Прощавай, Білорусь. Хто може стати новим майданчиком переговорів Україна-Росія щодо Донбасу

Українська делегація не їздитиме до Мінська на переговори тристоронньої контактної групи (ТКГ). По-перше, в країні диктатора Олександра Лукашенка – небезпечно. По-друге, Білорусь перестала бути нейтральним майданчиком і перейшла під контроль Володимира Путіна. Що чекає на мінський процес далі – в розборі LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. Голова делегації, перший президент Леонід Кравчук заявив, що продовжувати українсько-російські переговори щодо Донбасу в Мінську – неприйнятно. Майданчик потрібно переносити. Підійде будь-яка нейтральна країна, – Польща чи країни Балтії, сказав він LIGA.net. Спікер ТКГ, радник ОП Олексій Арестович також припускає Швецію і Швейцарію. Він вважає, що Росія буде категорично проти країн НАТО. Польща водночас вже дала попередню згоду і готова організувати зустрічі.

"Головне, щоб це не була країна з диктаторськими методами управління, – говорить Кравчук. – Тому що в Білорусі Лукашенко включив репресивну систему. Близько 40 журналістів за гратами, опозиціонери. Він – диктатор".

Українська делегація вивчає варіанти "переїзду" ТКГ. "Були загальні розмови з цього приводу в Офісі президента та в делегації, – зазначив Кравчук. – У нас немає розбіжностей".

В умовах COVID-19 засідання ТКГ відбуваються в режимі відеоконференцій у Skype, тому поспішати нікуди. Але ці зустрічі вже давно не дають результатів, зазначає Кравчук. Представник російської сторони Гризлов на включеннях мовчить і лише повторює, що Україна повинна говорити з маріонетками Кремля, а не з Москвою, як організатором нападу на Україну.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО.

Про те, що ТКГ час йти з Мінська, глава української делегації вперше заявив на початку квітня. Він пояснив, що Білорусь – не демократична країна, в ній "душать мирних мітингувальників". У Білорусі негативно зустріли цю ідею. "Ха-ха-ха тричі. Я не знаю, звідки родом пан Кравчук, але ось ця його фраза-жарт гідна пера покійного одесита Жванецького", – заявив так званий голова МЗС Білорусі Володимир Макей.

Але тепер Лукашенко перетнув межу. Спочатку захопив цивільний літак, потім запропонував Путіну відправити до Мінська членів терористичних організацій, які воюють на Донбасі – щоб вони могли допитати викраденого опозиційного журналіста Романа Протасевича. А далі попросив Путіна відкрити авіарейси до окупованого Криму.

Білорусь не поводиться як незалежна країна, каже LIGA.net донеччанин у ТКГ Сергій Гармаш. Майданчик для переговорів має бути нейтральним: "Пропозиція Путіна, щоб "слідчі" з ОРДЛО приїхали до Білорусі, – це де-факто визнання режимом Лукашенка маріонеткових республік". Білоруський узурпатор "забув", що територія ОРДЛО є територією України? Звісно, ні. Але він чітко позначив, що він – на російській стороні. Говорити про нейтральність Білорусі після цього неможливо. Навіть якщо допит не відбудеться".

Лукашенко потрапив у залежність від Росії, як колись Янукович, вважає Арестович. І якщо до Протасевича дійсно допустять бойовиків, виникає дипломатична криза: "На перенесення майданчика повинна бути згода всіх. Росія кричатиме: "А що такого... " Але завжди залишається варіант конференції".

ЩО ДАЛІ. Засідання тристоронньої контактної групи відбуваються онлайн раз на два тижні, розповідає Гармаш. Наступного разу українська делегація збереться 9 червня: "Тоді буде зрозуміло, чи обговорюється наш відхід з Мінська всерйоз. Але з реакцій Арестовича і Подоляка я зрозумів, що так".

Це не ставить хрест на мінському процесі, впевнений Арестович: "Те, що процес розпочався в Мінську, ще не означає, що він припиниться після Мінська".

Гармаш упевнений, що мінським угодам відмова української делегації їхати в Білорусь жодним чином не завадить. Мінськ – це лише майданчик: "Мінські угоди залишаться мінськими угодами, де б їх не розглядали, в Гельсінкі чи Женеві". Україна, пояснює він, від цієї ситуації нічого не втратить.

"А Росія втратить, – вважає Гармаш. – Для Росії ці переговори були одним з інструментів легалізації режиму Лукашенка, який не визнаний світовим співтовариством. Для них це важливо".

Але і особливої користі від мінських угод немає, каже Кравчук: "Сім років воюємо, і сім років тривають переговори. А радикальних, істотних зрушень в тому, щоб наблизитися до миру, ми не досягли". Можливо, вважає він, Україні час шукати інші формати переговорів.

"Наприклад, можна розширити та об'єднати процеси в Мінську і Нормандії в загальний формат. Але щоб ухвалені рішення були обов'язковими до виконання. А не просто слова, як зараз. Росія повинна виконувати рішення і нести відповідальність", – говорить Кравчук.

Читайте також: Біло-червоний партизан. Як активіст з Білорусі пішки перетнув кордон і опинився в Києві