Ринок на $100 млн. Понад мільйон українців хоче зброю. Що буде, якщо її дозволять

Понад мільйон українців підтримали право на носіння вогнепальної зброї. Такі результати показало масштабне опитування у сервісі Дія.

Україна ще ніколи не була так близько до шансу відкрити ринок зброї. На це вказує проведення опитування через державний сервіс, рівень підтримки "легалайзу" та розгляд у Раді відповідного законопроєкту.

Після легалізації вогнепального ринку в Україні можуть продавати 50 000 одиниць вогнепальної й травматичної зброї щомісяця, прогнозує LIGA.net власник збройного заводу Латек Олександр Попов.

Скільки власників зброї та стволів може з’явитися на українському ринку, що можна буде купити і за скільки – про це у розборі LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

20 000 АВТОМАТІВ ВІД МВС. ВІЙНА ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ

Обережних спроб легалізації короткоствольної зброї в Україні було багато, починаючи ще з 90-х років, розповідає LIGA.net радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко. Але максимальна підтримка цієї історії у населення ніколи раніше не перевищувала 25%.

Війна змінила все. За словами Денисенка, в Києві у першу фазу повномасштабного вторгнення РФ тільки МВС роздало 20 000 автоматів, і це "відіграло свою роль у захисті столиці". Хоча дані тих, кому роздавали зброю, ретельно записані, повернути його на склади тепер буде непросто, прогнозують у міністерстві. Але, попри ризиковану ситуацію, ринок нелегальної зброї не зріс за останні три місяці, каже він.

Ще до початку повномасштабної війни Росії проти України міністр оборони Олексій Резніков виступив за легалізацію зброї: "Люди повинні мати право на зберігання – не носіння – короткого ствола".

За день до великого вторгнення Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5708 про право на цивільну вогнепальну зброю. Він пропонує визначити порядок отримання українцями документів на право власності та створити держреєстр "короткостволів".

Опитування в Дії – це один із важливих етапів юридичної та політичної роботи групи і міністерства, каже він: "Власне, це опитування далі буде використане як політичний інструмент для просування проєкту".

Головна дискусія ведеться навколо того, чи дадуть українцям право на носіння "короткостволів" – чи тільки на зберігання. Це питання ще не вирішене, пояснює Осадчук: "Воно буде вважатися вирішеним, якщо комітет хоча би проголосує за якусь редакцію до другого читання. Поки в комітету немає жодної редакції. Чекаємо, чим це закінчиться".

Тож як функціонуватиме система – точно невідомо. 

З непрямих та опосередкованих коментарів керівництва МВС можна зробити висновок, що всі залучені до цього питання хочуть бачити систему, схожу на європейську, каже LIGA.net юрист, керівник кримінальної практики юридичної компанії Міллер Олексій Носов.

Тобто для отримання дозволу та придбання зброї потрібно буде пройти низку тестів — юридичних, психологічних; займатись у тирі та відстріляти певну кількість годин. У кандидата на зброю не має бути судимостей. 

Це має бути схоже на іспити для водіїв, додає Денисенко.

БІЛЬШЕ НЕ "ФАКТОР РИЗИКУ"

Вадим Денисенко визнає: опитування щодо легалізації зброї проводили в Дії, а це означає, що консенсус в уряді щодо цього питання існує. Окрім міністра Резнікова — послідовного прихильника — на підтримку легалізації висловився також глава МВС Денис Монастирський.

Та так було не завжди. 2019 року президент Володимир Зеленський, відповідаючи на петицію щодо вільного володіння зброї, назвав ініціативу "передчасною", наголошуючи на тому, що через бойові дії на сході України велика кількість зброї перебуває у незаконному обігу. Такими самими словами оперував його попередник — Петро Порошенко. Ще дев'ять місяців тому противником "роздачі пістолетів" був і Монастирський.

Читайте також: Після опитування у Дії. Монастирський заявив, що українці повинні мати зброю для самозахисту

"З легальною зброєю відбувається мінімальна кількість злочинів, – переконує Денисенко. – Якщо ми легалізуємо зброю і дозволимо її купувати, сплеску насильства не буде".

