Зібрати пазл. Як Україні розв'язати проблему КАБів

У 2024 році керовані авіабомби стали одним із факторів, які найбільше вплинули на перебіг війни.

Якби не затягування партнерів із постачанням Україні літаків F-16 та іншої допомоги, про КАБи  більшість українців навіть не дізналась би, переконує LIGA.net авіаційний експерт Костянтин Криволап.

Зараз роль КАБів у темпах просування окупаційної армії суттєва, каже речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин – ними закидають усе: від позицій захисників до об’єктів критичної інфраструктури.  

Однак Україна наближається до системного розв'язання цієї проблеми, переконують LIGA.net військові аналітики.

Завдяки чому керовані авіабомби перетворилися на проблему, яку неможливо ігнорувати, і що допоможе її вирішити – коротко.

Потрібен був час на масштабування. Чому КАБи стали проблемою зараз

Від початку 2024 року росіяни змогли покращити точність використання КАБів. Значною мірою вони просуваються на окремих напрямках саме завдяки їм, каже LIGA.net речник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин:

"Вони випускають по певному населеному пункту і наших позиціях таку кількість КАБів, що там стає важко тримати оборону. Вони руйнують усе, щоб не було де оборонятись, а потім кажуть, що взяли село чи частину міста, хоча там залишились самі руїни".

Саме так, наприклад, зараз відбувається із Часовим Яром та його околицями.

І бомби, які одразу створювалися як керовані, і перероблені ФАБи — фугасні авіаційні бомби загального призначення, до яких кріпляться модулі корекції та управління польотом, — стали проблемою, коли росіяни змогли масштабувати не лише їхнє виробництво, а й використання, уточнює LIGA.net військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник.

"Плюс – дообладнання літаків, підготовка екіпажів, відпрацювання тактики. Вони удосконалили як технічні, так і теоретичні моменти. До цього КАБи не були настільки загрозливі. Кілька місяців тому це стало справжньою проблемою".

Масово росіяни використовують 500-кілограмові КАБи, зазначає LIGA.net професор Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. Хоча модулі корекції та управління польотом можуть кріпитись і до 250-кілограмових, і до півторатонних бомб. Однак їх не завжди вигідно використовувати.

"Для використання 1500-кілограмових бомб потрібна дуже специфічна ціль, щоб окупилось її скидання, – пояснює Харук. – Той самий Су-34 може нести значно меншу кількість таких півторатонних бомб. Підвісити чотири 500-кілограмові бомби на такий літак для ураження більшої кількості цілей – має більше сенсу".

Збивати немає сенсу. Як протидіяти КАБам

Теоретично КАБи можна збивати, каже LIGA.net авіаційний експерт, аналітик Костянтин Криволап. Наприклад, на це здатен зенітно-артилерійський комплекс Skynex, який є на озброєнні України. Проте для ефективної протидії керованим авіабомбам ці системи мають покривати всю лінію боєзіткнення у неймовірній кількості, каже він.

Засобами радіоелектронної боротьби можна зменшити точність ударів КАБами, додає LIGA.net авіаексперт, виробник засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський. Вони мають супутникову систему наведення. Заглушити навігаційний сигнал супутника – завдання складне, але не неможливе.

Але тут є нюанс, додає Храпчинський:

"Це – потужна бомба, яка все одно летить в якомусь напрямку. Вона впаде і вибухне в будь-якому разі. Просто не влучить у ціль або втратить можливість наведення".

З огляду на кількість КАБів, яку росіяни випускають по території України (понад 3000 щомісяця), боротися безпосередньо із ними особливого сенсу немає, додає Харук. Більш ефективний спосіб протидії – це винищення їхніх носіїв.  

Єдиний спосіб відчутно зменшити рівень загрози – бити по російських аеродромах та руйнувати їхню авіаційну інфраструктуру, додає LIGA.net речник Повітряних сил Ілля Євлаш.

