78% українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, свідчать результати опитування фонду "Демініціативи". Команда Володимира Зеленського розкритикувала дослідження, натякаючи на його політичну замовленість.

Соціологи дивуються такій реакції та вважають, що на Банковій повинні  робити висновки, а не шукати зраду.

"Замість запитань до соціологів представники влади мали б взяти ці результати, підійти до президента і сказати: "Володимире Олександровичу, у нас велика проблема і треба ухвалювати рішення", – каже LIGA.net Петро Бурковський, виконавчий директор Демініціатив.

Хто профінансував дослідження, чому воно настільки обурило владу і які висновки про українське суспільство можна зробити: огляд LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. 11 вересня фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва презентував результати соціологічного дослідження про сприйняття корупції українцями.

Згідно з ним, 78% респондентів вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях.

Інфографіка – фонд ''Демініціативи''
Інфографіка – фонд ''Демініціативи''

55% опитаних відповіли позитивно на твердження, що з боку міжнародних партнерів було б доречно запровадити підхід, за якого військова допомога надавалася б лише за умови ефективної боротьби з корупцією.

Інфoграфіка – ''Демініціативи''
Інфoграфіка – ''Демініціативи''

Оскільки у фонду ''Демініціативи'' немає своїх інтерв'юєрів, то безпосереднім опитуванням займались Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Центр Разумкова. 3-17 липня КМІС опитав 2 011 респондентів. А 9-15 серпня Центр Разумкова – 2 019 респондентів.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький уточнив LIGA.net, що в кожної з соціологічних груп були свої блоки запитань. Це були фактично різні опитування з різними респондентами.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

Опитування КМІС профінансував Празький центр громадянського суспільства, який своєю чергою отримав кошти від Єврокомісії, повідомив LIGA.net Петро Бурковський, виконавчий директор Демініціатив. Опитування Центру Разумкова проводилось за підтримки програми MATRA,  що фінансується посольством Нідерландів в Україні.

Бурковський підкреслив, що запитання формулював саме фонд "Демініціативи": "Жоден з суб'єктів [який надав фінансову допомогу] навіть не знав ні часу проведення, ні формулювання питань, ні навіть їхньої тематики. За питання відповідальність несемо тільки ми".

Читайте також: КМІС: 86% українців вірять у верховного головнокомандувача Зеленського. До вторгнення таких було 32%

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Дослідження Демініціатив викликало бурхливу реакцію у команди Зеленського.

Голова президентської фракції Слуга народу у парламенті Давид Арахамія назвав опитування маніпулятивним, а спікер Руслан Стефанчук вважає, що "хтось грається на втомі українців і хоче вбити між ними клин".

З публічною критикою навіть виступив віцепрем'єр Михайло Федоров (соціолог за освітою). Йому незрозуміло, чому липневе опитування було опубліковано тільки зараз.

"Схоже на цілеспрямовану атаку, – написав Федоров у Telegram. – Чому в запитанні про відповідальність за корупцію у відповіді — тільки президент? Який був би результат за різних варіантів відповідей?"

Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко заявив: "Схоже, хтось увірував у свої ж передбачення щодо "виборів навесні" і почав займатися звичною справою — "чорнухою" та "мінусуванням" конкурентів.

"Це вкладається в історію з виборами, – каже співрозмовник LIGA.net в Офісі президента, натякаючи на "руку міжнародних партнерів". – Партнери хочуть коаліційний уряд та сильного прем'єра".

Читайте також: Розбір | "Рейтинги що далі, то гірші". Чи піде Банкова на вибори під час війни

Зеленський публічно поки ніяк не реагував на дослідження, але, за словами співрозмовника LIGA.net в ОП, "президент засмутився".

Опитані LIGA.net соціологи не бачать у результатах нічого дивного.

