"Особливі буряти" Путіна. Як солдати КНДР воюють проти України: ексклюзивні подробиці

Втрати армії КНДР у війні проти України – вже декілька сотень вбитими, пораненими та зниклими безвісти, каже LIGA.net співробітник Головного управління розвідки Міноборони. Військовослужбовці Північної Кореї досі не готові до української війни.

"Люди, які виросли в авторитарній державі, наповненій оповідками про Корейську війну 1950-1953 років, раптом примусово опинилися далеко від дому в умовах сучасної жорстокої високотехнологічної війни", – пояснює розвідник.

Але помилкою буде вважати, що Північна Корея не є боєздатним супротивником, додає LIGA.net генерал-лейтенант армії Південної Кореї у відставці та експерт у корейській політиці та військових відносинах Чун Ін-Бам.

Солдати КНДР вчаться. І коли отримають достатньо досвіду – становитимуть проблему не лише для України чи Південної Кореї.

Ми дізналися, де, як і чим солдати з КНДР воюють за Росію – подробиці.

Не знають мови, не розуміють реалій. Що показали перші бої

14 грудня північнокорейські війська, які Росія почала використовувати в штурмах у Курській області з листопада 2024 року, вже зазнали перших втрат.

Це – перше закордонне розгортання КНА з 1953 року, нагадує LIGA.net керівник корейського центру ISDP, ексголова шведської делегації в Наглядовій комісії нейтральних держав (NNSC) у Кореї, генерал-майор у відставці Матс Енгман.

У штурмі біля Плєхова (Курська область), ймовірно, брали участь понад 500 солдатів КНДР з 92-ї та 94-ї окремих бригад спеціальних операцій Північної Кореї.

Росія використовує людей з Північної Кореї саме для м’ясних штурмів, за російським прикладом, наголошує LIGA.net співрозмовник у ГУР Міноборони:

"Дезорієнтованих військовослужбовців КНДР малими групами до 20-30 солдатів щоразу зосереджують в одному місці, звідки за командою починається відчайдушний наступ. Незнання місцевостей, реалій цієї війни і російської мови сприяють нерозумінню того, що корейці йдуть на вірну смерть".

Відеозаписи атак, у яких брали участь російські та північнокорейські війська, свідчать: вони пішли в наступ вдень, відкрито проходячи мінними полями та не ховаючись від українських безпілотників. І, зрештою, потрапили під вогонь безпілотників і артилерії.

Однак якщо під час перших боїв виглядало так, що військовослужбовці КНДР не сприймали українські дрони як загрозу, то після серйозних втрат почали розставляти додаткові спостережні пости для їхнього виявлення.

Базова підготовка північнокорейських солдатів є осучасненим спадком тісних відносин з СРСР у період холодної війни, а потім – відносин з Росією і Китаєм.

"Радянська специфіка ведення бою у військових КНДР однакова з російською армією, яка робить ставку на стратегію закидування супротивника власними трупами", – додає представник Головного управління розвідки.

Але північнокорейських солдатів ніколи не можна недооцінювати, наголошує LIGA.net генерал-лейтенант армії Південної Кореї у відставці Чун Ін-Бам. "Загалом, вони будуть такими ж хорошими, як і будь-який російський новобранець, і можуть стати кращими або ні – залежно від екіпірування та тренувань", – каже він.

І того, і іншого, як зазначає українська розвідка, поки що недостатньо.

За даними південнокорейської розвідки, на 19 грудня щонайменше 100 військових КНДР, які беруть участь у бойових діях на території Росії, загинули, а ще близько 1000 отримали поранення під час зіткнень з українськими військами.

Станом на 20 грудня втрати в результаті боєзіткнень з українськими військами та "дружнього вогню" від російських військовослужбовців складають декілька сотень вбитими, пораненими та зниклими безвісти, уточнюють LIGA.net у ГУР. "Такі штурмові групи доукомплектовуються особовим складом, зокрема, з-поміж 94-ї окремої бригади армії КНДР", – додає співрозмовник у розвідці.

На запитання, чи є в результаті боїв полонені з КНДР, відповідає лаконічним: "В процесі".

Піхота – м’ясо. Головна загроза інша

На екіпірування союзників росіяни не зважають. За даними розвідки, на передових позиціях Курщини у районі сіл Руська Конопелька, Пльохово та Уланок підрозділи армії КНДР скаржаться на нестачу боєприпасів до ручних протитанкових гранатометів.

