Татаров, війна і зрадники. Чому Зеленський прибрав Баканова та Венедіктову: деталі
17 липня пізно ввечері президент Володимир Зеленський відсторонив Ірину Венедіктову з посади генерального прокурора, а друга дитинства Івана Баканова усунув з посади голови Служби безпеки України.
Офіційна причина – забагато зрадників під час війни. У юристів є питання до рішень президента: мають сумніви, що у нього є повноваження відстороняти. У Зеленського – спокійні та обіцяють результати службового розслідування щодо Баканова найближчим часом.
Баканова планували знімати давно, каже LIGA.net співрозмовник в керівництві ОП. Серед основних претензій Банкової – кейс ексглави внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, який виїхав з України за кілька годин до великого вторгнення РФ, а пізніше був затриманий у Сербії.
Що треба знати про відсторонення очільників ОГП/СБУ та як нові тимчасові керівники пов'язані із заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим: коротко пояснює LIGA.net.
ЩО СТАЛОСЯ. Баканова президент відсторонив "відповідно до статті 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ". Відповідно до цієї статті, невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків.
Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини
Венедіктова відсторонена на підставі норми, яка була внесена в закон про правовий режим воєнного стану лише у травні цього року. Вона передбачає, що президент у період дії воєнного стану може відсторонити особу, призначення/звільнення якої віднесене до його повноважень. Генпрокурора президент призначає своїм указом за згодою парламенту.
ДОВІДКА. Норма, яка допомогла Зеленському відсторонити Венедіктову, була запропонована нардепом Андрієм Клочко (Слуга народу). Однак Головне юридичне управління Ради у зауваженнях заявило, що Конституція не наділяє президента цим повноваженням.
Ні Конституція, ні профільний закон про прокуратуру не передбачає можливість відсторонення президентом генпрокурора, каже LIGA.net фахівець у сфері конституційного права Олександр Марусяк.
"Натомість президент без згоди Верховної Ради замінив генпрокурора через відсторонення одного посадовця та покладення виконання його обовʼязків на іншого без посилання на якісь часові рамки, – пояснює він. – А ми знаємо з наших політичних реалій, що бути "в.о." на якійсь політичній посаді можна безкінечно".
Член комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський (Слуга народу) вважає укази Зеленського юридично чистими. "В умовах воєнного стану рішення мають ухвалюватись оперативно, та інколи немає часу, щоб узгодити всі процедурні моменти", – повідомив нардеп LIGA.net.
Війна не привід відходити від прописаних в законодавстві процедур, вважає нардеп від Голосу та колишній працівник "Альфи" СБУ Роман Костенко. Голову СБУ призначав парламент і подібні відсторонення можуть "поламати" демократичну систему підзвітності й контролю.
"Це може бути викликом для демократії та спробою узурпувати владу, – каже він у коментарі LIGA.net. – Якщо до голови СБУ є питання – треба все чітко робити по процедурі та закону".
Читайте також: Венедіктова створила новий департамент в ОГП, керівником призначила ексколегу чоловіка – УП
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Кадрові ротації Зеленський аргументував великою кількістю зрадників. Як приклад навів історію із затриманням екскерівника Головного управління СБУ в Криму Олега Кулініча. За даними слідства, Кулініч працював на спецслужби країни-агресора Росії та передавав їм інформацію, що містила державну таємницю.
Зеленський в аргументації також нагадав про кадрові рішення щодо регіональних керівників сектору безпеки – у Херсоні, Харкові.
Президент запевнив, що інспекція правоохоронних органів вже показала перші результати та продовжуватиметься далі.
ДОВІДКА. 31 березня Зеленський звільнив очільника управління СБУ у Херсонській області Сергія Криворучка, позбавивши його генеральського звання. "Зараз у мене немає часу займатися всіма зрадниками. Але поступово всі вони покарання отримають", – так тоді президент пояснив це кадрове рішення.
25 березня мер Херсона Ігор Колихаєв заявив LIGA.net, що частина депутатів міськради виїхала до окупації міста. А працівників прокуратури, Нацполіції та СБУ у місті 24 лютого вже не було.
