"Росії довіряти не можна". Чим закінчився новий раунд переговорів США з РФ

У Женеві завершилися переговори США та Росії щодо "гарантій безпеки". Вони тривали понад сім годин – і кожен залишився зі своєю думкою. Росія "не бачить розуміння" з боку США. А у Вашингтоні дають зрозуміти, що не дозволять нікому зачинити двері до НАТО і перспективи України без Києва не обговорюватимуться.

Цього тижня намічено ще два переговорні раунди з Росією у двох форматах: спочатку з НАТО, потім у межах ОБСЄ. Очікування від цих зустрічей у сторін також невисокі, але від розмови ніхто не відмовляється, оскільки головна мета – будь-яким способом уникнути війни.

Захід може досягти і зворотного ефекту, вважає американський економіст, дипломат Андерс Аслунд. Російський президент Путін прагне підняти свій статус до важливого гравця на міжнародній арені, і переговори з Росією на такому рівні – це подарунок Заходу, каже він LIGA.net: "Ескалація здається можливою. Хіба що Заходу справді вдасться налякати Путіна".

Як розпочався переговорний тиждень між Росією та Заходом, що це означає для України і що далі – розповідає LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ТИЖДЕНЬ ДИПЛОМАТІЇ

Переговори Росія-США запланували ще на зустрічі у грудні Байден та Путін. Протягом цього місяця РФ сформувала ультиматум, який назвала "гарантіями безпеки" від НАТО. Оскільки список вимог стосувався також ЄС, то формат розширили – хоча РФ хотіла розмови лише зі США. "Якщо залучати до них інші країни, ми просто втопимо все це у словоблудді", – говорили у МЗС РФ.

Кремль прагне повернення до холодновоєнного стилю зовнішньої політики, вимагаючи розмови лише двох наддержав – США та РФ – про майбутнє Європи та України. Позиція Вашингтона: ці часи пішли у минуле, тож вирішувати долю союзників без них не будуть.

До того ж ідентичну позицію висловили ЄС та Україна.

"Росія не сприймає Євросоюз як гравця. Але ми – гравець. ЄС має бути у діалозі", – заявив топдипломат ЄС Жозеп Боррель на зустрічі з журналістами у Києві, де був і кореспондент LIGA.net.

Так до діалогу Росії та США у Женеві додалися переговори РФ та НАТО – 12 січня. А 14 січня з Росією переговорять і у форматі ОБСЄ.

ПЕРЕГОВОРИ, ЩОБ НЕ БУЛО ВІЙНИ

Основна тема всього "тижня дипломатії" – ультиматум Росії.

Кремль в ультиматумі вимагає відмови НАТО від розширення, виведення іноземних військ та озброєння з країн НАТО, які вступили до Альянсу після 1997 року (це майже вся Східна Європа), а також заборони військової співпраці Альянсу з пострадянськими країнами.

За час підготовки до переговорів майже всі країни Заходу та Україна висловилися про ультиматум РФ. Їхній меседж: вимога не розширювати НАТО і не приймати Україну – неприйнятна. Також не обговорюватиметься і питання чисельності військ Альянсу в Європі.

Але інші, менш важливі для Росії та фактично фасадні питання, вважають більш доречними для обговорення. Йдеться про масштаб навчань в Європі та ракети середньої та меншої дальності.

Тому очікування від переговорів були дуже низькими. "Я не думаю, що наступного тижня ми побачимо будь-які прориви", – говорив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Попри відкритий скепсис, кожна зі сторін бачить свій сенс у проведенні переговорів, каже LIGA.net голова постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв (фракція СН).

Захід намагається уникнути "великої війни" та зберегти можливість співпрацювати з Росією в енергетиці. Росія ж хоче отримати від США хоча б мінімальні поступки у межах ультиматуму. А якщо не досягне – розв'яже собі руки для подальшої ескалації, вважає він.

"Всі наші зусилля спрямовані зараз на те, щоб війна взагалі не розпочалася", – запевняв журналістів Боррель під час візиту до Києва.

Перед Україною та ЄС зараз стоїть лише одне завдання: дипломатичними засобами сприяти деескалації ситуації, спровокованій Росією, та змусити Москву припинити свої агресивні дії, пояснює LIGA.net речник МЗС Ніколенко. Крім дипломатії, у МЗС сподіваються, що Росію стримуватимуть пакетом болючих економічних санкцій та оборонною підтримкою України.

ЯК ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ У ЖЕНЕВІ

Делегацію США під час переговорів очолила заступниця держсекретаря Венді Шерман. Росію представляє заступник глави МЗС Сергій Рябков.

