Останній раунд Меркель. Хто кого переграє у великій грі за Донбас

У вересні в Німеччині відбудуться вибори в парламент. Ангела Меркель, яка очолювала уряд країни з 2005 року, покине посаду канцлера (ось ймовірні наступники). Президент Володимир Зеленський в середині липня з'їздив до Берліна, де відбулась його остання зустріч з канцлером Меркель. Чотири години за зачиненими дверима. З результатами зустрічі Меркель вирушила в США, де сьогодні зустрілася з президентом США Джо Байденом. Зеленський впевнений: ця зустріч може змінити майбутнє Європи. Що сталося в Берліні і яку спадщину залишить Меркель – розповідає LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

ЧОТИРИ ГОДИНИ У БЕРЛІНІ

Зеленський летів до Меркель обговорити економічні відносини, Крим, Північний потік-2 і Донбас. За підсумками Зеленський заявив, що Україна підтримала франко-німецький проєкт "кластерів з реалізації мінських угод". Але без деталей. Невідомо, про що саме йде мова. Меркель нічого не говорила про кластери, але заявила про необхідність внести в українське законодавство формулу Штайнмайера (ФШ). "Врешті-решт, ми хочемо, щоб на Донбасі були вибори", – заявила вона.

Формула передбачає надання окупованій частині Донбасу "тимчасового особливого статусу" в день проведення виборів. І якщо ОБСЄ визнає їх демократичними, Раді доведеться закріпити особливий статус на постійній основі. Хоча у формулі нічого не сказано про виведення росвійськ і контроль України над кордоном до голосування. Водночас стандарти ОБСЄ забороняють проведення виборів за наявності іноземних військ і найманців.

Представник Донецька в ТКГ Сергій Гармаш каже: "Як і всі, я бачив три варіанти кластерів, які були злиті в ЗМІ росіянами". За його словами, у франко-німецькому проєкті є неприйнятний для України пункт – збереження незаконних збройних формувань ("народної міліції") і здійснення ними охорони правопорядку до і після виборів в ОРДЛО. Також є і критично неприйнятний для РФ пункт – затвердження кластерів на рівні глав держав і урядів, що було б рівнозначно визнанню Москви стороною конфлікту, а це "перекреслює для Кремля весь сенс його донбаської авантюри".

Так чи інакше, українсько-французько-німецьку версію кластерів передали Росії. У Москві проєкт не прийняли, повідомив президент Зеленський.

Зеленський також хотів отримати від Берліна гарантії з транспортування російського газу після запуску СП-2. Меркель погодилася, що транзит повинен зберегтися. Але жодних гарантій не пролунало.

У підсумку всі, здається, залишилися на своїх позиціях. І незрозуміло, що врешті повезла Меркель в Вашингтон.

"Результати переговорів не дуже високі. Були надії на компромісні рішення в гострих питаннях", – оцінює для LIGA.net замдиректора центру Українська призма Сергій Герасимчук. На його думку, зустріч потрібна була Меркель, щоб зміцнити переговорні позиції з Байденом. "Було очевидно, що якщо німці не поступаються навіть американцям, то наївно очікувати, що Київ зможе переконати Берлін у правильності відмови від СП-2", – пояснює Герасимчук.

Справжній підсумок зустрічі в Берліні стане зрозумілим у найближчі дні – після повернення Меркель в Німеччину з результатами переговорів у США. Сторони не приховують, що обговорюватимуть Україну. А вже скоро в США вирушить і Зеленський. Ймовірно, щоб закріпити домовленості. Питання – які саме.

Для Меркель це – останній раунд переговорів. Ймовірно, вона зробить останню спробу "вирішити українське питання". Сама постать Меркель для України – неоднозначна. Є як позитивні сторони, так і негативні. Ось, чим запам'ятається Меркель.

