"Він розуміє Офіс, там розуміють його". Чому Сибіга замінив Кулебу в МЗС і що це змінює

Від ранку 5 вересня у будівлі Міністерства закордонних справ панувала нетипова атмосфера напруженого очікування, розповідають LIGA.net співробітники. Увесь small-talk зводився до тезового обговорення питання: "Ну що, проголосували?"

Після призначення нового міністра Андрія Сибіги атмосфера напруженого очікування не розвіялася. Чи не єдиним, на кого вона, здавалось, абсолютно не впливала, був тепер уже ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Передавши посаду, він залишав будівлю МЗС із виглядом людини, яка нарешті може трохи видихнути.

Питання "Що далі?" вголос ніхто не озвучував, але воно фізично відчувалось у повітрі.

А далі – новий міністр, з іншими підходами й новим стилем комунікації. Але все це – не означає кардинальних змін у роботі та стилі української дипломатії, пояснює LIGA.net колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.

"Ситуація в Україні вимагає напруженої роботи дипломатії та цілодобової реакції, – розповідає він. – А під час війни з Росією стратегічні питання міжнародної політики дійсно зосереджені навколо президента та його офісу".

Яким буде Сибіга в новій ролі та як може змінитися підтримка України – коротко.

"З'являться додаткові напрямки". Чого очікувати від нового міністра

Офіційно з посади міністра закордонних справ Кулебу звільнили 5 вересня.

4 вересня на засіданні парламентської фракції Слуга народу, де обговорювали кадрові перестановки в уряді, президент Володимир Зеленський заміну голови МЗС прокоментував так: "Бракує енергії для просування надання зброї".

Щоб прогнозувати зміни у роботі МЗС, треба розуміти точну причину відставки, каже LIGA.net директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара. Вона досі невідома.

Але про кардинальні зміни у будь-якому випадку не йдеться, вважає Хара. І Кулеба, і Сибіга – дипломати з великим досвідом роботи. Та й політичний контекст не змінився настільки, щоб Україна змінювала свої підходи до міжнародної політики.

"Можливо, з'являться додаткові напрямки. Зокрема, правовий, – припускає Хара. – Сибіга свого часу працював у правовому департаменті. У нього є ідеї, як навести порядок у наших угодах з Російською Федерацією, в межах СНД, із Білоруссю тощо".

Зброя, НАТО й українці за кордоном. Сибіга – про свої пріоритети

Новий міністр уже має певні ідеї, спрямовані на врегулювання міжнародних договорів, підтверджує LIGA.net голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики (СН) Олександр Мережко: "У своєму виступі Сибіга дав зрозуміти, що він хоче бути більш орієнтованим на конкретний результат, а не на пости в соціальних мережах".

Сам Сибіга наголошує, що завдання номер один для української дипломатії – від посла до аташе – це забезпечення обороноздатності України.

"Зброя, зброя, зброя", – каже новий міністр.

Йдеться, за його словами, і про втілення вже виділених пакетів, і про досягнення нових домовленостей із "цементуванням довгострокових зобов’язань".

Безсумнівним пріоритетом, на якому він наголосив, буде також зняття всіх штучних обмежень на постачання західної зброї та на її застосування по території Росії. Не має бути жодних обмежень у реалізації права на самооборону, вважає він.

Також серед пріоритетів – членство в ЄС і НАТО, відновлення справедливості й відповідальність за російські злочини, відшкодування збитків за завдану шкоду. А також – досягнення "всеосяжного, справедливого і тривалого миру".

Сибіга анонсував кадрові зміни в МЗС: "З’являться нові посли й генконсули. Будуть зміни й у центральному апараті, спрямовані на посилення системи. Переглянемо Стратегію зовнішньополітичної діяльності, виходячи з реалій воєнного часу".

Новий міністр пообіцяв і "докорінно" змінити політику щодо українців за кордоном.

Зміни не будуть кардинальними, вважає Хара: "Точно – не на погіршення".

Але чи на покращення – визначатимуть не професійні чи особисті якості нового міністра закордонних справ, а середовище, в якому він працюватиме.

Стратегічні пріоритети та стиль міжнародної політики визначає президент.

"Сибіга працював в Офісі президента. Він розуміє Офіс, там розуміють його. З точки зору практичної взаємодії якісь речі можуть навіть покращитися, – каже колишній міністр Павло Клімкін. – Що стосується базових засад міжнародної політики – тут я кардинальних змін не передбачаю".

Як зміна міністра вплине на підтримку України

Очікувати, що сам собою факт заміни Кулеби на Сибігу вплине на надання допомоги Україні, також не варто, підкреслює колишній очільник МЗС.

Дипломатія – це та частина політики, яку не видно публічно, каже Клімкін:

"Можна, звичайно, публічно закликати партнерів надати нам нові види зброї та нові можливості для ударів, але рішення ухвалюються за іншим алгоритмом і за іншою логікою".

Зараз, за його словами, Україні важливо зосередитися саме на цих алгоритмах: "На вигодах і зисках для наших партнерів – як тактичних, так і стратегічних – у дискусії".

Підтримка партнерів України базується на різних засадах, погоджується Хара. Певні країни готові вкладатись в Україну, тому що російська агресія загрожує не їх національним інтересам, а їхнім цінностям. Певні країни – виходячи з власного національного інтересу та потреби захищати свої цінності, каже він: "Наприклад, Польща. Бо якщо ми програємо, Польща буде наступною. Це – зрозуміло".

Африканські країни не відчувають безпосередньої загрози для себе від російської агресії, але вона все одно зачіпає їхні інтереси, продовжує Хара: "Україна – постачальник зерна на африканські ринки. У цьому регіоні зерно – це не просто харчовий продукт. Це – політична стабільність в окремих країнах".

Тому до кожної країни потрібно знайти індивідуальний підхід, що буде базуватися на аналізі її цінностей, інтересів і балансів, додає він.

"Публічна дипломатія, – заяви й заклики, – дуже важлива, і ми багато робимо у цьому напрямку, – підсумовує Клімкін. – Але це не та частина, яка безпосередньо працює".