9 січня відбулися попередні переговори. Рябков після них заявив, що все минуло "приголомшливо" і вселяє оптимізм. Хоча насправді США не зрушили зі своєї позиції: Шерман наголосила, що суверенні країни самі можуть обирати собі союзи.

Напередодні переговорів у Білому домі навіть офіційно попереджали: якщо російські ЗМІ почнуть повідомляти, що США пішли на всілякі поступки Росії, то це є навмисною спробою створити розбіжності між союзниками шляхом маніпулювання.

Сьогодні, 10 січня, американці та росіяни розмовляли сім з половиною годин (не враховуючи перерви на обід).

На підсумковому брифінгу Рябков сипав погрозами, констатуючи: головні для РФ питання підвішені у повітрі, прогресу в темі нерозширення Альянсу немає. І Москва не бачить у Вашингтоні розуміння.

Глава делегації США на брифінгу сказала, що Вашингтон відкидає вимоги Росії не приймати Україну до НАТО і припинити співпрацю з нею в галузі безпеки. "І ми не будемо ухвалювати рішення ані щодо України без України, ані щодо Європи без Європи, ані щодо НАТО без НАТО", – пообіцяла Шерман.

А "гарантії безпеки" для РФ сьогодні взагалі не обговорювалися, оскільки вони є неприйнятними для більшості західних країн: "Ми не обговорювали договір, який вони поклали на стіл".

ЩО ЦЕ ДАЄ УКРАЇНІ – І ЩО ДАЛІ

Перед переговорами Росії із Заходом Україна активізувала контакти з міжнародними партнерами, каже Ніколенко. Позиція Києва щодо "гарантій безпеки" Росії незмінна: вони нелегітимні та неприйнятні, РФ не має права вирішувати майбутнє інших країн.

"Вимоги Росії до США та НАТО – припинити розширення на Схід, не приймати Україну та розірвати всі військові зв'язки з нашою країною, – це спроба у 21 столітті відродити "пакт Молотова-Ріббентропа", який розділив Європу на сфери впливу", – стверджує Ніколенко.

Він нагадує, що найкраща гарантія безпеки в Європі – припинення окупації Криму та агресії проти України.

"Але сам факт переговорів є позитивним. Коли є діалог, знижується ризик можливих інцидентів військового та політичного характеру", – сказав LIGA.net радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

Цього тижня заплановано переговори ще у двох форматах: РФ-НАТО та ОБСЄ. Їхній результат здається очевидним. Захід ще до розмови з РФ відмовився обговорювати головне для неї питання, попри погрози.

"Жодного прориву на переговорах не буде", – упевнений Чернєв. Єдине, в чому можна бути абсолютно впевненим, вважає нардеп, – що Кремль не відступить і надалі збільшуватиме ставки.

"Не думаю, що варто багато очікувати від переговорів, – каже LIGA.net колишній учасник місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків. – Росія спробує подати позитивний сигнал, наприклад, пообіцяти не вторгатися в Україну. Але я не думаю, що їхнім обіцянкам можна вірити. Як вірити їхнім словам зараз, якщо раніше вона порушувала міжнародне право?"

Заходу треба бути напоготові й не надто довіряти обіцянкам Росії, вважає він. Але сам факт переговорів вважає позитивом: "Якщо Захід зможе показати, що він об'єднався, особливо щодо санкцій, – цього буде достатньо, щоб налякати Росію".

Якщо ж Росія злякається, це може змусити її відмовитися від ідеї вторгнення в Україну через серйозні наслідки. Але показати таку згуртованість західним партнерам буде важко, вважає він.

"Нічого не варто очікувати від цих переговорів", – категорично налаштований Аслунд. Для Путіна важливо, щоб у Росії він мав вигляд великого світового гравця, і "Захід дарує Путіну цей подарунок".

На думку дипломата, ці переговори можуть стати початком затяжної ескалації, адже Путін виграв від попередньої агресії.

І це усвідомлюють у НАТО. Там готові до війни в Європі у разі провалу переговорів, стверджує генсек НАТО Єнс Столтенберг: "Я знаю історію Росії. Протягом століть вони мали конфлікти з сусідами. Але Росія має альтернативу: співпрацювати, працювати з НАТО... Ми маємо сподіватися і старанно працювати на краще, але бути готовими до гіршого".

Читайте також: США відмовилися зачинити двері НАТО. Підсумки переговорів у Женеві у версіях США та Росії