ПОЗИТИВ

1. Ввела санкції проти Росії. Коли Росія напала на Україну, Німеччина єдиним фронтом з ЄС ввела санкції проти Москви: призупинила співпрацю в оборонній сфері; відмовилася від участі в міжурядових консультаціях. Ще Берлін відмовився від контракту на 100 млн євро з постачання спорядження для військового тренувального табору РФ. На той момент це рішення виходило за межі загальноєвропейських санкцій і було односторонньою ініціативою Німеччини. А в 2018 році Меркель прямо підтримала посилення санкцій, коли РФ напала на групу ВМС України в Керченській протоці.

Незважаючи на збитки від санкцій, про які заявляли німецькі бізнесмени, Меркель системно підтримує їх і наполягає на неможливості не тільки скасування, але навіть лібералізації, поки Росія не припинить агресію. Наприклад, вважає неможливим повернення формату "Великої вісімки", адже виключення РФ стало результатом поведінки Кремля.

2. Допомагала реформувати Україну. Починаючи з 2014 року, Німеччина систематично підтримує реформи в Україні. Берлін надав понад 1,8 млрд євро на проєкти з підвищення енергоефективності, сталого економічного та демократичного розвитку, громадянського суспільства, держуправління і децентралізації. З них – 250 млн євро були виділені на проєкти з розвитку в 2020-му. Того самого року Берлін надав медобладнання київському, львівському та чернігівському військовим госпіталям загальною вартістю 3,1 млн євро. Також Німеччина підтримує внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від росагресії. З 2014 року Берлін виділив 63 млн євро субсидій на житло для них, а в 2021-му додатково дав 25,5 млн євро на кредити.

3. Підтримала Україну під час ескалації. Навесні 2021-го на Донбасі почастішали обстріли з боку російських бойовиків, до кордону стягнули понад 100 000 росвійськових. Хоча Кремль намагався вдавати, що це відповідь на дії Заходу, Німеччина чітко поклала відповідальність на Росію. Голова Міноборони Німеччини звинуватила РФ в спробі посилити напруженість. Меркель і Байден в той самий день закликали РФ скоротити чисельність військ на кордоні з Україною і висловили підтримку офіційному Києву.

4. Допомогла продовжити транзит газу. У 2019 році Росія й Україна підписали контракт на транзит газу. Документ ухвалили за день до припинення колишнього договору. Була загроза припинення постачання газу і нової газової кризи. Але Україні вдалося домогтися контракту на п'ять років (РФ пропонувала рік), а також виплату Кремлем $2,9 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу. Досягненню домовленості, зокрема, посприяло посередництво Німеччини. "Коли ми зустрілися в Нормандії наприкінці 2019 року, Німеччина дуже допомогла в тиску на Росію. Йшлося про арбітраж, щоб Україна могла отримати гроші. Тоді ж ми підписали важливий документ про транзит до 2024 року", – говорив Зеленський.

5. Допомагає під час пандемії. Вже більше року світ бореться з COVID-19. Весь цей час Україні допомагає Німеччина: фінансами, медичним обладнанням, масками, рукавичками, тест-системами тощо. Навесні 2020-го Німеччина передала ДСНС захисні костюми, маски і переносні дезінфікуючі апарати на 175 000 євро, надала 150 млн євро на боротьбу з коронавірусом, 18 апаратів ШВЛ, загальна вартість яких понад 500 000 євро. Нещодавно пообіцяла надати Україні 1,5 млн доз вакцини. Якої саме, поки не уточнюється, але в Німеччині застосовують Pfizer, Moderna, AstraZeneca і Johnson & Johnson.

НЕГАТИВ

1. Просуває Північний потік-2. Камінь спотикання – газопровід СП-2. Уряд Німеччини видав документи на його будівництво, п'ятий президент Петро Порошенко називав це "політичним хабарем за лояльність Росії, мета якої – економічна і енергетична блокада України та завдання їй великих збитків". І хоча Україна і її партнери систематично виступали проти проєкту, Німеччина різко негативно сприймала боротьбу проти нього. У підсумку проєкт перебуває на фінальній стадії. У Німеччині розуміють суть переживань України – обіцяють компенсації, сприяння у продовженні газового транзиту з РФ після 2024-го. Але зараз це залишається на рівні розмов.

