Кінець Російської імперії та репутації Німеччини. Огляд західних медіа (26 квітня)

Війна Росії проти України остаточно викрила корупційне обличчя німецьких політиків, спровокувала нову хвилю популярності вугілля, яке мало ось-ось відійти у минуле, та може поставити хрест на російському імперському мисленні; ставки для Путіна – надвисокі.

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

The Telegraph: Зарозумілі, некомпетентні, корумповані. Як війна в Україні розтрощила репутацію німецького політикуму

Ще зарано казати, чим завершиться війна. Але одна держава вже точно розтрощила свою репутацію. Це Німеччина, пише The Telegraph. Берлін не зміг надати Україні необхідну допомогу, а у стосунках із Росією поводився в кращому випадку наївно, а в гіршому — як співучасник.

Спочатку канцлер Олаф Шольц обіцяв Україні грошову допомогу розміром 1 млрд євро, потім скоротив її на дві третини. А коли Київ передав Німеччині список необхідної зброї, все важке обладнання звідти було викреслене. Берлін постійно торпедує санкції проти Росії, стверджуючи, що промисловість та споживачі сильно постраждають від припинення постачання російських енергоносіїв. Десять років тому німці читали лекції грекам про необхідність жорсткої економії, а тепер категорично відмовляються від цього навіть попри російські військові злочини.

Поки Берлін каже про болюче рішення щодо скорочення імпорту російських енергоносіїв, крихітна і вразлива Литва це вже зробила. Тільки зараз німецьке суспільство починає розуміти, що фактично спонсорує путінську воєнну машину. Якби цей грошовий потік був щільно перекритий, Кремлю довелося б припинити війну. 

Без перебільшення можна сказати, що німецький істеблішмент зараз переживає нервовий зрив, пише видання. Експерти шоковані рівнем некомпетентності та корумпованості тамтешньої еліти, її залежністю від Росії. Вибачення Берліна тільки поглиблюють кризу. 

Північний потік став найбільшим провалом Берліна. Спочатку його лобіював канцлер Герхард Шредер, який пізніше перейшов зі своєї Соціал-демократичної партії до правління Газпрому. Чинний канцлер Олаф Шольц є його прямим протеже. А президент Франк-Вальтер Штайнмаєр мав близькі та тісні стосунки з Кремлем і роками проводив проросійську політику, перебуваючи у коаліційному уряді Меркель. 

Коли Штайнмаєр захотів відвідати Київ, йому відмовили. Це був безпрецедентний крок, який став для німців болючішим після того, як світ облетіли кадри сердечної зустрічі президента Володимира Зеленського із британським прем’єром Борисом Джонсоном.

Читайте також: Профайл | "У мене більше спільного з птеродактилем, ніж із Черчиллем". Історія Бориса Джонсона

Хоча Шольц, Штайнмаєр та лідер соціал-демократів Зігмар Габрієль бояться це визнати, Кремль завжди корумпував німецьких політиків.

Один із таких випадків стосується Мануели Швезіг, першої міністерки від соціал-демократів землі Мекленбург-Передня Померанія. Документи, опубліковані газетою Die Welt, свідчать, що вона заснувала фонд за вказівкою Росії, щоб обійти можливі санкції США та приховано лобіювати Північний потік-2 у німецьких ЗМІ. Тепер на Швезіг чекає розслідування, та, можливо, кримінальне провадження. Німці шоковані.

Прикриваючись післявоєнним гаслом "ніколи знову", німці переконали себе, що російський лідер не зможе перетворитися на щось гітлероподібне з величезним ядерним арсеналом. Від самовдоволеного Шредера до впертого матеріалізму Меркель і морального боягузтва Шольца — все це стало складовими перетворення Путіна у те, чим він став зараз. І тепер політики в Німеччині розділені не за принципом "ліві" чи "праві". А пропутінські чи антипутінські. Німецькі еліти так боялися повторення свого минулого, що не помітили його повторення в Росії. 