Носов вважає, що настрої змінилися через більш прогресивну позицію уряду. За його словами, статистика демонструє: що більше в людей на руках легальної зброї, то нижчий рівень криміногенності в країні.

"Навіть у США, де зброю продають як хліб в магазині, кількість смертей внаслідок стрілянин — 10 людей на 100 000 населення. Це навіть менше, ніж у Німеччині, де існують суворі обмеження і не всі категорії осіб можуть отримати дозвіл на зброю, – зазначає Носов. – Окремі випадки — зокрема розстріли у школах — всіх лякають тому, що на них роблять акцент і вони кричущі. Але треба дивитися на загальну статистику".

Поки фінального тексту законопроєкту немає, всі залучені до процесу розуміють: не вийде просто легалізувати зброю, не переписавши під корінь старе законодавство. Йдеться про дві статті Кримінального кодексу: 36 – необхідна оборона, та 263 – незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами.

Денисенко вважає, що взагалі неможливо говорити про якусь легалізацію зброї, поки законодавство не буде узгоджене і врегульоване, особливо – щодо рівнів необхідної оборони. Окремого обговорення вимагає питання носіння/неносіння зброї із собою.

Носов згадує справу Сергія Стерненка та "один патрон": "Всі умови використання та носіння зброї мають бути чітко прописані в законі. А не так, як зараз – до статті 263 КК можна придумувати що завгодно, зокрема судимості за один патрон". Зміни необхідні не тільки в закон про обіг зброї та порядок її отримання, а й щодо кримінальної відповідальності за її неналежне зберігання, вважає юрист: "І ця стаття має бути переписана з нуля, з урахуванням того, в якому стані вона зараз".

Також, каже Носов, має бути чітко врегульоване використання такої зброї, конкретизовані межі необхідної оборони: "Щоб це не було предметом маніпуляцій або перекручувань з боку правоохоронців".

ПОТЕНЦІАЛ РИНКУ

Попри опитування у Дії, закон про право на зброю ухвалений лише у першому читанні. Втім, продавці вже готуються до легалайзу: ведуть перемовини про контракти на відповідні постачання, каже на умовах анонімності співрозмовник LIGA.net з ринку озброєння.

Понад 700 000 українців, за даними МВС, вже мають легальну зброю: травматичну, мисливську гладкоствольну та нарізну. Ймовірно, вони придбають і короткоствольну зброю, як тільки це стане легально, припускає у коментарі LIGA.net голова Асоціації власників зброї Георгій Учайкін.

До потенційних покупців варто додати працівників силових структур та усіх, хто зараз воює за Україну, пояснює співрозмовник з ринку озброєння. Загалом це ще приблизно 1 млн осіб, додає він.

У "мільйони покупців" оцінює потенціал "вогнепального" ринку власник збройного заводу Латек Олександр Попов. Останній рік, доки тривають дискусії навколо закону про право на цивільну вогнепальну зброю, ринок був у очікуванні, каже він: "Зараз ми побачили, що нашим громадянам можна довіряти: коли вони отримали зброю, то пішли захищати країну".

Який драйвер майбутнього збройного ринку? Бажання купити функціональну зброю для повсякденного носіння, а це – саме пістолет, переконує Георгій Учайкін: "Для захисту будинку потрібна помпова зброя, для охорони більшої території – карабін, а для носіння – пістолет". 

На сьогодні українці офіційно мають 1,2 млн одиниць різної зброї, свідчать дані МВС – у одного власника можуть бути по декілька одиниць. Дві третини (790 055) – це мисливські рушниці. Насправді, "стволів" на руках у рази більше: від двох до шести мільйонів, заявляє голова МВС Денис Монастирський. Різниця – це зброя без реєстрації, незаконна. Найбільше її з'вилося на початку російського вторгнення на Донбас (2014 – 2015).

Подібно до авторинку, в Україні точно з’явиться зброя усіх великих концернів – Glock, Colt, Beretta, North American Arms, і на різний гаманець, прогнозує Георгій Учайкін.

