли, бо не проводять реформи або бракує політичної волі в Раді ЄС. Багато факторів впливає на динаміку", – каже Нагорняк.   

Щодо готовності ЄС інтегрувати таку велику та складну країну, як Україна, посолка Матернова відповіла: "20 років тому в ЄС інтегрувалася Польща, яка є такою ж великою. Тоді польський ВВП був дуже співмірний з нинішнім українським. Тож географічно Україна є найбільшою країною Європи, але з погляду економіки її можна порівняти з тим, де була Польща. Вступ Польщі в ЄС – успіх. Не бачу причин, чому так не має бути з Україною". 

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина з міністрами та представниками з європейських справ у Люксембурзі (Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)
Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина з міністрами та представниками з європейських справ у Люксембурзі (Фото: EPA-EFE/OLIVIER HOSLET)

Щодо того, наскільки важко інтегрувати Україну під час війни, Матернова каже: "Україна показала неабияку здатність проводити реформи, фактично ведучи праведну війну проти російської агресії".

"Не думаю, що зараз немає проблем із реформами. Але бачу багато рішучості, концентрації, визначення пріоритетів. Багато речей, які раніше були менш помітними в Україні. Здається, робота в умовах вторгнення сконцентрувала уми людей", – каже посол Матернова.

Києву важливо, щоб змінили методологію розширення, яка передбачає багато передумов, одностайності рішень навіть на технічному рівні, вважає Нагорняк. Бажано це спростити, щоб Єврокомісія мала більше влади у переговорах.

І щоб в Угорщини (чи будь-якої іншої країни) не було можливості на кожному етапі блокувати загальні рішення.

Вступ до Євросоюзу – тривалий процес, констатує Дяченко. Поки Україна буде виконувати умови ЄС, можливо, вдасться завершити війну та звільнити території. Бо якщо вони залишатимуться окупованими Росією – знадобляться окремі дискусії.