"Запитання не звучало, що президент винен та причетний до корупції, – пояснює Грушецький. – Відповідальність – це про очікування людей, хто має з цим боротися. Якщо до президента довіра на рівні 80%, а до антикорупційних органів значно менша, то люди очікують, що саме президент зробить необхідні кроки для боротьби з корупцією".

"Ми досі живемо в умовах, коли в нас є стійка пропрезидентська більшість і відповідно уряд. І в уяві людей залишається думка, що в нас є цар/гетьман і він несе відповідальність", – каже Грушецький.

Українці дуже часто пред'являють претензії не тим державним органам, до яких ці претензії потрібно висувати, роз'яснює LIGA.net Сергій Шаповалов, політичний аналітик Демініціатив: "Дуже часто цим грішать і самі політики, виховуючи подібну політичну культуру, коли на місцевих виборах розповідають про зниження цін на газ і так далі".

Це класичне українське роздвоєння, каже LIGA.net нардеп від СН Микита Потураєв: "З одного боку, суспільство не хоче концентрації влади в руках президента. З іншого – хоче, щоб він за все відповідав".

"Ми хочемо, щоб у нас був гетьман, який за все відповідає. При цьому всі попередні дослідження (як до, так і після Януковича) показували, що люди не хочуть надмірної концентрації влади в руках президента. Це архетип з Запорізької Січі", – вважає він.

Бурковський з Демініціатив відповідає Федорову щодо термінів публікації дослідження: "Результати були доступні ще 5 серпня у моїй статті на NV. Там є ці дані, зокрема з питання щодо відповідальності президента".

Також він пояснює логіку другого запитання – про прив'язку військової допомоги Заходу до боротьби з корупцією в Україні. "Тут респондента ставлять перед вибором", – каже Бурковський.

Припущення соціологів виглядало таким чином: "Так, військова допомога критично важлива для виживання країни. Але є корупція. Якщо в умовах війни влада дійсно ефективно бореться з корупцією, то підтримка тези [про прив'язку допомоги] буде максимально низькою. Та якщо люди бачать у корупції величезну проблему і не можуть вплинути на владу, – нехай це робить зовнішній партнер".

ЩО ДАЛІ. За словами Бурковського, опитування є індикатором того, що люди не задоволені й не бачать прогресу в боротьбі з корупцією.

І представники влади мали б зробити для себе висновки.

"Замість запитань до соціологів вони мали б взяти ці результати, підійти до президента і сказати: "Володимире Олександровичу, у нас велика проблема і треба ухвалювати рішення", – вважає він.

Потураєв згоден: "Люди з розумінням поставляться до того, що президент буде щонайменше персоналізовувати рішення в тих сферах, які їх турбують. Бо вони вважають, що це точно не депутати чи Кабмін мають робити. Які саме ці сфери – ми можемо як влада зрозуміти". 

Правильною реакцією Зеленського соціологи вважають вето на закон, який зберігав обмеження щодо електронного декларування.

"Якщо люди покладають відповідальність на вище політичне керівництво – такими рішеннями очікування суспільства мають задовольнятися, – вважає Шаповалов. – Президент демонструє волю, що він готовий боротися з такими негативними явищами".

На думку експерта, законопроєкт про прирівняння корупції до держзради, який наприкінці серпня анонсував Зеленський, не розв'яже проблему.

"Щодо пропозиції передати справи про топкорупцію СБУ, то громадянське суспільство пам'ятає справу Татарова, яку від НАБУ передали до СБУ, після чого вона розвалилася", – каже Шаповалов.

Він переконаний, що потрібен глобальний підхід: "Ми можемо прирівняти корупцію до держзради і карати десятьма розстрілами. Але питання не в суворості покарання, а в його невідворотності. А для цього необхідні незалежні правоохоронні органи та незалежні суди".

Читайте також: Розбір | Українець-2023. Як змінився національний портрет за останні 10 років

Володимир Зеленськийцентр разумковакорупціяопитуваннясоціологіякмісДемініціативи