"Треба більше, ніж є на планеті". Чому дефіцит озброєння може стати шансом для України

"Захід більше не бачить у Росії загроз для Європи", – констатує у розмові з LIGA.net відставний віцемаршал Королівських Військово-повітряних сил Шон Белл (Велика Британія).

Перспективи надання Україні військової допомоги у 2024 році виглядають похмуро. Політична турбулентність навколо підтримки Заходу розпочалась на тлі світового дефіциту озброєння.

Єдиний шлях для України – нарощувати власне виробництво та локалізувати виробництва західного озброєння, каже LIGA.net головред Defense Express Олег Катков: "Немає інших варіантів, окрім інтеграції із західними компаніями та об'єднання українських можливостей із західними потужностями. Зараз – наш шанс".

На цей шанс Україна має працювати вже зараз. Паралельно – утримувати фронт та виснажувати ворога креативними атаками. В умовах браку всього – альтернатива відсутня.

Як перетворити ризики 2024 року на можливості – коротко.

Треба більше. Чому зброї всього світу не вистачає

У січні Україна, найімовірніше, отримає від США новий пакет допомоги. Але тенденція до зменшення підтримки проглядається вже чітко, каже LIGA.net військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник: "Такий сценарій потрібно серйозно розглядати".

"Світ вважає, що Україна мала шанс, але їй не вдалося відтіснити росіян, – пояснює LIGA.net Шон Белл. – Має багато інших пріоритетів. Підтримка буде, але отримувати її буде складніше".

Це відбувається на тлі світового дефіциту озброєння, який відчуватиметься щонайменше найближче десятиліття.

"Всього – бронемашин, літаків, зенітно-ракетних комплексів, снарядів, артилерії, пороху – потрібно значно більше, ніж можливо виготовити на планеті у принципі. Технологічна база скорочувалась протягом 30 років з часу завершення холодної війни", – пояснює LIGA.net головний редактор Defense Express Олег Катков.

На постачання боєприпасів Україні, наприклад, впливатиме світовий дефіцит пороху, додає LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк. Багато порохових виробництв у Європі скоротили. Зокрема – через їхню неекологічність.

На зброю черга, додає він: "Навряд чи нас пропустять поза нею".

Світ має змінити підходи до виробництва, переконані аналітики Німецького товариства зовнішньої політики. Відмовитись від довгої розробки вартісних проєктів, на кшталт нового пан'європейського танка, та виробляти більше озброєння, яке вже існує.  

"Постає глобальне питання: чи може сучасна постіндустріальна економіка забезпечити відповідну кількість озброєння, щоб боронитись від індустріальної економіки", – підсумовує Катков.

Швидко, масово і дешево. Що робити Україні

Аналітичний безпековий центр GLOBSEC (Словаччина) у своєму описі найбільш вірогідних сценаріїв війни проти Росії зазначає: Україна потребує максимально швидкого розгортання власних виробничих можливостей — аби зменшити залежність від допомоги Заходу. Попри те, що воно відбуватиметься в умовах браку всіх ресурсів: фінансових, виробничих та людських.

Перша задача – обслуговування техніки, яку вже передали союзники, пояснює Катков: "Можливість ремонтувати її в Україні – це скорочення часу та спрощення логістики. Це стосується всіх видів техніки та озброєння – і гармат, і артилерії, і танкової бронетехніки".

На цьому базисі будуть розгортатись виробництва нових видів озброєння та військової техніки: спочатку – середній ремонт, потім – капітальний, далі – модернізація. Після цього йтиметься про локалізацію виробництва, уточнює головред Defanse Express.

Зараз великі обсяги озброєння та військової техніки не можна замовити просто так – заплатив і забрав готове. Базова умова великих контрактів – високий рівень локалізації, коли частину складників країна-замовник виробляє самостійно. Тому що розробити якийсь зразок нового озброєння – це не проблема. Проблема у банальній відсутності виробничих потужностей.

Додає також: потрібно прийняти, що українські фахівці отримуватимуть менше, ніж американські чи європейські. Це одна з причин, чому західні оборонні гіганти будуть у цьому виробництві зацікавлені.

"Україна має забезпечити кращі та вигідніші умови для них, ніж інші європейські країни. Вони не мають зустрітися з особливостями ведення українського бізнесу, скажімо так", – наголошує Катков.

Вже сьогодні держава має займатися забезпеченням усіх умов для приходу цих компаній, переконаний він.

Зокрема – готувати людей, додає Кевлюк: "Станок сам собою не працюватиме. Сучасна зброя потребує сучасного парку заводського обладнання. Люди мають вміти із ним працювати. Це – роки".

Якщо українська оборонна промисловість усвідомить, що "потрібно робити швидко, масово і дешево", то Україна отримає "якщо не все, то принаймні суттєву кількість потрібного озброєння".

Сценарії війни на 2024 рік. Як оминути ризики

Потенційне скорочення західної допомоги означає, що Україна має переосмислити засоби та методи ведення бойових дій в умовах постійного браку необхідного, вважають аналітики GLOBSEC. Цю нестачу можливо компенсувати лише ефективнішим використанням наявних ресурсів та кращою підготовкою особового складу.

Щонайменше першу половину року Україна проводитиме стратегічну оборонну операцію, вважають опитані військові експерти. Значних просувань вперед Сили оборони, ймовірно, не матимуть, місцями можуть навіть відступати.

Є ризик, що у частини українського суспільства це спровокує певне розчарування, попереджає LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Але насправді це буде просто інший формат подій – Україна ці пів року накопичуватиме ресурси для відновлення наступу.

"Ще одна наша мета у цей період – завдання максимального ураження росіянам, знекровлення та виснаження їхньої армії. Іноді ми будемо відступати. Але втратити 500 кв. м території чи 10 км – краще, ніж втратити батальйон. Особливо, якщо водночас завдати росіянам таких втрат, після яких вони потім кілька місяців будуть перегруповуватись і зализувати свої рани", – каже Коваленко.

Прогнозувати, коли Україна відновить наступ, зараз небезпечно, пояснює Мельник. На це впливатиме надто багато факторів: "Якщо за місяць з'явиться можливість прориву на якійсь ділянці фронту – може відбутись наступ. Якщо росіяни після виборів оголосять чергову велику мобілізацію і поставлять у стрій ще мільйон, доведеться і нам коригувати військові плани".

Водночас варто очікувати нарощення інтенсивності ударів по військових об’єктах у російських тилах, припускає Кевлюк.

Генштаб ЗСУ вже довів, що може перетворювати виклики на можливості, додає Кевлюк: "Панування російського флоту в Чорному морі ми перетворили на нові можливості, коли цілком асиметрично загнали ворожий флот по всіх норах на східному узбережжі".

Нові можливості для Сил оборони часто з'являються на неочевидних напрямках, і захисники їх використовують, додає він.

"Можливості до подальшого витіснення і зменшення впливу агресора на різних напрямках будуть. Україна й надалі використовуватиме дуже нестандартні кроки та рішення. Коли – анонс для окупантів ми наразі робити не будемо", – наголошує Юсов.

Кевлюк прогнозує, що 2024 року тенденція виснаження російських сил нестандартними підходами посилиться. Окрім стоянок кораблів, особливо цікаво буде спостерігати за тим, що відбуватиметься з російською протиповітряною обороною десь на відстанях до 200 км від лінії фронту та за аеродромами противника.

"Ми багато куди можемо дістати, — каже він. - І все це дуже суттєво впливає на зниження оборонного потенціалу противника".