Росія б'є по аеродромах. Чи дійсно знищили Су-27 у Миргороді та як це загрожує F-16

1 липня росіяни вдарили балістичною ракетою по аеродрому у Миргороді. Пропагандисти одразу заявили, що внаслідок удару їм вдалось знищити два українські надзвукові винищувачі Су-27.

У Повітряних силах LIGA.net цей удар офіційно не коментують. Але інформація про нього спричинила низку дискусій щодо спроможності України захистити свої військові аеродроми та довгоочікувані літаки F-16, які невдовзі мають на них базуватись.

"Розводити паніку, що нам тут повибивають всі F-16, передчасно", – каже LIGA.net військовий аналітик інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Іван Киричевський.

Що потрібно знати про удар по Миргороду, чому не збили розвіддрон та які загрози це підсвічує – коротко.

Удар по Миргороду. Що саме знищили – невідомо

1 липня під час однієї із повітряних тривог в бік міста Миргород Полтавської області летіла швидкісна ціль.

Згодом у Росії оголосили про успішний удар по аеродрому.

За інформацією, яка шириться у західних медіа, перед ударом російський розвідувальний дрон на аеродромі у Миргороді помітив щонайменше шість українських надзвукових винищувачів Су-27. Саме він навів російську ракету "Іскандер", яка, начебто, знищила два наші літаки і пошкодила інші чотири.

За даними моніторингових пабліків, 1 липня над Миргородом літав російський розвідувальний безпілотник, який стежив за аеродромом. Дрон нібито зафіксував наслідки повітряного удару. На відео видно точки, які пропагандистські ресурси називають пошкодженими українськими винищувачами Су-27. 

Колишній речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив факт удару РФ по аеродрому. За його словами, ворогу вдалось завдати певних втрат, але зовсім не таких, як він собі приписує.

Він також наголосив, що Повітряні сили роблять усе, щоб ввести РФ в оману, зокрема за допомогою макетів та інших засобів.

Офіційно Повітряні сили ЗСУ цю ситуацію наразі не коментують. 

Якщо виходити з даних, які є у відкритому доступі, однозначно можна стверджувати лише, що росіяни завдали удару балістичною ракетою "Іскандер" касетного спорядження у місце, де стояв літак типу Су-27 з невідомим ступенем боєздатності, каже LIGA.net військовий аналітик Defense Express Іван Киричевський.

Чому удар по Миргороду – це буденність

Більша частина російських масованих ракетно-авіаційних ударів у червні була спрямована саме на військові аеродроми, зауважує LIGA.net авіаексперт Анатолій Храпчинський.

Все це – в очікуванні передання Україні винищувачів F-16.

"Росіяни випустили по нам за місяць понад 320 "шахедів", 58 ракет Х-101, сім "Кинджалів" і 24 "Калібри", – розповідає він. – Це без урахування балістики та ракет малої і середньої дальності, якою вони били і по Мирогорду, і по Довгинцево, і по інших прифронтових аеродромах".

Цього разу в Росії оприлюднили знімання з розвідувального БпЛА, яка показала нібито результати ударів. "Росія дуже добре воює в інформаційному просторі, – нагадує Храпчинський. – Тепер у них вийшло запустити інформаційну хвилю паніки, що українські Сили оборони не здатні захистити F-16 на своїх аеродромах".

Під час повітряних загроз вся боєздатна авіація підіймається в небо або для передислокування в безпечне місце, або для захисту того ж самого аеродрому. Чому ці не піднялись – питання.

"Ми не можемо з відкритих джерел встановити, чи могли ті літаки піднятись, чи не були вони макетами, чи, наприклад, донорами деталей для інших винищувачів", – додає Храпчинський.

"Якщо ворог веде розвідку і намагається бити по одному об’єкту – святе діло ввести його в оману, щоби він був переконаний, що вразив особливу ціль", – додає аналітик Defense Express.  

Миргород постійно перебуває під інтенсивними ворожими атаками, додає Киричевський. Можна припустити, що цей аеродром не використовують як операційний. Відповідно, захист там слабший, ніж на летовищах, які використовуються постійно.

