Сьогодні вийшло розслідування Bellingcat та The Insider про зрив спецоперації України із затримання найманців ПВК Вагнера. Його готували рік. Час та контекст подій було відновлено на основі десятків інтерв'ю з учасниками спецоперації, серед іншого з російськими найманцями, які потрапили на український гачок.

Щоб перевірити слова цих людей, Bellingcat верифікувала сотні електронних файлів, включно і заявки найманців про прийом на роботу, фото військових орденів та медалей. Було проаналізовано сотні годин аудіозаписів, зібраних під час підставного вербування.

Коротко про суть розслідування. Українським розвідникам під виглядом охоронної компанії при Роснєфті вдалося вивезти з Росії десятки ключових бойовиків ПВК Вагнера, які причетні до військових злочинів в Україні. Спецоперація мала завершитися примусовою посадкою літака з бойовиками в Україні. Але в останній момент розвідники зустрілися з політичним керівництвом і операцію "перенесли".

Хто наполіг на перенесенні і повна хронологія скандально відомої спецоперації, — LIGA.net коротко переказує.

Операція була. "Метою складної схеми Головного управління Міноборони за підтримки контррозвідки СБУ було обманним шляхом завербувати найманців через приватну військову компанію (ПВК), яка нині не діє. Її об'єктами стали десятки громадян України, Росії та Білорусі, які, як вважає українська влада, скоїли серйозні злочини, коли воювали на боці збройних формувань, що підтримуються Росією, на сході України".

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

І сягає корінням 2014-го. "Українська розвідка та СБУ почали збирати дані та складати досьє на російських бойовиків (зокрема, найманців), які воювали на сході країни... До середини 2018-го українські спецслужби мали детальне уявлення про структуру, практики та склад російських ПВК, насамперед так званої ПВК Вагнера, що афілійована та фінансується близьким до Кремля бізнесменом Євгеном Пригожиним".

"Найманці ПВК проходили ротацію між завданнями. Наступного завдання доводилося чекати, сидячи вдома у рідних містах та селах, іноді місяцями чи навіть роками. Це змушувало їх шукати альтернативний заробіток".

Спочатку їх хотіли виманити до Угорщини. "Була пропозиція виманити від двох до п'яти безробітних найманців до тренувального табору в Угорщині на фіктивний курс підвищення кваліфікації, який на ринку ПВК необхідний для вищої заробітної плати. Розглядалися й інші концепції схожих масштабів, де кінцевим пунктом маршруту були б країни Балтії".

Але затримання Цемаха змінило плани. "Операція показала, що російські спецслужби уважно не стежать за місцем розташування та безпекою потенційних важливих свідків... Успіх затримання Цемаха та знання про вразливість російських спецслужб... змусили команду переглянути раніше складені плани. Тепер ішлося про більш амбітну спецоперацію, метою якої мали стати десятки або навіть сотні підозрюваних".

До вересня 2019-го у ГУР запропонували сміливу ідею. "Створити фіктивну ПВК для вербування колишніх найманців, первинною метою якої було би збирання з перших рук даних та, можливо, зізнань у скоєнні злочинів на території України".

"В якості другої фази операції ГУР вивчало можливість виманити меншу групу найманців зі списку найбільш підходящих цілей на іноземне "завдання" та забезпечити їхнє захоплення за межами Росії".

Українські спецслужби створили підставний сайт від імені ПВК "МАР", що припинила діяльність. "Щоб перехоплювати запити від найманців, у вересні 2019 року команда ГУР зареєструвала схожий домен і клонований сайт chvk-mar.org (оригінальний сайт розташовувався за адресою chvk-mar.ru). Так вони отримали і домен електронної пошти для листування з кандидатами в найманці".

І запрошували найманців "охороняти" нафтові вежі Роснєфті на Близькому Сході. "Команда вирішила використовувати Роснєфть як фіктивного клієнта для майбутнього завдання з охорони об'єктів. Для цього команда зареєструвала (знову через російського реєстратора доменів) домен-приманку office-rosneft.org. Цей домен використовувався для листування електронною поштою з кандидатами".