Bloomberg: Війна Росії проти України посилює залежність світу від вугілля

У Німеччині та Італії вугільні електростанції, які колись були виведені з експлуатації, поступово оживають. У Південній Африці все більше кораблів, завантажених вугіллям, відправляються до Європи. Використання вугілля в США переживає найбільший бум за десять років, а Китай відкриває закриті шахти та планує бурити нові, пише Bloomberg. 

Здавалося, світова залежність від вугілля сходить нанівець. Але попит на нього зараз вищий, ніж будь-коли. Він зростав з минулого року на тлі дефіциту газу та через  споживання електроенергії після скасування коронавірусних обмежень. А вторгнення Росії до України цей процес прискорило, викликавши ефект доміно. Виробники електроенергії змушені боротися за постачання та підвищувати ціни до рекордного рівня.

Бум видобутку вугілля має величезні наслідки для глобальної економіки, адже воно залишається одним із найдешевших — та найбрудніших — видів викопного палива. Це сильно непокоїть ті уряди, які хотіли скоріше перейти на екологічніші джерела енергії. 

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2021 році світ виробляв більше електроенергії з вугілля, ніж будь-коли раніше, і на 9% більше, ніж попереднього року. Очікується, що у 2022 році загальне споживання вугілля зросте майже до рекордних 8 млрд метричних тонн і залишиться на цьому рівні принаймні до 2024 року.

У Євросоюзі минулого року споживання вугілля зросло на 12%, у США — на 17%. Показники також ідуть вгору в Азії, Африці, Латинській Америці, а постачальниками здебільшого були Індія та Китай. І це попри те, що кілька місяців тому лідери світу на кліматичній конференції в Глазго були дуже оптимістичними і казали, що "вугілля йде у минуле". 

У світлі російської агресії Європа намагається відмовитися від російського вугілля та газу. Німеччина планує відновити експлуатацію кількох вугільних електростанцій, щоб безпечно пройти наступну зиму. Так само роблять Данія та Велика Британія, щоб підтримати свою енергетичну незалежність. Через це ціни на вугілля у світі сягнули стратосфери – та вже побили 13-річний рекорд. 

The Wall Street Journal: Кінець Російської імперії?

РФ та Україна готуються до битви за Донбас. Хто виграє – досі невідомо. В Росії є переваги в кількості техніки та людей, в України — мужність, блискавична тактика і західне озброєння, пише The Wall Street Journal.

Найгірший сценарій для путінської Росії — військова поразка, колапс російських анклавів та інтеграція України до Європи. Це стане не тільки персональним ударом для російського диктатора, а й психологічним шоком для росіян та їхнього уявлення про статус країни.

Весь хід російської історії може змінитися на Донбасі. 

Всі імперії проходили через подібний момент істини. Іспанія в 1898 році після поразки від США; Британія та Франція під час Суецької кампанії. Їм доводилося визнати, що велич у минулому, і жити в нових реаліях. 

За царів, комуністів та Путіна російська політична філософія грунтувалася на тому, що Росія "не така, як усі". Ця відмінність трансцендентно важлива і наділяє РФ унікальною роллю у світовій історії. Поразка в Україні занурить Росію у кризу ідентичності з непередбачуваними наслідками.

Царі, комісари та путіністи вважали, що Росія приречена на боротьбу із Заходом, що Москва — "третій Рим", центр пролетарської революції чи осередок консерватизму, що існує на противагу західній бездуховності. 

Україна — у центрі цього світогляду. Перебуваючи під московським контролем, вона легітимізує Росію як найбільшу силу в Європі. Без України – це буде смерть імперії. Перемога демократичної України над деспотичною Росією буде сильним ударом по легітимності Путіна. Це поставило б під сумнів ідею російської винятковості і фатально підірвало ідею про те, що деспотизм є формою правління, яка найкраще підходить для російської душі. Для Путіна ставки у цій війні – величезні.

Читайте також: Дайджест | Нафту з РФ "бодяжать" на танкерах, Путін зіткнувся з новою Україною. Огляд західних медіа (22 квітня)