Уявлення про ціни дає ринок Молдови, де "короткоствол" легалізовано з 1998 року. Пістолети популярного бренду Glock у країні стартують від 16 500 молдавських лей (25 000 грн). На ринку у Молдові є і старі моделі, наприклад, Bernardelli M60 (близько 5000 грн). 

Тут же можна знайти і пістолети Макарова за ціною у 2500-3000 грн, каже Учайкін. З його слів, на ринок можуть потрапити також пістолети (зняті з виробництва), що зберігаються на складах Міноборони. На початку ціни на зброю в Україні можуть перевищити аналоги у ЄС та США через логістичні проблеми, які спричинила війна. Але з часом їх вгамує вторинний ринок – зброя, з якої уже стріляли, на 30-40% дешевша. 

ХТО БУДЕ ПРОДАВАТИ ТА ВИРОБЛЯТИ ЗБРОЮ

Зараз в Україні можна легально придбати кілька типів зброї: пневматичну, мисливську та травматичні короткостволи.

До війни в Україні щомісяця куплялося 5 000 – 6 000 травматичних пістолетів чи револьверів, каже Попов. Втім, через проблеми із дозвільною системою їхні продажі впали майже до нуля, додає він.

За припущенням Попова, після "легалайзу" в Україні можуть продавати 50 000 одиниць вогнепальної й травматичної зброї щомісяця. Лише 10% припадатиме на "травмати", які лишаться актуальними у певних випадках.

Який потенціал ринку у грошах? Якщо українці купуватимуть не лише старі пістолети Макарова, а й дорожчі зразки вогнепальної зброї, щорічний обіг вогнепалки може перевищити $100 млн (якщо брати за основу розрахунку пістолет Bernardelli M60 вартістю $200).

Україна має низку своїх виробників стрілецької зброї, зокрема травматичних пістолетів. Переважно це приватні компанії (але є державний Форт): Латек, Ерма-Інтер та Шмайсер. Самостійно ці компанії не зможуть задовольнити попит на ринку, зазначає Учайкін. Тому їм доведеться конкурувати зі світовими брендами. Власник заводу Латек Попов додає, що перевагою української зброї буде ціна та обслуговування.

Так чи інакше – дефіциту зброї не буде, переконаний співрозмовник LIGA.net з ринку зброї: "Сюди хлине іноземний постачальник. Він може демпінгувати. Нестачі вибору у охочих точно не буде".

ЩО З'ЯВИТЬСЯ, ОКРІМ ЗБРОЇ

Завдяки праву на носіння зброї можна очікувати появи нових виробників, кажуть представники двох збройних концернів. Деякі з таких проєктів уже готуються до запуску, додав Попов з Латек без деталей.

Окрім зброї, українцям доведеться заплатити й за багатотижневі курси вартістю $250-300 (у гривневому еквіваленті), прогнозує Учайкін.

За його словами, йдеться про фактично нову галузь: курси, майстерні, тири, стрілецькі комплекси, сервіс тюнінгу зброї (руків’я, прицільні пристрої). Так само мають з’явитися і нові постачальники сировини, каже співрозмовник з ринку. Для розуміння, український виробник зброї може мати до 50 постачальників, ділиться він.

Проблемою може стати постачання дефіцитних в Україні набоїв. Їх знадобиться багато. У США новий власник зазвичай купує 1000 набоїв, каже співрозмовник з ринку зброї, посилаючись на американських колег. Це означає, що 5 000 000 американців, які вперше купили зброю у 2021 році, купили ще й мільярди набоїв, пояснив він.

До українського ринку зброї вже придивляються гравці з США та ЄС, каже Учайкін на основі розмов із некомерційною організацією NRA (Національна стрілецька асоціація США). Зокрема, йшлося про виробництво боєприпасів, яке в Україні було б дешевше, каже він. Єдине питання – законодавство, якого поки що немає.

Читайте також: Час прийшов. Я як юрист підтримую лібералізацію та легалізацію обігу зброї в Україні – думка Олексія Резнікова