Операції допомагав "Сергій Петрович". "Людина, відома під псевдонімом "Сергій Петрович", добре орієнтувалася у конфлікті на Донбасі, а також у жаргоні та культурному контексті російських найманців. Він зголосився грати роль фейкового рекрутера та "куратора" проєкту нібито з боку російських спецслужб".

Та кріт із ГРУ РФ. "Колишній офіцер середньої ланки, який служив у ГРУ РФ, якого українська військова розвідка розкрила і завербувала під час його роботи (на боці фейкової – ред.) "ДНР" за кілька років до цього. У 2019 році... його куратори з ГУР МОУ запропонували йому спробувати ще раз влаштуватися до російських Збройних сил. Таким чином команда планування отримала у розпорядження свою людину в таборі ворога".

"Контакти на вищезгаданому клоні сайту ПВК "МАР" було замінено на електронні адреси та телефонні номери, підконтрольні ГУР МОУ. Щоб спонукати кандидатів до запитів, на російських секретних сайтах, відомих тим, що там раніше вербували найманців, було розміщено кілька туманно сформульованих пропозицій про роботу".

"Сергій Петрович" виходить на "Шамана". "У першій розмові з "менеджером із кадрів" Артем Міляєв запропонував провести набір серед його колишніх підлеглих. Він був відомий його бойовим товаришам (і відповідно українській розвідці) під позивним "Шаман".

До літа 2020 українська розвідка отримала сотні зізнань. "На дві електронні адреси, підконтрольні ГУР МОУ, прийшли сотні сторінок детальних, власноруч написаних зізнань щодо участі у військових діях у Східній Європі, на Близькому Сході та в Африці, а також імена командирів, фотографії медалей, виданих Кремлем, і навіть раніше невідомі відео- та фотоматеріали про збиття українського військового вертольота над Донбасом у 2014 році".

Читайте також: Як Bellingcat перевіряла операцію проти ПВК Вагнера. Пояснення Христо Грозєва

Найманці почали нарікати. "До кінця травня 2020 року фіктивна маленька приватна армія (в якій налічувалося 180 осіб, підрозділених на три взводи) зажила власним організаційним життям. Один із майбутніх найманців, який був незадоволений своєю особистою ситуацією, навіть погрожував поскаржитися у ФСБ Росії".

Тому Сергій Петрович "помер". "2 червня 2020 року "Сергій Петрович" нібито загинув у бою на завданні у Сирії. Про це враженому "Шаману" повідомив електронною поштою "проєктний менеджер Роснєфті".

Легенду змінили на Венесуелу. "Потім Міляєву надійшов дзвінок із венесуельського номера. Співрозмовник представився як "Артур Павлович" – новий куратор, який змінив "Петровича". Як і "Петрович", "Артур Павлович" був співробітником ГУР МОУ. Після зміни куратора змінилась і легенда операції – "Артур Павлович" відповідав за безпеку нафтових свердловин Роснєфті у Венесуелі".

"Згідно з легендою, взводи мали вирушати до Венесуели по черзі з перервами в кілька днів. За ідеєю, реально вилетіти (і потрапити до рук українських спецслужб) міг лише перший взвод, тому увага зосередилася на відборі цієї групи".

У першу групу потрапили найбільші відморозки. "СБУ повідомила ГУР, що ті сидять на золотій жилі... Серед фігурантів були бійці, які брали участь у боях під Іловайськом і Дебальцевим, у збитті військово-транспортного літака під Луганськом... Один із найманців говорив, що на початку липня 2014 року супроводжував через російсько-український кордон Бук – засіб ППО того ж типу, яким було збито MH17".

Довго думали, як перекинути до Білорусі. "Коронавірусні локдауни призвели до перевірок на кордоні... Виїзд із Росії до Білорусі дозволявся лише на трьох підставах: лікування, робоча поїздка для працевлаштування у білоруській держкомпанії, транзитна поїздка. Варіант транзиту через Білорусь видався найбільш практичним".

