З початком великої війни найбільші українські канали об'єдналися в єдиний телемарафон, який координує міністр культури Олександр Ткаченко. Внутрішня соціологія показує високий рівень довіри до марафону серед глядачів, однак його подальша робота під загрозою. Причина – гроші. Місяць марафону може коштувати одному каналу близько $1 млн, а власники не поспішають виймати гроші з кишені.

Як створювався марафон, чому не вдалося домовитися з каналами Петра Порошенка, чи дає Офіс президента вказівки – що показувати, та чому в ефірі переважають представники влади – в розборі LIGA.net.

ЗАПУСК МАРАФОНУ ТА НАРАДИ З ТКАЧЕНКОМ

У перший день повномасштабного вторгнення Росії більшість каналів намагалися запустити кожен свій спецефір. Але вже 25 лютого на базі телеканалу Рада був запущений спільний марафон за участі 1+1, СТБ/ICTV та Інтера. "У нас була технічна можливість об'єднати всі канали і підняти сигнал", – розповідає LIGA.net директор каналу Рада Вадим Перенчук.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Подібний телемарафон – абсолютно нове явище в медіапросторі. Об'єднати канали, які до війни були конкурентами і фінансувалися по-різному, було непросто, каже LIGA.netмедіаекспертка Світлана Остапа.

Так само непросто зрозуміти, хто автор ідеї марафону. Остапа каже, що ідея належить владі, яка хотіла втримати під контролем інформаційний простір під час війни. Голова Нацради з теле- і радіомовлення Ольга Герасим'юк запевняє LIGA.net, що це була ініціатива медіа.

"З початком війни канали почали телефонувати один одному і запитувати, що робити. Ринок впав, всіх цікавить війна і ніхто телешоу дивитися не буде, – розповідає LIGA.net один із керівників фракції Слуга народу. – Спочатку вони самі зробили марафон, об'єднавшись один з одним. Потім до них приставили старшим міністра Ткаченка, який додав Суспільне і канал Рада. В підсумку це формалізували через указ президента".

Наразі у телемарафоні беруть участь: Суспільне, 1+1, ТРК Україна (Україна 24), ICTV/СТБ, Рада та Інтер. Раніше кожна медіагрупа відповідала за п'ятигодинний слот, з 4 травня слоти подовжили до шести годин на кожного, розповідає LIGA.net ведучий ICTV Вадим Карп'як.

Щодня о 10:00 менеджери каналів проводять нараду за участі міністра культури Ткаченка та голови Нацради Герасим'юк. Представника від Офісу президента на цих нарадах немає, переконують її учасники.

Від ОП з продюсерами і редакторами спілкується пресслужба, каже LIGA.net радник голови ОП Михайло Подоляк. Але основні теми та можливих спікерів обговорюють на нарадах самі продюсери і редактори.

"Це більше ресурсна штука. У когось краща міжнародна редакція, у нас – сильна регіональна мережа, – пояснює LIGA.net Микола Чернотицький, голова правління Суспільного мовника. – Нарада проводиться для розуміння, як ми можемо ефективніше використовувати обмежені ресурси, щоб отримати максимальний ефект".

За його словами, на ранкових нарадах відбуваються дискусії, але ніхто "не б'є кулаком і не каже, що або так, або ніяк".

Кожна редакція самостійно працює над наповненням ефіру, запевняє LIGA.net директор 1+1 media Ярослав Пахольчук. "Звісно, є певна координація між інформаційними продюсерами, щоби теми та спікери не повторювалися зі слоту у слот. Є взаємоподомога та обмін матеріалами, оскільки у кожного розгалужена мережа регіональних і закордонних власних кореспондентів", – каже він.

"Здійснюється спільне керівництво. Окремо працює група редакторів, креативники, які створюють айдентику та ролики", – додає Герасим'юк.

"Ми об'єднані ідеєю, що в нас офіційна інформація. А далі кожен канал вирішує на власний розсуд. Зараз ідеальна можливість для тих, хто хоче зрозуміти українське телебачення", – каже Карп'як.

ПЕРЕГОВОРИ З ОПОЗИЦІЙНИМИ КАНАЛАМИ

Телеканали П'ятий, Прямий та Еспресо ведуть власні ефіри, хоча з першими двома довгий час тривали переговори щодо участі в єдиному марафоні. За словами Герасим'юк, за контакти з каналами відповідав Ткаченко, але переговори завершилися нічим.

"Навіть створили спільний чат, обговорили план. Вони сказали: "Добре, подумаємо". А потім написали, що їм не підходить", – стверджує вона.

Один із керівників ОП пояснює LIGA.net, що канали хотіли брати участь у марафоні, але поза їхнім слотом показувати свій контент.