2. Відмовила Україні в продажу зброї. Україна довгий час намагалася домогтися від Німеччини надання зброї, але Берлін відмовлявся, посилаючись на принцип, згідно з яким вони не дають зброю країнам, що перебувають у стані війни. Хоча Ізраїль став винятком. Україна також розраховувала стати винятком, але, ймовірно, проблемою в наданні виявилися не принципи, а небажання псувати стосунки з РФ. Спочатку в Німеччині говорили, що "зброя не допоможе". Але пізніше визнали: так, причина в Росії. Голова МЗС України Дмитро Кулеба парирував, що немає жодного міжнародного правила або юридичної заборони в законодавстві Німеччини, які обмежували б можливість Україні одержувати або купувати зброю за кордоном: "Рішення Німеччини політичне".

3. Хоче відновити діалог з Москвою. Коли в ЄС загострили риторику на адресу Росії через інцидент з кораблем Великої Британії, Меркель пішла іншим шляхом – забажала, щоб Брюссель розглянув можливість запросити Путіна на саміт лідерів країн ЄС. Німеччину в цій ініціативі підтримали Франція, Італія й Австрія. Але інші країни ЄС виступили проти – країни Балтії, Польща, Нідерланди. Від ідеї відмовилися. Але Меркель продовжує наполягати на її необхідності. На її думку, перший крок в організації саміту з РФ вже зроблено – ЄС вивчає можливі формати прямого діалогу з Путіним і визначає теми для ймовірних переговорів.

Президент Зеленський називає цю ідею "несправедливою": "Це означає, що вартість будь-якої війни, будь-якого військового конфлікту становить сім років. Тому що після семи років можна знову сісти за спільний стіл і продовжувати жити як раніше".

4. Не підтримала членство України в НАТО. У 2008 році в Бухаресті Меркель особисто голосувала за рішення, згідно з яким Україна повинна буде стати членом НАТО. Але вже навесні 2021-го в Німеччині заявили, що "жодних подальших кроків з приводу членства України в НАТО не передбачено". Посол Німеччини прояснила: "Всі бояться бути з Росією в прямій війні".

ЧИ СТАНЕ УКРАЇНІ КРАЩЕ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ПІДЕ МЕРКЕЛЬ

Меркель піде з посади у вересні. Наразі особа її наступника невідома, але є три потенційні кандидати: представник ХДС Армін Лашет; кандидат Соціал-демократичної партії Олаф Шольц і кандидат від партії Союз 90/Зелені Анналена Бербок.

Нещодавно на дебатах вони відповідали на запитання про перспективи України щодо вступу в ЄС. І навіть посперечалися через це: Лашет і Шольц заявили, що найближчим часом Україна не зможе стати членом ЄС. Бербок їх розкритикувала. На її думку, Німеччина робить занадто мало для України. Вона нагадала їм про збитий росіянами лайнер над Донбасом і замовне вбивство в Берліні, яке організували спецслужби РФ. Також Бербок не виключила надання військової підтримки Україні, чого не зробили Лашет і Шольц.

На україно-німецькі відносини вплине конфігурація майбутньої коаліції в Бундестазі, пояснює LIGA.net замдиректора центру Українська призма Сергій Герасимчук. І зараз є три потенційних сценарії: позитивний – коаліція ХДС/ХСС і Зелених; нейтральний – союз ХДС/ХСС і Соціал-демократів, який збереже статус-кво у зовнішній політиці Берліну; негативний сценарій – коаліція СДП, Зелених і Лівих, блок ХДС/ХСС – в опозиції.

Найпозитивнішим варіантом для України, каже він, був би канцлер від Зелених і голова МЗС – від ХДС/ХСС: "Бербок на посаді канцлера, главою МЗС, можливо, став би Норберт Реттген, що має імідж яструба щодо Росії. А це – плюс для України. Певний холод у відносинах РФ і Німеччини означає вікно можливостей для Києва".

Читайте також: Шредер, Фійон, Кнайсль. Як Путін купує собі друзів: дев'ять прикладів