"На прикордонному переході в Гребенному, перед польським шлагбаумом, на обох смугах дороги "ялинкою" розставлені вісім фур. Вони розташовані так, щоб між ними міг проїхати легковий автомобіль або автобус, але не вантажівка", – розповідає LIGA.net польський волонтер, голова об’єднання Pogoń Ruska Рафал Рошкєвич.

Біля страйкарів поставлено намет, де смажать сосиски. Поруч — біотуалети. Поліція весело балакає зі страйкарями, їсть ковбаски. Без жодних спроб втрутитися.

Тим часом черга з вантажівок, які хочуть потрапити з Польщі в Україну, тягнеться трохи більше ніж на 60 км – аж до Замостя.

Страйк польських перевізників стартував 6 листопада – вони почали цілодобово блокувати рух вантажівок у пунктах пропуску Краківець — Корчова, Ягодин — Дорогуськ та Рава-Руська — Гребенне. Відтоді на кордоні застрягли сотні вантажівок. Двоє українських водіїв померли в очікуванні можливості перетнути кордон.

23 листопада польські страйкарі розпочали блокаду вже четвертого пункту пропуску — Медика – Шегині. За офіційними даними, його блокуватимуть до 26 листопада, з 09:00 до 20:00, каже LIGA.net речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко. За неофіційними — після 26 лютого блокада також може стати цілодобовою.

Організатори страйку заявляли, що не планують перешкоджати ввезенню гуманітарної допомоги в Україну чи критично важливих вантажів.

Ця акція протесту може бути пов’язаною не лише із вимогами змінити ситуацію, за якої українські водії вантажних фур нібито "відбирають робочі місця поляків". До неї можуть бути причетні російські спецслужби, каже LIGA.net співрозмовник у розвідспільноті.

Для чого блокаду польсько-українського кордону можуть використати росіяни та як цю версію сприймають у Польщі – коротко.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

ЩО ВІДОМО ПРО РОСІЙСЬКИЙ СЛІД

Зв'язок організаторів акції із росіянами можна простежити в межах звичайного моніторингу подій, каже LIGA.net очільник Центру оборонних реформ, ексрадник міністра оборони Олександр Данилюк.

ДОВІДКА. На початку 2023 року британський Королівський інститут об’єднаних сил (RUSI) презентував доповідь (співавтором якої є Данилюк), де зазначив: план Росії полягав у тому, щоб вторгнутися в Україну протягом 10 днів та анексувати до серпня-2022. Попри провал початкового плану та втрату частини агентурних мереж в Україні, Росія продовжує відводити важливу роль спецопераціям власних розвідувальних органів. Одним з інструментів впливу росіян можуть стати акції протестів та страйки профспілок.

Офіційним організатором блокування кордону Польщі з Україною виступає представник ультраправої партії Конфедерація свободи та незалежності у Люблінському воєводстві Рафал Меклер.

Рафал Меклер (Фото зі сторінки Меклера в Х)
Рафал Меклер (Фото зі сторінки Меклера в Х)

З початком російського вторгнення в Україну його транспортна компанія Rafał Mekler Transport спільно з іншими компаніями, які беруть участь у блокаді (Kam-Trans, Jata-Trans, BOR-TOM, GLT POLSKA, KMS LOGISTYKA та PEO-TRANS), неодноразово проводили акції з вимогами скасування антиросійських санкцій, зазначають аналітики Центру оборонних реформ.

Лідер списку Конфедерації на цьогорічних виборах у польський Сейм Земовіт Пшебітковський — колишній лідер руху Всепольська молодь. Цей рух має давні зв'язки з Російським імперським рухом, який, серед іншого, займався вербуванням терористів для терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР". А ще – з воєнізованим праворадикальним угрупованням Zadrużny Krąg — Dywizja Słowiańska, яке співпрацює з неонацистським угрупованням "Русів", що нині воює в лавах російської армії.

Інший учасник страйку на польському кордоні, власник компанії PEO-Trans — громадянин республіки Білорусь Віктор Гордеюк, він пов'язаний із білоруською армією та навчається в одному із вищих військових навчальних закладів Білорусі, наголошують автори дослідження.  

Цю інформацію LIGA.net підтверджують і у розвідспільноті.

"Ці особи та компанії і до блокування кордону неодноразово брали участь в акціях з вимогою скасувати санкції проти Росії, – каже джерело. – Вони пов'язані із праворадикальними організаціями, представники яких воюють проти України".

Співрозмовник LIGA.net у розвідці також зазначає, що вірогідність причетності росіян до цього страйку дійсно є дуже високою.

"Польські правоохоронці знають про всі ці зв’язки. Вони також розглядали транспортні фірми, створені громадянами Росії та Білорусі, як загрозу національній безпеці, – уточнює Данилюк. – Вони мають розуміти, що у страйку беруть участь не лише проросійські сили. Там є люди з Росії та Білорусі, прямо дотичні до спецслужб цих країн".

Читайте також: Розбір | Польща – ціль №1. Як спецслужби РФ намагаються зірвати постачання озброєння в Україну

НЕ ЛИШЕ ЕКОНОМІКА. ЯК СТРАЙК ВПЛИВАЄ НА УКРАЇНУ

Окрім очевидних економічних втрат, яких Україні завдає блокада, вона впливає також і на обороноздатність країни.

"Коли звичайні цивільні фури зупинені, стало важче приховано перевозити через кордон вантажі військового призначення. Наприклад, військову техніку для ремонту, – зазначає Данилюк. – По-перше, ця логістика значно ускладнена. По-друге, ми вимушені розкривати методи цих перевезень: і транспорт, який використовується, і осіб, які беруть у них участь, і маршрути".