У 5 каналу інша версія. За словами шефредактора Володимира Мжельського, було декілька зустрічей у Zoom на рівні Ткаченка, Герасим'юк, представників П'ятого та Прямого. Каналу Еспресо не було.

"На одній із них нам запропонували долучитися до марафону. Сказали, що за два дні нам виділять окремий слот, – розповідає Мжельський LIGA.net. – Але за два дні сказали, що поки слоту немає, і пообіцяли повернутися до теми за тиждень. Після цього ми вирішили транслювати лише половину марафону. Іншу половину видаємо свої продукти".

Еспресо не пропонували участь у марафоні. Попри це, мовник також почав транслювати його половину, каже LIGA.net нардеп від Євросолідарності Микола Княжицький (його дружина володіє 22,5% акцій каналу): "Ми писали лист на РНБО щодо бажання брати участь в марафоні. РНБО і Нацрада відповіли, що це не їхні повноваження".

В ніч на 4 квітня Концерн радіомовлення, телебачення і радіозв’язку (КРРТ) припинив цифрове мовлення трьох каналів. На цю платформу припадало 40% аудиторії. За словами Княжицького, зроблено це без жодних попереджень і документів.

Радник голови ОП Подоляк на запитання LIGA.net про причини відповів одним реченням: на підставі рішення РНБО від 18 березня. 

ДОВІДКА. Рішення передбачає об’єднання загальнонаціональних телеканалів, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, у цілодобовий інформаційний марафон "Єдині новини #UАразом".

За словами Мжельського, 5 канал взагалі не підпадає під це визначення. "Ми майже три роки мовимо за іншою концепцією. Але ніхто не може подивитися ліцензію. Всі в бункері", – скаржиться він.

У рішенні РНБО жодного слова про відключення каналів немає, каже Княжицький. "Так само немає відповідних документів у КРРТ і Держспецзв'язку. Ба більше, Зеонбуд заявив, що Еспресо має платити за передачу сигналу. А це майже $50 000 на місяць", – додав нардеп.

"Це самоуправство. Хтось в КРРТ сидів на кнопці і зробив цей вимушений крок, бо йому зателефонував якійсь керівник", – припускає Мжельський.

За словами Герасим'юк, Нацрада не ухвалювала жодних рішень. Ткаченко на запитання LIGA.net не відповів.

Співрозмовник у керівництві СН припускає, що за відключенням цих каналів може стояти Офіс президента: "Не знаю, як зараз, але підсанкційні канали Медведчука свого часу вимикали за вказівкою ОП".

ПІАР ЗЕЛЕНСЬКОГО ТА ВЛАСНИКІВ

Усі причетні до створення марафону менеджери та журналісти одноголосно стверджують, що влада не дає вказівок, що і як показувати.

Вибір тем віддається на відкуп медіагрупам, каже ведучий ICTV Карп'як. "Щоби нам подзвонив хтось із Офісу президента і запропонував перелік тем – такого немає", – переконує він LIGA.net.

За словами Перенчука, канали самі розуміють, що в ефірі марафону не має бути критики військово-політичного керівництва.

Подоляк запевняє, що "стопи" стосуються лише поширення неправдивої інформації і ворожих наративів, які можуть зашкодити національній безпеці. "Наприклад, у перші тижні була серйозна робота щодо наполегливих рекомендацій від військових не давати в ефір відео з місць бомбардувань та ракетних обстрілів", – пояснює він.

"Будь-яка комунікація – це завжди діалог і двобічний процес. Іноді щось пропонують представники каналів, іноді щось пропонуємо ми – як влада.  Пропозиція обговорюється, і ухвалюється рішення", – додає Подоляк.

Водночас, експерти фіксують збільшення піару влади, чого на початку марафону не було. "Політики з інших політсил з’являються в марафоні рідко. Переважно представники ОП, урядовці та експерти", – каже Остапа.

Карп'як пояснює відсутність плюралізму думок тим, що журналістів цікавлять передусім люди, які ухвалюють рішення.

"В мирний час, коли є рішення парламенту, ми збираємо думки влади, опозиції та незалежних експертів. Зараз людей цікавить доконаний факт. Наприклад, як отримати статус ВПО, – каже ведучий ICTV. – І найкраще, коли це коментує людина, яка дійсно має повноваження ухвалювати рішення. Зараз у нас немає часу слухати, а як би було краще".

"Про велику кількість речей зараз не бажано говорити, бо росіяни дивляться наш марафон ще уважніше, ніж українці", – вважає Вадим Карп'як.

