"Росіяни розібрали Magura до гвинтика". Хто лідирує у гонці дронів і до чого тут Китай

Китай заборонив експорт усіх цивільних безпілотників, які могли б використовуватися як бойові. Обмеження діятимуть з 1 вересня 2024 року. Вони торкнуться також високоточного вимірювального обладнання та деяких важливих компонентів дронів.

Спрогнозувати, кого це більше зачепить – Росію чи Україну, – поки важко, каже LIGA.net військовий аналітик Defence Express Іван Киричевський. Інформація про те, скільки і які компоненти до БпЛА закуповують в Китаї, закрита. Але це значна кількість, пояснюють LIGA.net одразу кілька представників розробників. 

Гонка безпілотних систем у російсько-українській війні триває без перерви: нові технології впроваджуються постійно. Росіяни намагаються затрофеїти якнайбільше українських дронів для дослідження. І йдеться не лише про БпЛА.

Був випадок, коли їм вдалося захопити морський дрон Magura, розповідають LIGA.net у ГУР: "Але засоби постійно вдосконалюються. Той дрон, який вони захопили більше ніж пів року тому, вже суттєво відрізняється від сучасних моделей".

Як розгортається гонка безпілотників та чи вплине на неї заборона Китаю – коротко.

Який баланс БпЛА на полі бою зараз

Величезний вплив, який дрони мають на перебіг війни в Україні, – результат вимушеного креативу у протидії окупантам, які переважають кількісно, говорить LIGA.net полковник запасу Військово-повітряних сил США Джеффрі Фішер.

"Вам не вистачає літаків – ви заводите дрони, щоб виправити ситуацію, – каже він. – По суті, у вас є роботи-вбивці. Україна своїми ударами перетнула всі червоні лінії Росії".

Росіяни мають перевагу у "мавіках" та FPV-дронах, додає командир "Ахіллеса", депутат Київради (СН) Федоренко: "Це пов'язано з відносинами між урядом Китаю та Росії: вони спроможні закупати напряму велику кількість коптерів та компонентів".

Перевага ворога очевидна, підтверджує LIGA.net керівник відділу експлуатації в компанії з виробництва безпілотників Skyeton Олексій Бульдозер: "Ми бачимо стрімке зростання кількості FPV-дронів у нас, але й у ворога їх кількість зростає дуже швидко. Розраховувати на кількісну перевагу в дронах з нашого боку не варто. Тому ми маємо лише єдиний шлях – переважати якісно, а не кількісно".

У дронах типу "крило" російські військові поки що також попереду, але Сили оборони поступово вирівнюють баланс, продовжує Федоренко.

"Щодо крил вибір у нас більший, але у росіян, завдяки масовості виробництва, трошки кращі справи", – додає LIGA.net офіцер Другого окремого загону спеціального призначення Нацгвардії із позивним Фома.

Що стосується бомберів – тут лідирують Сили оборони, кажуть обидва офіцери.

"Це колишні аграрні гексакоптери, які використовувалися для знищення шкідників на полях та для збагачення землі мінералами. Коли почалася повномасштабна війна, хтось подумав, що ми ж можемо так само успішно чіпляти на них боєприпаси та скидати на голову ворога, – розповідає Федоренко. – Так був започаткований шлях до нічних бомберів, які надалі противник охарактеризував як "Баба-яга".

Ці БпЛА пройшли низку модернізацій протягом 2023-2024 років, уточнює він, і перетворились на зовсім інші засоби: "Серед основних функцій – скидання потужного боєприпасу по живій силі та позиціях противника, по легкоброньованій техніці. Гуманітарні місії – доставлення боєприпасів, ліків, води, харчів на передові позиції, щоб зайвий раз не ризикувати групами логістики, які мають це доставляти".

Не лише в небі: як розгортається гонка безпілотних систем

Наземні роботизовані платформи розвиваються дзеркально з ворогом, розповідає Федоренко. "Не можна сказати, що Україна технологічно випереджає росіян, – зазначає він. – Але у нас є такі державні розробки, які за своєю якістю, інженерною думкою переважають ті розробки противника, які він тестує на лінії бойового зіткнення. Тому тут все ж ми задаємо темп, а не Російська Федерація".

Запит на такі розробки, які можна використовувати і в логістичних цілях, і для евакуації поранених, і для дистанційного мінування, дуже високий.

У цьому напрямку триває потужна гонка, підтверджують LIGA.net розробники. Присутня на полі бою кількість та якість українських розробок перевищує російські аналоги, каже представник виробника логістично-евакуаційного наземного роботизованого комплексу "Воля-Е". Сильніша сторона ворога – це масштабування.

"Щойно в них з'являється якийсь виріб – крадений чи перемальований, – вони мають можливість пропустити його через машину свого ВПК та масштабувати виробництво швидше, ніж ми", – анонімно розповідає він.

