Павло Казарін: Війна, яка поховає минуле

Мій телефон продовжує оновлювати програми для авіаквитків. Я не став видаляти їх. Відлуння довоєнного – як початок якогось "після", яке рано чи пізно має наступити. Так само як і куплені перед самою війною кофри для мотоцикла. У тому завтра, яке буде потім, для них теж знайдеться місце.

Рік тому на ці ж дати я планував подорож на Близький Схід. Разом із напарником продумував маршрут із Єрусалима до Віфлеєма та Наблуса. Авіаквитки та бронювання так і не знадобилися – 25 лютого 2022-го ми вже отримували зброю у найближчому київському військкоматі.

Говорять, що мета будь-яких випробувань – не враження, а новий погляд на самого себе. Рік тому нам усім випала можливість у цьому переконатись. Останні дванадцять місяців ми знову відкриваємо для себе країну і людей. Проводимо ревізію друзів та ворогів. Руйнуємо одні стереотипи – і створюємо нові. Немає нічого дивного в тому потоці знаменитостей, що приїжджають у наші міста, – доленосність того, що відбувається, зробила нас головною країною планети, й багато хто згоден світити відбитим світлом.