"Потяг, стій! Раз-два". За кордоном припинили видавати документи українцям. Що далі

З 23 квітня українським чоловікам за кордоном призупинили надання консульських послуг. Відтоді також заблоковано видавання паспортів українцям. Всім, не лише чоловікам призовного віку.

В ДП "Документ" це пояснюють технічним збоєм. У МЗС запевняють, що всі, кого не стосуються нові обмеження, можуть без проблем отримати доступ до інших консульських послуг.

Консульські послуги тимчасово обмежили, щоб узгодити документацію з новим законом про мобілізацію та налагодити нові механізми роботи, запевняє LIGA.net голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики (СН) Олександр Мережко.

Однак через недостатньо продуману реалізацію обмеження накрили всіх, хто перебуває за кордоном, припускає LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій, колишній дипломат Олександр Хара.

Які обмеження ввели та чого очікувати далі – коротко.

ЩО СТАЛОСЯ. Центр обслуговування громадян "Паспортний сервіс" у місті Варшава з 23 квітня припинив видавати документи українцям. Виняток – діти до 12 років, повідомила кореспондентка LIGA.net.

"Документи не видають ні чоловікам, ні жінкам. Тільки дітям до 12 років. Не приймають і "Дію.Підпис", – розповідає Інна Авраменко.

Представники центру їй зaявили: провести верифікацію біометричних даних зараз неможливо, а без відбитків пальців документи не віддають. Кажуть – проблема в Україні, система перевірки з 23 квітня не працює. Чи надовго – невідомо.

Ця інформація збіглася з новиною про призупинення консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку за кордоном. Включно із виданням паспортів – Кабмін зaборонив нaвіть пересилaти їх, щоб видати у пунктах пропуску чи закордонних дипустановах.

Вже зранку 23 квітня ті, хто прийшов у консульства за готовими документами, отримати їх не змогли. Єдине виключення – оформлення посвідчення для повернення в Україну.

Однак заборона на пересилання паспортів стосуватиметься виключно чоловіків віком від 18 до 60 років.

"Жінки, діти та чоловіки, які не підпадають під вказані вікові обмеження, можуть отримувати паспорти громадянина України за кордоном. Для чоловіків призовного віку дія паспортів для виїзду за кордон призупинена на період воєнного стану", – кaже LIGA.net Олександра Грачова, юристка практики безпеки бізнесу в Juscutum.

Видавання готових документів призупинено через технічні причини, кажуть у ДП "Документ". Для дітей до 12 років це можливо лише тому, що їм не потрібна біометрична верифікація.

В Україні цей технічний збій не позначився, запевнила LIGA.net речниця Міністерства внутрішніх справ України Мар'яна Рева.

Всі консульські послуги громадяни України (крім тих, кого зачіпають нові обмеження) отримають без проблем, запевняють у МЗС.

Документи та візи – це не найбільша частина роботи консульської служби, каже LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій, колишній дипломат Олександр Хара: "Найбільша – халепи, в які потрапляють українські громадяни за кордоном і яким консули надають юридичні послуги або допомагають забезпечити захист".

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Наявність статусу біженця чи посвідки на проживання не звільняє людину від обов'язку мати документ, що посвідчує особу у країні перебування, каже Грачова.

Однак відсутність українського документа не є критичною. Достатньо того, що видає сторона, яка приймає, додає юристка.

Поки закон про мобілізацію набере чинності, можуть виникати кризові ситуації, бо люди можуть масово звертатися до закордонних представництв, щоб оновити документи, припускає Мережко. Особливо чоловіки, які виїхали з порушенням закону.

"Вони можуть бігти до консульських установ і, поки закон не набрав чинності, вимагати документи, – пояснює нардеп. – Тому прийняли таке тимчасове рішення. Але це – надзвичайний захід. Можливо, не найкращий варіант, але він має певну логіку".

Рішення логічне і зрозуміле в контексті загальної ситуації в Україні, однак не до кінця вивірене, переконаний Хара:

Якби рішення було більш диференційованим та містило чіткий алгоритм дій для консулів щодо різних категорій громадян, потреби обмежувати доступ до документів не було б, каже він.

"Є різні підстави, на яких чоловіки перебувають за кордоном. Багато хто поїхав на законних підставах. Багато хто виконав всі вимоги ТЦК. Відмовляти їм у консульських послугах нема підстав, – каже колишній дипломат. – Зараз же, фактично, обмеженням накрили всіх. Це не дуже добре. Має бути диференціація".

Тим паче, як каже Грачова, Державна міграційна служба України має доступ до даних про перетин держкордону з прикордонних пунктів пропуску. Саме на основі цієї інформації ДМС зможе визначати, чи законно людина перетнула кордон.

ЩО ДАЛІ. На біженцях з України та їхньому статусі це ніяк не позначиться, переконаний Хара. Особливо – у Німеччині.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба каже, що скоро МЗС надасть уточнені розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипустановах із наближенням до вступу в дію закону про мобілізацію та після набрання ним чинності.

Обмеження не стосуються допомоги у разі надзвичайних ситуацій.

Закордонні філії повідомлять про поновлення роботи систем видавання документів на усіх офіційних ресурсах, обіцяє ДП "Документ".

Щоправда, коли це станеться – поки невідомо, сказав LIGA.net представник ДП у Варшаві. Там чекають роз’яснення з України.

Чоловікам, які оновили свої дані у військкоматах, консульські послуги мають надавати без обмежень. Однак механізм оновлення цих даних за кордоном наразі не визначений.

Вручення повісток чоловікам за кордоном "виглядає нереальним", запевняє речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.

З 18 травня, коли закон про мобілізацію набуде чинності, у військовозобов’язаних буде 60 днів, щоб оновити облікові дані. В Україні це можна зробити трьома способами: через електронний кабінет (від червня), звернувшись до ТЦК або ЦНАП. За межами України – лише в консульських установах або через "кабінет".

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вже заявив, що Польща готова допомогти Україні повернути до країни чоловіків, які підлягають мобілізації. Поки що це – лише слова без конкретики.

Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас також каже, що "необхідно думати" про те, як допомогти України повернути чоловіків призовного віку. Однак додає, що в його країні стежитимуть за тим, які рішення щодо цього ухвалить Польща.

Нинішній ажіотаж у закордонних представництвах – тимчасовий, переконаний Мережко. Каже, Міністерству закордонних справ потрібен час, щоб налагодити новий механізм роботи.

"Ми на комітеті 24 квітня ставили це питання у порядок денний. Але не вдалося поговорити з МЗС, – зазначає голова комітету. – Плануємо перенести на наступне. Хочемо почути їхні мотиви".

Але МЗС також має забезпечувати виконання громадянами своїх обов’язків, додає він: "Люди на фронті ризикують життям. Вони бачать, що хтось порушив закон і виїхав без правових підстав. Це несправедливо. Держава має забезпечити їм справедливість також".