"Прогрес – не наш. Вовче – не наше". Чи було оточення і що зараз на Покровському напрямку
Сили оборони втратили два населених пункти на Покровському напрямку, який нон-стоп перебуває під атаками російської армії, каже LIGA.net командир батальйону 47 ОМБр "Маґура" Олександр Ширшин (позивний Геній). Один з них – село Прогрес.
Саме в районі Прогресу, стверджують аналітики DeepState, бійці двох батальйонів 31 окремої механізованої бригади опинились у повному оточенні. Проривались із боєм.
ОСУВ "Хортиця", в зоні відповідальності якого перебуває цей напрямок, офіційно LIGA.net ситуацію поки не коментує – "тривають запеклі бої". Росіяни залучають набагато більше піхоти для штурмів і діють "трішки обезбашенно", говорять військові.
Ворог концентрує тут максимум зусиль – фактично третина усіх штурмів на лінії фронту припадає на Покровський напрямок. Що відбувається – коротко на LIGA.net.
Бої нон-стоп. Що відбувається на Покровському напрямку
На Покровському напрямку протягом 25 липня українські захисники відбили 43 штурми, каже LIGA.net речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин. Від початку 26 липня (станом на 16:00) – ще 23. Це майже третина від всіх атак за добу.
Найзапекліші бої точились у районах населених пунктів Воздвиженка, Іванівка, Тимофіївка, Веселе, Новоселівка Перша, Новоолександрівка, Новожеланне, Яснобродівка, Прогрес та Калинове. Найбільша концентрація ворожих атак за добу була зафіксована поблизу Новоселівки Першої.
"За підтримки авіації, росіяни намагалися витіснити наші підрозділи із займаних рубежів", – зазначає речник ОСУВ "Хортиця".
Інтенсивність боїв надзвичайно висока, уточнює LIGA.net командир батальйону 47 ОМБр "Маґура" Олександр Ширшин (позивний Геній).
"Станом на зараз Прогрес – не наш. Вовче – не наше, – зазначає він. – Сказати, що це сталось через якийсь один фактор, – не можу. Це питання підготовки особового складу, розуміння принципів управління, кількості БК і техніки, це компетентність офіцерського, управлінського складу, це вмотивованість людей. На жаль, це – війна".
Протягом кількох днів у соцмережах писали про загрозу оточення для частини особового складу 31 ОМБр в районі Прогресу. В ніч проти 25 липня, як повідомили аналітики DeepState, бійці 1 та 3 батальйонів змогли успішно прорватися з повного оточення, в якому опинились на кількох спостережних пунктах.
"Бійці живі та продовжують далі стримувати ворога. 31 і 47 ОМБр залишаються на тій ділянці головними стовпами оборони. Звісно, не без допомоги прикомандированих підрозділів, яких доволі багато", – йдеться в повідомленні DeepState.
Інформацію про втрату двох населених пунктів Волошин LIGA.net не зміг ані підтвердити, ані спростувати. "Тривають бої", – сказав він.
Для штурмів росіяни використовують величезну кількість піхоти, розповідає Ширшин.
"Кілька разів у нас навіть не позицію, а невеликий спостережний пункт намагалися штурмувати 30 осіб. Плюс підтягувалися резерви. Бігли полем урозтіч, – каже він. – Інший приклад – в одну точку забігли понад 100 осіб. Вони біжать не то, щоб сплановано на якусь конкретну ділянку, будинок, позицію. Просто як мурахи розсипаються врізнобіч".
Яким чином відбувається координація дій таких "розсипних штурмів" – незрозуміло, додає комбат. Рації мають не всі окупанти – лише старші у групах. Особовий склад розосереджений полем. Керувати такими діями неможливо: "Як вони мають знати, куди стріляти, як стріляти, як побудувати свій порядок, коли вони рухатимуться? Штурм – це складний процес координації. Її в них немає".
Найімовірніше, це просто "м'ясо", яким ворог намагається виснажити українських захисників, додає комбат. Таких набігів піхоти протягом доби може бути безліч.
"Фактично це бій, який триває нон-стоп", – каже Геній.
Водночас, за його словами, росіяни штурмують, попри втрати.
"У них когось задвохсотили, когось затрьохсотили, а вони продовжують, не зупиняючись, не надаючи допомогу, – розповідає Ширшин. – Навіть якщо, наприклад, з них лишається хтось один – цей один продовжує штурм. Він кидає гранати, відстрілюється, ховається, але все одно лізе вперед. Нема такого, що пара прильотів – і він зупинився та пішов назад. Ні, він пхається далі".
"Ні броні, ні техніки". Чому росіяни штурмують пішки
На Покровському напрямку росіяни також практично не застосовують ані броньовану, ані колісну техніку, каже Ширшин. Діють переважно піхотою.
"Вони навіть багі зараз дуже рідко використовують, – каже він. – Вже не пам'ятаю, коли останній раз бачив мотоцикл. Все – в пішому порядку. Полонені, яких ми брали, кажуть: "Ми боїмось їхати на техніці, її спалюють". До того ж в батальйонах-ротах на нашій ділянці немає в них стільки техніки, щоб вони могли собі це дозволити".
Росіяни дійсно економлять техніку, підтверджує LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко:
"У них є брак техніки. Вони намагаються стримати її втрати".
До того ж, за словами Ширшина, росіяни порівняно зменшили кількість використання керованих авіабомб на Покровському напрямку.
"КАБи періодично літають, але не надто інтенсивно, – каже він. – Плюс вони часто роблять все дуже детально: або розвідали певну інформацію, де є скупчення особового складу чи техніки, або їм місцеві передали якісь важливі деталі про елементи чи позиції в тилу, чи близько до того. Туди вони й відпрацьовують".
Відчувається також, що росіяни постійно намагаються вдосконалювати засоби технічної розвідки. Питання використання засобів РЕБ та БпЛА зараз для бійців тут є вкрай актуальним, каже він: "Нам, на жаль, загалом бракує системного підходу і глобального пошуку вирішення цього питання. Через це маємо великі проблеми".
Чого очікувати далі
Поки що події розвиваються в межах прогнозованого завдання Сил оборони – максимально виснажувати окупаційні війська, каже Коваленко. Навіть ціною втрати позицій.
"Бої за Торецьк зараз пріоритетні для російських окупаційних військ, – пояснює аналітик. – Можна очікувати, що росіяни будуть прагнути захоплення Воздвиженки й виходу на трасу Покровськ – Костянтинівка".
Головні зусилля росіян найближчим часом будуть спрямовані на Східний фронт, констатує LIGA.net ексречник Генштабу Владислав Селезньов. Однак він не полишатиме спроб атакувати навіть там, де ще недавно ситуація більш-менш стала.
"Росіянам важливо максимально тиснути, – вважає він. – Щоб український Генштаб був змушений рефлексувати та розтягувати відносно невеличкі резерви на інших ділянках фронту, замість того щоб їх спрямовувати туди, де вони вкрай потрібні – Покровський напрямок. Саме він є ключовим для них".
Глобальна мета у росіян лишається незмінною – вихід на кордони Донецької та Луганської областей, підсумовує Волошин: "Однак Сили оборони дають адекватну і достойну відповідь ворогові. Він зазнає там великих втрат — і особового складу, і техніки".