КНДРівців Москва озброїла, зокрема, 60-мм мінометами, автоматами АК-12, кулеметами РПК/ПКМ, снайперськими гвинтівками СВД/СВЧ, ПТРК "Фєнікс" та РПГ-7. "Також північним корейцям, чи, як їх називають у російській окупаційній армії, "особливим бурятам", видали трохи приладів нічного бачення, тепловізорів, коліматорних прицілів та біноклів", – перераховують у ГУР.

Злагодженість дій російських та північнокорейських підрозділів – взагалі окрема тема. Росіяни – дуже ксенофобська нація, констатує розвідник.

"Інакшість корейців не дозволяє їм органічно влитись до зведених підрозділів морської піхоти та повітряно-десантних військ ЗС РФ, у складі яких військовослужбовці Північної Кореї, зокрема, воюють на Курщині", – констатує він.

"Заважає колір шкіри, мовний бар’єр, нетутешня поведінка і навіть червоний скоч розрізнення на одностроях північнокорейських військових", – додає представник ГУР.

Не сприяла російсько-корейським стосункам і донедавня секретність участі військ КНДР у війні. Особовий склад з КНДР перевозили окремо від росіян у цивільних вантажівках, а для допуску до районів дислокації їх підрозділів російським солдатам та офіцерам доводилося проходити неприємні перевірки ФСБ з вилученням особистих телефонів та інших пристроїв, на які можна зафіксувати присутність корейців.

Як підсумок – нерозуміння між солдатами двох країн подекуди переростає в сутички. Найвідоміший приклад – "дружній вогонь" дезорієнтованих бійців КНДР по автомобільній техніці так званого батальйону "Ахмат" і вісім вбитих кадирівців.

Для України значно більшу проблему становить не північно-корейська піхота, а північно-корейська артилерія, наголошують у ГУР: "Мова про самохідні артилерійські установки М-1989 Koksan, які росіяни використовують на різних ділянках фронту, а також по мирних прифронтових населених пунктах. Але можна сказати, що артилерію везуть в користування не корейців, а росіян. Корейці потрібні як м'ясо".

Як війська КНДР змінюють війну – що далі

Залучення Росією військовослужбовців КНДР змінює характер війни, каже LIGA.net корейський генерал-майор у відставці Матс Енгман.

"Це вже не війна між Україною і Росією, це війна між Україною і коаліцією. Так, Україну підтримують багато країн, але не військовими діями, – наголошує він. – Росію так само підтримують багато країн, але тепер вже військовими діями. Це має полегшити багатьом західним країнам роздуми й аргументацію на користь підтримки України".

Нинішня кількість солдатів КНДР не вплине на результат бойових дій.

"Якщо КНДР продовжить ротацію приблизно 12 000 солдатів або надішле додаткові сили, щоб значно збільшити їхню кількість – можливо, до 50 000 або більше, – то це змінить перебіг війни", – зазначає Енгман.

Північна Корея і далі братиме участь у війні, переконаний Чун: "Можливо, навіть після активної її фази – як сила, яка надає робітників для відновлювальних робіт. КНДР залишиться в цій зоні в осяжному майбутньому".

І це вплине на безпекову ситуацію і у світі, і на Корейському півострові, вважає він. Збільшення активності Північної Кореї свідчить про зростання можливостей Пхеньяна.

"Північнокорейські війська отримають реальний передовий бойовий досвід і найсучаснішу зброю від Росії, технології та тактику ведення бою, – нагадує він. – Це загроза для інших країн. Пхеньян тривалий час діяв на Близькому Сході та в Африці. Північнокорейці вироблятимуть дедалі кращу зброю для експорту в ці та інші можливі зони бойових дій".

Вигода КНДР від збільшення підтримки з боку Росії в різних формах – фінансової, економічної, інфраструктурної, військової – є очевидною, погоджується Енгман. "Це дозволить КНДР розвивати свій військовий потенціал, включно з ракетами дальнього радіуса дії, ядерну зброю і звичайні війська, – пояснює він. – Північна Корея менше страждатиме від санкцій і буде менш схильною до згоди на денуклеаризацію".

Посилення співпраці та зближення між Росією, КНДР, Китаєм та Іраном зменшує ефект від ізоляції Північної Кореї. Спільно це нове "угруповання" має більше можливостей для реагування на різні міжнародні події, наголошує Енгман.

"Але навіть маючи такий досвід, я не думаю, що КНА становитиме загрозу для інших країн, окрім Південної Кореї, – підсумовує він. – Їй просто бракує необхідної матеріально-технічної бази, щоб самостійно воювати "за межами своєї території", і вона не демонструє жодних політичних намірів розвивати такий потенціал".