24 червня американське видання Politico повідомило, що Зеленський хоче відправити Баканова у відставку, бо нібито через зрадників у СБУ російським військам вдалося закріпитися у Херсоні.
Наприкінці травня був звільнений і керівник харківського обласного управління СБУ Роман Дудін. "Не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе. Які мотиви – правоохоронці з'ясують", – пояснив президент.
За словами Зеленського, зареєстровано 651 кримінальне провадження за статтями про держзраду та колабораціонізм працівників прокуратури, органів досудового розслідування та інших правоохоронних органів. Понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти нашої держави.
"Такий масив злочинів проти основ нацбезпеки держави та зв'язки, зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, ставлять дуже серйозні питання відповідним керівникам. Кожне з таких питань отримає належну відповідь", – заявив президент.
Читайте також: Замах на генерала. Полковник СБУ пішов на угоду зі слідством і отримав умовний термін
ЩО ДАЛІ. Шансів відновитися на посадах у Баканова та Венедіктової немає, переконує LIGA.net Веніславський. До їх діяльності є багато запитань, які "просто було недоцільно озвучувати раніше".
Наразі щодо Баканова проводиться службове розслідування. Результати будуть оприлюднені найближчим часом, обіцяє Веніславський. "Суспільство буде проінформовано, чому саме таким чином було ухвалено рішення, – запевнив він. – Члени комітету з нацбезпеки володіють інформацією, але вона поки що не може бути оприлюднена".
В.о. генпрокурора Зеленський призначив Олексія Симоненка, який з березня 2020-го обіймав посаду заступника Венедіктової. Цікаво, що він обрав саме Симоненка, а не Романа Говду – першого заступника.
В грудні 2020-го саме Симоненко забрав справу Олега Татарова з НАБУ і передав до Служби безпеки. Детальніше про цей кейс ми писали тут. Також журналісти Української правди зафіксували Симоненка на святкуванні дня народження Татарова в серпні 2021-го. А в грудні 2021-го Симоненко підписав підозру п'ятому президенту Петру Порошенку. Венедіктова в цей день пішла у позапланову відпустку.
"Всі найогидніші рішення ОГП за останні роки підписував Симоненко", – каже LIGA.net голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
В.о. голови СБУ став перший заступник Василь Малюк (указ). Зеленський призначив Малюка заступником голови СБУ 28 лютого і підвищив до першого заступника через тиждень – 3 березня. Малюк, як і Симоненко, був помічений серед гостей на дні народження Татарова.
LIGA.net звернулася за коментарем до Татарова та радника голови ОП Михайла Подоляка. Ми додамо їхню позицію, щойно отримаємо відповідь.
Крім того, призначення Симоненка розв'язує владі руки щодо призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, каже Шабунін. 17 липня Зеленський закликав конкурсну комісію "фіналізувати рішення". Детальніше про ситуацію навколо САП – тут.
"Свій генпрокурор може заблокувати майже всі справи НАБУ. Тому справжня мотивація відсторонення Венедіктової – забезпечити безпеку своїх людей від можливого покарання. Бо навіщо боятися незалежного керівника САП, якщо все чесно?" – резюмує Шабунін.
Рада може звільнити Баканова та Венедіктову вже завтра, 19 липня, або 27-28 липня, прогнозує співрозмовник LIGA.net у керівництві ОП.
Затвердження нових очільників СБУ та ОГП можливе у серпні. Тут кращі шанси у Малюка. За словами співрозмовника, призначення Малюка давно обговорюється, і під цю ротацію навіть заздалегідь шукались голоси в парламенті. Щодо Симоненка – він буде виконувачем обов'язків, поки не знайдуть "більш зрозумілу людину". Під затвердження Симоненка в парламенті, додає співрозмовник, наразі голосів не буде.
Читайте також: Розбір | "Пропетляти не вийде". Як конкурс на голову САП ставить під загрозу членство України в ЄС