Для отримання цих даних росіяни докладали чимало зусиль від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Щоб страйкарі пропустили машину через кордон, водіям потрібно іти з ними на переговори та пояснювати: вони везуть товар з категорій, які ті обіцяли пропускати. Наприклад, гуманітарку, розповідає LIGA.net Рошкєвич. Далі треба чекати, доки учасники блокади дозволять машині проїхати – пропускають по одній машині на кілька годин.

Пропускний пункт Гребенне (Фото: Tomasz Bartecki)
Пропускний пункт Гребенне (Фото: Tomasz Bartecki)

Візуально зрозуміти, чи везе машина гуманітарну допомогу, а тим більше – це допомога для армії чи для цивільних, важко, каже він. Тим більше, що частину машин, які очікують проїзду, страйкарі не бачать.

Але вони бачать, які авто перетинають кордон.

Навіть гуманітарна допомога не пропускається без проблем, розповідає польський волонтер. Його автівку, наповнену медичним обладнанням, пропустили лише після 40 годин таких переговорів.

"Не мало значення, що ми є поляками, що веземо допомогу, від якої залежать людські життя, – такмед для армії під Бахмутом, медикаменти для прифронтових госпіталів. Ми залежали від примхи страйкарів. Після смерті другого українського водія, який чекав на оформлення, я запитую себе: скільки людей втратили здоров’я чи життя через те, що медична допомога та підтримка українській армії не надійшли вчасно?"

Українські військові підтверджують, що в черзі на польському кордоні застрягли необхідне їм спорядження, дрони чи замовлені деталі.

Крім того, блокада виснажує і волонтерів.

"Ми – волонтери, які виїжджають у вільний від роботи час і після повернення маємо повернутися на роботу. До того ж після майже двох діб на кордоні треба ще дістатися на схід України, – розповідає Рошкєвич. – Після такого виснажливого очікування рухатися далі просто небезпечно, навіть не в’їжджаючи в зону бойових дій".

Рух, який українські прикордонники фіксують на пунктах пропуску, не забезпечує нормального перетину кордону і для тих вантажів, які страйкарі обіцяли не блокувати, підтверджує LIGA.net речник Держприкордонслужби Андрій Демченко. За минулу добу пункт пропуску Ягодин в обох напрямках, наприклад, в обидві сторони перетнули 150 вантажівок загалом. До блокади було 1200-1300 в обох напрямках.  

"З відкритих джерел бачимо, що у кілометрових чергах серед вантажівок перебувають також цистерни з пальним. Чому вони стоять в загальному русі, якщо учасники блокади обіцяли їх пропускати, – не знаю. Але більш ніж впевнений, що нормального руху і для цих категорій вантажів вони зараз не можуть забезпечити", – говорить Демченко.

Читайте також: "Політична історія". Асоціація перевізників про причини блокади кордону поляками

ЯК ПОЛЬЩА СПРИЙМАЄ БЛОКАДУ КОРДОНУ

Попри те що Польща всерйоз сприймає Росію як загрозу, версію про російський слід у блокаді кордону ані політичні еліти, ані суспільство не вважають ключовою, каже LIGA.net Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського.

"Не виключаю, що російська агентура може бути залучена до цих подій. Але мені здається, що політично конструктивніше буде зрозуміти, які є причини цього конфлікту, – пояснює він. – Тим паче, ми не можемо верифікувати цю інформацію. Просто звинувачувати когось, що він є агентом Росії, – це теж елемент психологічного тиску".

Однак у Польщі сприйняття ситуації інше. Партія Конфедерація просто використала акцію групи незадоволених підприємців, які вирішили, що тільки блокуванням кордону вони можуть змінити невигідну для них ситуацію, вважає польський експерт. Для Конфедерації це зручний привід, аби просувати свої тези про необхідність зміни меседжів щодо співпраці з Україною та отримати політичні дивіденди.

Польська держава поки що не буде активно втручатись в ситуацію, припускає Адамський. З одного боку, триває перехідний період: старого уряду, по суті, в Польщі вже немає, а новий ще формується. З іншого – політичні еліти почуваються певною мірою ображеними на Україну.

"Є думка, мабуть – хибна, що Україна зробила політичні кроки, які були неприхильні до Польщі. Для політиків, які підтримують Україну, це означало, що вони платять непотрібну політичну ціну за цю підтримку, – переказує Адамський. – Тому зараз вони намагаються допомогти, але з меншою енергією. Вважають, якщо блокада триватиме довше, то Київ говоритиме не лише із Брюсселем чи Вашингтоном, але також і з Варшавою".

Те, як пропаганда РФ використовує цю блокаду, викликає занепокоєння, вважає засновник польського Центру досліджень сучасного середовища безпеки Міхал Марек. Через різні платформи росіяни активно намагаються стимулювати зростання неприхильності поляків до українців та знищити позитивний імідж Польщі в Україні.

Затягування блокади вигідне РФ, аби збільшити економічну шкоду та зусилля, яких обом країнам доведеться докласти для вирішення кризи.

Висвітлення російського сліду у блокуванні українського кордону також потребує зусиль, переконаний Данилюк. "Громадяни європейських країн також мають розуміти природу цих явищ, – каже він. – Переважна більшість польських перевізників, крім кількох маргінальних політиків, громадських діячів та компаній, не беруть участі в страйку. Всі прекрасно розуміють, наскільки Україна залежна від цієї логістики". 

Читайте також: Розбір | "Вони відбирають нашу роботу". Чому поляки блокують кордон і як це загрожує Україні

Польщавійськова допомогагурвійна росії проти україниДПСгуманітарна допомогастрайкДержприкордонслужба Україниперевізникипольські перевізникиблокада кордону