Все це не означає, що українська авіація не зазнала втрат. Але орієнтуватись на дані противника під час їх оцінки не варто.

Для прикладу, на перших етапах війни росіяни переконували, що вибили всю авіацію та протиповітряну оборону України, нагадує аналітик Defense Express: "У 2022 році їм вдалось вразити значну кількість одиниць радіотехнічного обладнання, які потрібно було відремонтувати після перших тижнів війни. На щастя, все ремонтується. Включно із пошкодженими літаками".

Те, що росіяни перебільшують масштаб завданих втрат, опосередковано підтверджує і головнокомандувач Повітряних сил України Микола Олещук. Коментуючи удар по складу боєприпасів у тимчасово окупованому Криму ввечері 1 липня, він зазначив:

"Вкотре "знищені" ворожою пропагандою українські літаки продовжують успішно виконувати бойові завдання, завдають ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів та ліквідовують важливі військові об’єкти в глибокому тилу противника".

"Велика проблема". Чим загрожують розвіддрони РФ

Те, що російський безпілотник зміг залетіти в український тил, висів над Миргородом кілька годин, передавав відео та не був збитий – це проблема. Розвідувальними дронами росіяни намагаються компенсувати нестачу засобів дальньої радіолокаційної розвідки.

"Після того, як ми винесли їм засоби радіолокації – літаки А-50, комплекси "Небо-М", "Контейнер", "Воронеж-ДМ" – Росія не має можливості безперешкодно моніторити повітряний простір України. Вони почали використовувати розвідувальні БпЛА", – каже Храпчинський.

В першу чергу для боротьби з розвідувальними дронами потрібна сильна система ешелонованої ППО малого та середнього радіуса дії, розповідає LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

"Коли ми говоримо, що нам потрібен Patriot, щоб захисти Харків, маємо розуміти, що Patriot потребує захисту комплексами малого-середнього радіуса дії, яких в Харкові нема, – наводить він приклад. – Якщо ми поставимо там Patriot без них, прилетить "Орлан", скоригує вогонь і Patriot знищить. Проблема дійсно велика".

Ще один спосіб її вирішити – протидіяти розвіддронам на різних висотах системами радіоелектронної боротьби, додає він.

Є певні розробки зі створення низьковисотного радіолокаційного поля, яке дозволить виявляти системи, що нормально не фіксуються класичними системами протиповітряної оборони, уточнює Храпчинський. Незабаром можна очікувати їх впровадження.

Крім того, на розвідувальні БпЛА можна влаштовувати полювання поза ППО, використовуючи легку авіацію. В Одеській області це вже практикується – літак Як-52 знищує російські БпЛА.

Безпілотник – це дуже мала повітряна ціль, яка може навіть не відображатися на радіолокаторі, пояснює Киричевський. На нього важко навестись, поки візуально його не побачиш.

"Винайшли такий спосіб у стилі Першої світової: літати на Як-52 і з бортового озброєння членів екіпажу цих "пташок" відстрілювати, – пояснює аналітик. – Так візуально виявити безпілотник значно простіше, ніж класичними засобами радіотехнічного виявлення".

Цей досвід можна масштабувати на ті регіони, де легка авіація може працювати без екстремальної загрози, каже Коваленко. В Харкові і Сумах цей варіант проблематичний – там літак легко збити. Але у Дніпрі, Запоріжжі чи тій самій Полтавській області – цілком.

Ще один варіант – бити по них дронами, переконує Коваленко: "Звичайний FPV-дрон із бойовою частиною наближається до ворожого дрона і дистанційно детонує". Поки що жоден із цих способів не використовується абсолютно ефективно скрізь.

Розвіддрони – проблема і для росіян також, вони не можуть ефективно протидіяти українським БпЛА, уточнює Киричевський. Тож недооцінювати Повітряні сили не варто: "Бо хто зберігає ресурс нашої авіації у належному стані, щоб вона була здатна підніматися в повітря, бомбити росіян і збивати ракети?"