"Це дрібне дрантя – проблема". Як російські FPV-дрони із тепловізорами впливають на фронт

Російські FPV-дрони із тепловізорами цієї зими вперше стали серйозною проблемою для Сил оборони України.

Росіяни відкрито хизуються, що завдяки їм можуть спостерігати за ротаціями українських захисників та роботою евакуаційних команд чи логістів, розповідає LIGA.net ексречник Генштабу Владислав Селезньов: "Ворог не просто бачить, а завдає вогневого ураження по наших захисниках. В тому числі – з летальними наслідками".

Один з варіантів розв'язання проблеми – засоби радіоелектронної боротьби, каже LIGA.net радник командувача сухопутних військ Олександр Дмітрієв. Але сам собою окопний РЕБ не врятує.

Чому БпЛА із тепловізорами стали серйозним викликом для захисників та яких змін потребує його вирішення – коротко.

"Люди світяться, як різдвяні ялинки"

Від початку повномасштабного вторгнення FPV-дрони стали невіддільною частиною роботи українських військових. Але росіяни також перейняли практику їх використання.

"FPV-дрони дешеві, управляти ними може будь-хто, у кого є трохи клепки, – розповідає LIGA.net піхотинець "Миколайович" (просить не називати його прізвище та підрозділ. – Ред.). – Раніше такі БпЛА застосовували тільки для розвідки. Зараз на них почали ставити тепловізійні матриці. І це став лютий треш".

Пояснює, що сам собою крізь кущі та дерева тепловізор бачить погано: "Якщо я захочу продивитись 20 метрів посадки – через гілляки людину там навряд побачу. Але якщо дроном тепловізор підняти на 500 метрів – переміщення людей видно аж бігом".

Раніше на його напрямку всі переміщення, ротації та вивезення поранених відбувалися переважно вночі, щоби ворожі "Орлани" не сильно набридали. Цієї зими ніч вже не рятує – через FPV-дрони.

"Орлани" у підрозділі "Миколайовича" швидко навчилися збивати – адже їх добре чутно. A от FPV-дрони – досі ні.

Українські позиції також легше вираховувати – військовим треба грітись, а навіть тепло окопної свічки помітно "фонить", додає він.

FPV-дрон із тепловізором, за його словами, коштує відносно дешево: тепловізійна матриця – 40 000 гривень, дрон – 13 000, професійні окуляри – 18 000, пульт – 6 000, акумулятор – 4 000 гривень.

Як протидіяти FPV-дронам із тепловізорами

Ворог дуже ефективно використовує дрони з тепловізорами, підтверджує LIGA.net пресофіцер бригади Національної гвардії України "Червона калина", майор Микола Коваль. Каже, найбільше  страждає піхота – можливостей зігрітись і висушити одяг поменшало, буржуйки нереально використовувати взагалі.

Такі БпЛА активно застосовують із початком цього осінньо-зимового сезону, уточнює LIGA.net заступник генерального директора компанії, що виробляє засоби РЕБ, Анатолій Храпчинський. Ще рік тому росіяни не були готові настільки масово запускати безпілотники. Тепер – навчились.

Це відбувається на різних напрямках, говорить Селезньов: "Ми стикаємося з новим серйозним викликом. Єдиний дієвий спосіб з протидії – потужна система радіоелектронної боротьби".

Окрім загального тепловізійного маскування позицій – це єдиний варіант. "Робити стробоскопи, які б освітлювали нічне бачення – видавати свою локацію, – каже Храпчинський. – Все ж потрібно працювати РЕБ. Ставити потужніші станції виявлення, шукати російських операторів і відпрацьовувати вже безпосередньо по них".

Окопний РЕБ – це добре, але в нього є побічний ефект: технічно неможливо розпізнати, свій чи чужий дрон він глушить, уточнює радник командувача сухопутних військ Олександр Дмітрієв.

Потрібна ешелонована система оборони РЕБ

Окрім оперативно-тактичних рішень, ЗСУ потрібні ще великі станції, які закриватимуть певний сектор, додає Храпчинський.

"Навала ця не закінчується тільки тепловізорами, – каже він. – Росіяни будуть змінювати тактику, будуть літати так, що можна буде змінювати канали керування в діапазоні від 700 до 5000 мегагерц. Щоб протидіяти, вже потрібна мобільна станція на машині".

Про це, серед іншого, у своїй листопадовій статті для The Economist писав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

І це те, чим росіяни займалися щонайменше останні 15 років, – системно розробляли нові потужні засоби РЕБ.

"РЕБу явно недостатньо", – визнає віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Тепер Україна має паралельно збільшувати кількість засобів РЕБ на лінії фронту та вибудовувати власну систему їх внутрішнього виробництва, переконаний Храпчинський.

За словами Федорова, так і буде – Україна планує організувати масштабне виробництво засобів радіоелектронної боротьби й наземних безпілотних платформ: "Запустити максимальну кількість гравців на цей ринок, щоб почалася конкуренція, бо нам потрібні тисячі станцій радіоелектронної боротьби, окопного РЕБ".

Світ не був готовий до такого попиту на ефективні засоби радіоелектронної боротьби, підтверджує Дмітрієв.

Каже, зараз цим системно займаються всі Сили оборони і ЗСУ, що відповідальні за системну вибудову захисту РЕБ: "В цьому напрямку йде потужна робота. В тому числі – у зв'язці з партнерами".