Тому окрема історія – спроби росіян затрофеїти українські розробки для вивчення. "Якщо екіпажі, які працюють з нашими виробами, розуміють, що контроль над ними втрачено і немає шансу це врятувати, – виріб знищують. Аж до того, що відправляється БпЛА, який кидає вибухівку і знищує платформу, щоб вона не дісталась ворогу", – каже представник розробника платформи "Воля-Е".

Схожа ситуація і з морськими дронами, у яких Україна беззаперечно лідирує.

Росіяни, наприклад, постійно намагаються здобути якомога більше інформації про дрони Magura, каже LIGA.net співрозмовник у Головному управлінні розвідки Міноборони. На рахунку цієї розробки вже 14 уражених кораблів – вісім з них повністю знищено. Найбільш "жирними" цілями Magura стали російський ракетний крейсер "Івановєц" та великий десантний корабель "Цезар Куніков".

Був випадок, коли ворогу вдалося затрофеїти дрон Magura, визнають у ГУР.

"Вони зробили детальний огляд, розібрали його до гвинтика і писали, що він зроблений дуже погано, – розповідає він. – Проте цей нібито погано зроблений засіб зміг суттєво "покалічити" їхній потужний та "ідеальний" Чорноморський флот".

Робота над морськими дронами триває, додає розвідник. "Той дрон, який вони захопили більше ніж пів року тому, вже суттєво відрізняється від сучасних моделей, що ми маємо зараз, – наголошує він. – Технічні рішення регулярно змінюються".

Важливу роль у цьому процесі відіграє методика застосування дронів, а також робота команди, які є ключовими в побудові системного підходу та накопиченні досвіду у сфері морських безпілотних систем, додає співробітник ГУР.

Затрофеїти завжди краще, ніж збити, погоджується офіцер з позивним Фома: "Можна підгледіти якісь нові цікаві рішення або щось навіть звідти зняти цікавого".

Але коли йдеться про БпЛА, то, зважаючи на їхню концентрацію над полем бою, їх найчастіше намагаються просто збивати всіма доступними способами.

Наразі основна робота ведеться з полювання за екіпажами ворожих БпЛА, їх детекцією та за знаходженням їх місць запуску, каже LIGA.net Олексій Бульдозер. "Саме знищення ворожих БпЛА зараз є одним з цільових напрямків, – додає він. – Рішення вже на етапі тестування. Це, до речі, до питання про те, як змінились запити підрозділів. Оскільки у ворога є перевага в повітрі, то нам треба з нею боротися".

Що змінить заборона Китаю

З того, як подається новина про нові обмеження Китаю – мовляв, заборону вводять через закиди з боку країн Заходу, що Пекін підтримує війну Росії в Україні, – можна припустити, що це більше вдарить по росіянах, каже LIGA.net заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський.

Значна кількість комплектування у більшості українських розробок закупається саме у Китаю, кажуть LIGA.net одразу кілька представників розробників. Однак інформацію, що саме та в яких кількостях закупають, публічно ніхто не розголошує.

Це – проблема не лише для України, і не тільки в питанні безпілотних систем. Ступінь глобальної залежності всього світу від різних технологій військового і подвійного призначення з Китаю настільки великий, що його треба окремо переосмислювати, каже Киричевський: "Там буде дуже багато неприємних сюрпризів".

"Китай зміг досягти ефекту, коли усі сторони будь-яких потенційних конфліктів у світі залежать від постачань його ресурсів", – наголошує військовий аналітик.

Потрібно зважати на те, що зараз з'явилася велика кількість українських компаній, які почали самі виробляти компоненти, і ці деталі здебільшого складаються із західних компонентів, наголошує Храпчинський.

Однак дійсно якісні європейські компоненти та електроніка до засобів ураження – дуже дороговартісна річ, уточнює Киричевський. Саме тому європейські країни краще вкладуться в масштабне виробництво, наприклад, протитанкових ракет, а не БпЛА.

Тому поки важко передбачити, як рішення Китаю вплине на гонку безпілотних технологій та хто більше постраждає – Україна чи Росія. Ситуація надто динамічна.

"Насправді ступінь залежності від Китаю значно вищий, ніж заведено очікувати, – констатує аналітик Defence Express. – Йдеться не лише про електроніку, а й про різні спецметали та рідкоземельні метали, необхідні для оборонної промисловості, які експортуються в Європу транзитом через територію Росії".

На це варто зважати, зокрема вибудовуючи відносини з Китаєм.

Але катастрофи на українському ринку БпЛА та засобів РЕБ не станеться, вважає Храпчинський: "В Україні вже формується пул компаній, які займаються розробкою компонентної бази. Так, це буде дещо дорожче. Але ми зможемо набирати обертів".