Знищення аеродромів базування, складів, де зберігаються КАБи, дозволить щонайменше зменшити інтенсивність обстрілів, пояснює Мельник. Навіть шляхом того, що росіяни спробують превентивно передислокувати ці цілі якомога далі від лінії фронту.

"У нас уже була одна така успішна атака, коли змогли знищити не лише літаки, але й місця зберігання, – каже він. – Відповідний досвід ми маємо. Тепер у нас з’явилися можливості [посилити цю роботу]".

Для системного розв'язання питання КАБів, Україні потрібно три елементи: літаки F-16, літаки далекого радіолокаційного виявлення та достатня кількість комплексів Patriot, пояснює LIGA.net директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь:

"Якщо у нас буде ця система, російська авіація просто не зможе наближатися до повітряного простору України. Відповідно, вони не зможуть використовувати КАБи".

Допоки цей пазл не складений, Сили оборони намагатимуться нейтралізувати проблему асиметричними кроками.

"Десь спрацює ЗРК Patriot, – припускає Самусь. – Десь, можливо, перші F-16 завдаватимуть вогневого впливу на російську авіацію й потроху мінятимуть ситуацію з пануванням Росії в повітрі".

Цілком вірогідно, що навіть сам факт присутності в Україні F-16 матиме психологічний вплив на російських пілотів, і вони не ризикуватимуть надто близько наближатися до повітряного простору України, додає LIGA.net Криволап. Це також збільшить кількість випадків скидання КАБів на російські території – пілоти не замислюючись скидатимуть їх у разі загрози збиття.

Не лише КАБи. Чого очікувати далі

Ключова запорука успіху просувань російської армії — не лише КАБи. Йдеться і про перевагу в особовому складі та засобах вогневого ураження, і про російську філософію ведення війни, каже LIGA.net військовий експерт Центру Разумкова. Однак у кожної з цих складових є важливі нюанси.

Проблем із мобілізацією Росія найближчим часом не відчуватиме, зазначає LIGA.net заступник командира третьої ОШБр, майор Максим Жорін:

"Вони скоро почнуть відчувати наслідки втрат на полі бою, коли прийдуть до більш чутливих соціальних ніш, з яких мобілізуватимуть людей. Але найближчим часом такої проблеми суттєвої і тим паче критичної у них не буде".

Хоча є певні маркери, які дозволяють припустити, що пул охочих поповнити особовий склад російської армії поступово вичерпується, уточнює Мельник.

Один з них – постійне збільшення суми виплат, які росіянам обіцяють за підписання контракту: "Якщо раніше це було десь 200 000, то зараз пропонують вже мільйон рублів і більше, – каже він. – Російська влада вдається до таких заходів не від великої щедрості".

Ключова особливість ворога – не просто наявність живої сили, а ще й готовність її втрачати, додає Мельник. Російське населення проявило неочікувану терпимість до втрат. І це той прорахунок, який зробило як українське військово-політичне керівництво, так і західні партнери.

Ця російська пасивність дає можливість кидати солдат "гарматним м'ясом" куди завгодно. Вона дає перевагу,  наголошує Мельник:

"В інших арміях ці методи немислимі, вони б спричинили бунт. Але в російській армії це працює. Вони визнають право держави розпоряджатися їхнім життям".

Перевагу в кількості випущених снарядів від початку повномасштабної війни Сили оборони України мали буквально кілька днів – у жовтні 2023 року, додає експерт Центру Разумкова. Решту часу російська артилерія переважала. Ця кількість снарядів, якими накриваються великі площі, дозволяє росіянам компенсувати недоліки в точності та прорахунки командування.

Тобто йдеться не лише про КАБи. Але саме вони є однією з найбільших проблем Сил оборони. Про це LIGA.net розповідали військовослужбовці на різних напрямках. З російськими дронами та артилерію захисники вже навчилися воювати. Але протидіяти пануванню ворога у повітрі складно.

Зараз Україна стала на крок ближчою до розв'язання цієї проблеми. "Коли запрацює система – літаки F-16, літаки ДРЛВ та достатня кількість комплексів Patriot, – панування в повітрі буде вже у нас".