У захисників України цього року "дуже реалістичний шанс" здивувати російських окупантів ракетними комплексами "Сапсан", заявив в інтерв'ю LIGA.net міністр оборони Олексій Резніков.

"Я б його назвав планом, – уточнює міністр. – Я особисто нещодавно був на виробництві та дивився на окремі елементи цієї програми, тому оптимістично дивлюсь і на реалізацію плану".

Над проєктом почали працювати ще за каденції президента Віктора Ющенка. З того часу він встиг стати довгобудом, можливою зброєю для ударів по Криму та ціллю для російських шпигунів.

Що відомо про "Сапсани" і як вони можуть вплинути на перебіг війни Росії проти України – коротко пояснює LIGA.net.

РОСІЯНИ БОЯТЬСЯ І ВСТАВЛЯЛИ ПАЛИЦІ В КОЛЕСА

У медіа "Сапсани" (експортна назва "Грім-2") іноді порівнюють із російськими "Іскандерами" або американськими ATAСMS. Розробка розпочалася ще 2006-го, це мав бути оперативно-тактичний комплекс із балістичними ракетами та дальністю від 280 до 500 км.

Такі можливості значно перевершують 120-км радіус ОТРК "Точка-У" – найбільш далекобійної зброї, яка офіційно стоїть на озброєнні української армії. Наприклад, "Сапсан" на півдні України дозволив би покривати всю територію Криму та аеродромну мережу.

Україна хоче здивувати "Сапсанами". Що це за ракетний комплекс і чому його боїться Росія
Приклад 500 км радіусу від установки з Миколаєва (карта – calcmaps.com)

Готовність "Сапсана" планувалася до 2012 року, проте за каденції президента-втікача Віктора Януковича фінансування скоротилося. Про згортання проєкту у 2013 році заявив на той момент міністр оборони Павло Лебедєв, який зараз перебуває у розшуку та, ймовірно, ховається на окупованому півострові.

"Росія встромляла всі можливі палиці в колеса, щоб ця зброя не з'явилася. Вона нам потрібна була ще до 2014 року, – каже LIGA.net головний редактор Defense Express Олег Катков. – На мій погляд, якби в Україні була відповідна кількість цих комплексів і ракет, Крим не був би окупований Росією".

Після початку російської агресії проєкт знову на слуху.

"Сапсан" зокрема готувався для експорту на Близький Схід, зазначає Катков. У 2018-му було випробувано чотири типи головок самонаведення для ракет. А на параді у Києві на 30-річчя Незалежності було показано пускову установку.

У 2021 році на той момент міністр оборони Андрій Таран повідомив, що комплекс, який розробляється КБ "Південне", готовий на 80% – і залишається останній крок, щоб зробити перший зразок. Точна доля проєкту після повномасштабного вторгнення РФ невідома, але в Укроборонпромі без деталей запевняли LIGA.net: він розвивається.

ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО: ЦІЛЬ ШПИГУНІВ І МОЖЛИВИЙ ДЕБЮТ У КРИМУ

З початку повномасштабної війни "Сапсан" згадувався щонайменше двічі. У серпні його розглядали як один із можливих варіантів зброї, яким ЗСУ вдарили по авіабазах у Криму.

Тоді джерела The New York Times повідомляли, що Україна завдала удару своїми силами. А головком ЗСУ Валерій Залужний та генерал Михайло Забродський уточнювали, що це були ракетні атаки.

"Можливо, це було так, – каже Катков. – Якщо українській оборонній промисловості вдалося реалізувати цю програму – чудово. Але тоді щодо цієї ситуації має бути повна інформаційна тиша".

А в середині вересня проєкт "Сапсан" потрапив до центру шпигунського скандалу. За даними ВВС News, на КБ "Південне" затримали інженера Резеду Перькову, яку підозрюють у роботі на ФСБ РФ.

У листуванні з матеріалів справи вона нібито ще на початку червня 2022-го розповідала куратору, що роботи над проєктом відновлено у прискореному режимі – і льотні випробування вимагаються раніше за наземні.

Вона також нібито розкрила, що "Сапсан" має два типи ракет: калібром 900 мм (на 500 км) і калібром 600 мм (на 280 км).

ВЕЛИКА ВТРАТА І ВЕЛИКА НАДІЯ

"Сапсан" – це найбільша втрата з погляду потреб України у великій війні, каже LIGA.net директор фонду "Повернися живим" Тарас Чмут. Комплекс міг стати стратегічною зброєю для України.

Катков упевнений, що розміщення комплексів "Сапсан" навіть за 100 км від лінії фронту не тільки поставило б під загрозу російські склади, бази та командні пункти в глибокому тилу, але також дуже ускладнило б роботу російської фронтової авіації. Наприклад, штурмовиків Су-25, які можуть літати із Криму до району Вугледара.

"Уявімо, що ЗСУ має велику кількість пускових і запасів ракет. У радіус 500 км потрапляє безліч авіабаз, – зазначає Катков. – Авіація не зможе безкарно розміщуватися на відстані 200 км. А доцільність використання з більш далекої відстані – дуже спірна. Не факт, що в тих самих Су-25 вистачить бойового радіуса".

Потребу таких комплексів також підсвітила осінь-зима 2022-23 років. Коли Росія розпочала ракетний терор проти української інфраструктури, то західні партнери почали формувати "ракетний щит" над Україною – постачати системи ППО. Але не "ракетний меч", яким українці могли б відповісти окупантам.

"Меч" потрібен, щоб скоротити диспропорції у далекобійності зброї. Зараз Росія має перевагу приблизно в 20 разів.

"Дуже важливо переносити війну вглиб Росії", – погоджується Катков.

Однак поки що складно відповісти, чи зможе "Сапсан" стати серійною історією і допомогти з цим завданням, зазначає експерт.

По-перше, в Україні таке виробництво буде ціллю для російської розвідки, а згодом – і ракет. По-друге, потрібна потужна хімічна промисловість для виробництва твердого палива.

"Але є близькі союзники, які також зацікавлені отримати такий вид озброєння, – каже Катков. – Єдина стратегія – виробництво озброєння спільно з іншими країнами на їхній території. А вже після перемоги – перенесення потужностей в Україну".

Читайте також: Інтерв'ю | Міністр війни. Рєзніков про Зеленського та країну: кожен з 18 років має вчитися стріляти

ракетиОлексій Резніковвійна росії проти україниОТРКспсан