"Роз'ятрити рани". Хто й навіщо повертає Волинську трагедію у відносини Польщі та України

Варшава спробує тиснути на Київ через складні історичні питання під час головування в Раді ЄС у січні-червні 2025 року. Мета – зрушити з місця питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії та інших польських громадян на українській території, якщо Україна прагне вступити до ЄС.

Умова України – відновлення оригінальної таблиці на могилі УПА, знищеної вандалами.

Навряд чи польські політики знайдуть додаткові важелі тиску на Київ, прогнозує LIGA.net засновник і керівник центру досліджень "Польща – Україна" Даріуш Матерняк.

Але у травні в Польщі відбудуться президентські вибори. І спірне минуле "качатимуть", бо воно мобілізує виборців, додає український історик, ексголова Українського інституту національної пам’яті (2014-2019) Володимир В’ятрович. Це розпочалося у 2000-х й відтоді не допомагає ані примиренню між країнами, ані проясненню історії.

Суспільство само тисне на політиків, щоб вони підіймали цю тему знов і знов, переконує LIGA.net польський історик Лукаш Адамський, – особливо родичі жертв трагічних подій на Волині 1940-х. А суспільна думка обурена "неетичністю заборони" на ексгумацію, яка не дозволяє знайти й перепоховати вбитих.

LIGA.net розбиралася в сплетіннях історії і політики, які отруюють ці відносини.

Допомога зі вступом у ЄС в обмін на ексгумацію

За даними джерел видання Onet у дипломатичних колах, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський під час візиту в Київ 13 вересня радив президенту Володимиру Зеленському розв'язати історичні питання вже зараз, бо "це буде менш обтяжливо, ніж під час майбутніх переговорів про вступ в ЄС". Але "до Зеленського не дійшло".