Комітет Ради пройшов скандальний законопроєкт щодо змін до закону про НАБУ. Його розкритикували посли G7, опозиція й антикорупційні організації. Навіть депутати від Слуги народу у розмові з LIGA.net визнають: це невдала ідея, найімовірніше, вона провалиться.

Проєкт дозволяє "протягнути" свого кандидата, не допустити низку потенційних учасників до конкурсу або "взяти на гачок" незалежного директора Бюро, кажуть його критики.

Конкурсна комісія щодо голови НАБУ має запрацювати вже 22 вересня. Вибрати директора Бюро потрібно до кінця року – щоби виконати рекомендації Єврокомісії. Проте проєктом влада надсилає зовсім інший сигнал. "І підтримувати нормальні відносини з партнерами за таких сигналів неможливо", – каже LIGA.net юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

Що сталося, як можуть розвиватися події навколо НАБУ далі та впливати на курс України до ЄС – у короткому розборі LIGA.net.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

БУЛИ В СН? ВИ НАМ ПІДХОДИТЕ – ЩО НЕ ТАК ІЗ ПРОЄКТОМ

5 вересня Слуга народу провела через комітет Ради законопроєкт №7654. Його автор – депутат СН Андрій Клочко: він був фігурантом розслідування Bihus.info про нерухомість матері на 14 млн грн.

ДОВІДКА. Проєкт пройшов через комітет з питань організації держвлади й регіонального розвитку, який очолює Клочко, а не через профільний антикорупційний, каже LIGA.net нардеп фракції Голос і заступник голови антикоркомітету Ярослав Юрчишин.

"Звичайно, ситуація, в якій проєкт проходить через непрофільний комітет, причому прямо на засіданні депутати двох профільних комітетів жорстко його критикують – і його разом з тим не знімають із розгляду, неадекватна", – визнає LIGA.net Дмитро Гурін, нардеп від СН і член комітету з організації держвлади.

Проєкт знижує вимоги до політичної незалежності директора НАБУ, зазначає Юрчишин. Раніше кандидатам, які останні два роки керували партіями, заборонялося подаватись на посаду директора. Тепер досить просто вийти із політичного проєкту перед конкурсом. Отже, будь-який представник СН чи ОПЗЖ може податися на конкурс і бути обраним, пояснює нардеп.

Проте тим, хто з моменту введення воєнного стану сумарно провів за кордоном понад 30 днів, комітет пропонує заборонити участь у конкурсі. Це персональна норма, вважає Юрчишин. Її мета – не допустити до конкурсу ексгенпрокурора Руслана Рябошапку.

Співрозмовник LIGA.net у керівництві СН підтверджує: Банкова озвучувала своїм депутатам, що ключова мета законопроєкту – щоб на конкурс не пройшли "всякі рябошапки", яких своїм голосом можуть підтримати міжнародні експерти комісії.

"Але за цей рік дуже змінився контекст. Раніше ми отримували максимум $2-3 млрд на рік від МВФ, зараз – $17 млрд. Тому ми повинні йти назустріч у важливих для США питаннях. Це для США – найчутливіше", – сказав співрозмовник.

Спроба змінити правила, коли вже почала працювати комісія з добору директора НАБУ, є дуже небезпечною, пояснює LIGA.net юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

Наприклад, зміни можуть затягнути конкурс, каже Юрчишин. Вони дають іншим конкурсантам привід засумніватися у його легітимності й оскаржити до ОАСК, що раніше успішно блокував конкурс до САП.

Норма про звільнення за корупційне адмінпорушення є ключовим ризиком, вважає Щербан. Юрчишин називає її міною "уповільненої дії": адже такий протокол виписує ДБР чи Нацполіція, і якщо суд підтверджує – директора можна звільняти.

"Для людей незалежних, які подаватимуться на конкурс, це сигнал: дивіться, домовляйтеся з нами у процесі, інакше ви все одно довго не пробудете на посаді в НАБУ. Слід розуміти, що це ще й політичний сигнал", – пояснює Щербан.

Усе спрямовано на мету: проштовхнути в директори НАБУ політичну фігуру, вважає юристка. Вона не виключає, що такою фігурою може стати Сергій Іонушас – член СН, голова правоохоронного комітету.

Заступник голови фракції СН і член антикоркомітету Галина Янченко каже, що ще вивчає проєкт, але переконує LIGA.net: основне завдання зараз – уніфікувати вимоги не лише до НАБУ, а й САП, ДБР, НАЗК.

"З усіх керівників органів не призначено лише одну людину. Це директор НАБУ, – не згодна з нею навіть колега з фракції, голова антикоркомітету Анастасія Радіна. – Відповідно, зараз ми говоримо про спробу втручання в конкурс на посаду директора НАБУ", – заявила Радіна на засіданні комітету 5 вересня (відео).

Заступник голови регіонального комітету Олександр Качура (фракція СН) від коментарів LIGA.net із цього питання відмовився.

"ПОСЛИ ОБРИВАЮТЬ КОНТАКТИ"

Проведення чесного конкурсу на посаду голови НАБУ – одна з рекомендацій Єврокомісії, які Україна отримала разом зі статусом кандидата до ЄС. Влада заявляла, що має намір виконати їх до кінця року, щоб розпочати переговори про вступ до ЄС.

Юрчишин має великі сумніви, що Захід даватиме гроші в потрібних обсягах владі, "яка атакує незалежні НАБУ і САП".

"Посли G7 вже заявили, що стурбовані цим проєктом. Від Єврокомісії слід очікувати такої ж реакції. Іноземні партнери сприймають запуск НАБУ як велике досягнення українських реформ. І, я думаю, жорстко реагуватимуть на спроби змінити умови конкурсу прямо перед його проведенням", – каже LIGA.net Дмитро Гурін.

Ідея справді невдала, визнає співрозмовник LIGA.net у керівництві фракції Слуги народу: "Ми через неї розсваримося з послами. Вони вже зараз неформально обривають усі канали".

ДОВІДКА. Україна вже мала проблеми із призначенням голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що також було вимогою західних партнерів. Переможець – Олександр Клименко – був відомий ще у грудні 2021-го. Але його затвердження затягувалося і відбулося лише у липні 2022 року після того, як пункт про САП включила до рекомендацій Єврокомісія.

"СЛУГИ САМІ НЕ ВПОРАЮТЬСЯ". ЩО БУДЕ В ЗАЛІ РАДИ

Законопроєкт у першому читанні мають розглянути на найближчому засіданні Ради. Дедлайн ухвалення закону – 22 вересня, коли має почати працювати комісія з обрання директора НАБУ, каже LIGA.net співрозмовник у керівництві фракції.

Опозиція вимагатиме змінити законопроєкт і підготувала низку суттєвих правок, запевняє Юрчишин.

Немає єдності щодо проєкту і в СН. До заяви послів G7 співрозмовник LIGA.net у керівництві фракції прогнозував: на "морально-вольових" №7654 витягне перше читання зі 150-170 голосами слуг, перед другим буде багато правок, заяв і дзвінків партнерів.

"Але після заяви послів G7 прогноз погіршується до 180 голосів. І це не про Слугу народу, а про весь парламент загалом", – каже топслуга народу.

Не вірить, що законопроєкт ухвалять, і нардеп від Слуги народу Гурін: "Особисто я не розумію, хто і навіщо підсовує президентові цей скандал".

Читайте також: Розбір | Детективи на війні. Як НАБУ, СБУ та МВС змінили теки на гранатомети