Голова правління Суспільного мовника Чернотицький також відкидає звинувачення у надмірному контролі з боку влади. "В марафоні працюють п'ять медіагруп і телеканал Рада. Це безліч журналістів. Якби існувала резонансна заборона, то це би не було непоміченим", – переконує він.

Проте навіть в умовах війни канали не нехтують піаром бенефіціарів. У слоті ТРК Україна можна побачити стандартні ролики про фонд Ріната Ахметова, а на "плюсах" – фонд Ігоря Палиці.

"Ще можна зрозуміти, коли ТРК Україна показує сюжет про монтерів, які ремонтують дроти під обстрілами. А інша справа, коли розповідають про фонд Ахметова, який передав 300 пакетів якоїсь допомоги, – говорить LIGA.net менеджер одного із учасників марафону. – Канали обіцяють, що намагатимуться мінімізувати такі речі".

ДЕ БРАТИ ГРОШІ

Стару звичку приватних телеканалів – піарити своїх власників – можна пояснити тим, що через падіння рекламного ринку фінансова ситуація для більшості є скрутною. А держава допомагати не поспішає.

Навпаки, державним мовникам зрізали бюджети після секвестру. Телеканалу Рада фінансування скоротили на 60%, каже Перенчук. А з Суспільного зняли 187 млн грн. "Я думаю, це не останнє скорочення. Тому економимо, де можемо", – зізнається Чернотицький.

1+1 media вимушена урізати зарплати, скорочувати фахівців та консервувати приміщення, каже Пахольчук. Зараз марафон обходиться "плюсам" в 25-35 млн грн.

Нацрада з телебачення пропонувала державі, як полегшити фінансовий стан учасників марафону, каже Герасим'юк. Як варіант – відтермінувати або коштом держбюджету забезпечити платежі каналів Зеонбуду за сигнал. За це канали платять близько $500 000 на рік.

Петренко вважає, що допомога каналам з держбюджету – примарна історія, оскільки у подальшому бюджет дедалі більше потерпатиме від ненадходжень. Тому держава звертається по допомогу до міжнародних партнерів. За словами Перенчука, міністр Ткаченко проводив велику розмову з міжнародними донорами.

На цій зустрічі йшлося про понад 10 млн євро з розрахунком 1 млн на місяць на одну медіагрупу, каже один із учасників зустрічі на умовах анонімності. За його підрахунками, цих коштів повинно вистачити на 2,5 місяця. Але поки до предметних домовленостей справа не дійшла.

А запас міцності у каналів невеликий. Якщо державні мовники кажуть, що за умов економії коштів повинно вистачити до кінця року, то приватні канали застерігають, що гроші в них є щонайбільше до осені.

"Якшо ми у телемарафоні, то можемо претендувати і на невеличку компенсацію", – каже LIGA.net один із причетних до створення марафону журналістів.

Оскільки телемарафон має загальнодержавне значення, 1+1 media розраховує і на підтримку з боку держави, каже Пахольчук.

Рекламний ринок потрохи подає ознаки життя. З 24 квітня медіагрупам дозволили розміщувати рекламу на альтернативних каналах. Рекламу в ефірі марафону обговорювали, але вирішили, що це не на часі.

ЩО ЧЕКАЄ НА МАРАФОН

Наразі телебачення посідає тільки третє місце в переліку ресурсів споживання інформації під час війни. Про це свідчать результати опитування, яке замовляла одна із медіагруп і які є в розпорядженні LIGA.net. Телемарафону довіряють 76% респондентів.

Але, на думку Остапи, від марафону відчувається певна втома: як у самих медіагруп, які хочуть грошей від держави чи від донорів на його виробництво, так і в аудиторії, яка хоче інших форматів.

"Частина аудиторії обурена тим, що до марафону допустили ведучих, які раніше працювали на проросійських каналах, – каже експертка. – Також вважаю недоречним гумористичні новини "Байрактар ньюз" від 95 кварталу, які нещодавно з’явилися. А чому це тоді не Дизель шоу?"

У влади є розуміння, що марафон треба покращувати, але канали не готові йти у виробництво через проблеми з грошима. А власники не готові виймати гроші з кишені, каже LIGA.net один із керівників ОП.

"Якщо навіть запустити токшоу, то його після першої гострої дискусії можуть на ранок закрити. Причому це офіційно зробить Нацрада. Розважальний контент не на часі", – пояснює він.

На думку співрозмовника, самі канали – за марафон, оскільки для них це спосіб виживати і залишатися на плаву. "Марафон – це угода, в якій обидві сторони є переможцями", – вважає він.

Читайте також: В Україні об'єднують усі інформаційні телеканали в одну платформу 

війна з росієюпропагандаОфіс президентаканали Порошенкателемарафон