"Пробили" маршрут із пробним пасажиром. "(Відправили) агента ГУР МОУ... з Москви до Мінська на міжміському автобусі... Коли "пробний пасажир" показав прикордонникам свіжозаповнену "угоду про працевлаштування", – пропустили. ГУР МОУ зазначило "фіктивне працевлаштування" як реалістичний механізм в'їзду".

Переліт мав зайняти 28 хвилин. "Рейс із Мінська до Стамбула виглядав зручно: літак на цьому маршруті провів би близько 28 хвилин у повітряному просторі України, чого саме вистачило би, щоб провести процедуру екстреної посадки під хибним приводом. Щоб план спрацював, слід було використовувати кожну секунду з 28 хвилин".

Читайте також: "Кінці у воду". Bellingcat закінчує розслідування вагнергейта, а Україна – і близько ні

Було два сценарії на посадку. "Першим сценарієм була медична екстрена ситуація... Але був ризик, що пілот вирішить повернутися до Білорусі... Другим сценарієм – вибуховий пристрій на борту... Це виглядало більш зручним і менш ризикованим".

І свій агент у Мінську. "Щоб, фізично перебуваючи в аеропорту Мінська, (він) зателефонував... Що на борту літака закладено бомбу... Легенда,.. що ця людина почула, як двоє чоловіків-пасажирів у кафе в аеропорту... обговорювали теракт на борту літака. Дзвінок мав надійти, щойно літак увійде до повітряного простору України".

Квитки на Стамбул взяли 25 липня. "Було відібрано групу з 34 найманців (знову зі збереженням високого співвідношення "осіб, які становлять інтерес"). Вона мала вилітати 25 липня. Решті сказали, що вони полетять наступним рейсом".

"Автобус із найманцями виїхав на Мінськ приблизно опівдні (24 липня)".

На той час операцію вже відклали. "А їхні квитки до Стамбула було скасовано... Дізнавшись про затримку, найманці обурилися. Однак потім... заспокоїлися і слідували  інструкції дотримуватися військової дисципліни, не пити алкоголь і не вештатися містом".

Найманців узяли в готелі Білорусочка. "Перед світанком, о 4:30 ранку (29 липня), санаторій взяла штурмом команда спецпризначенців "Альфа" КДБ Білорусі... Найманців 22 години тримали у відділку міліції у наручниках, на колінах та обличчям до стіни".

Вважали за опонентів Лукашенка. "Запитували, чи знають вони Сергія Тихановського та Миколу Статкевича... За словами одного з найманців, який поговорив із Bellingcat, допитувачі були впевнені, що мають справу з учасниками майбутнього перевороту".

Про операцію знали одиниці. "Щоб мінімізувати ризик витоку та максимально збільшити можливість правдоподібного заперечення причетності України, команда ГУР МОУ вирішила підключити до операції лише невелику групу колег із правоохоронних органів".

ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗНАВ. "Президенту України вперше повідомили про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час регулярного понеділкового брифінгу з головами спецслужб. Опитані нами працівники розповіли, що 26 червня 2020 року президент Зеленський схвалив операцію та попросив підготувати докладний план".

Схвалив план. "Цей план-концепцію було підготовлено і схвалено 1 липня 2020 року".

І приймав доповіді. "Від моменту, коли активну фазу плану було схвалено міністром оборони та представлено президенту, Зеленського регулярно інформували про перебіг операції "Авеню". Це робили двоє старших офіцерів, відповідальних за проєкт: директор ГУР МОУ Василь Бурба та заступник директора СБУ Руслан Баранецький".

ОПЕРАЦІЮ ПЕРЕНІС ЄРМАК, каже Бурба. "Голова ОП запропонував відкласти операцію на тиждень. На день раніше Зеленський досяг домовленості з Росією... про перемир'я на Донбасі з 27 липня... За словами Бурби, в ОП вважали, що у разі, якщо спецоперація пройде за планом і завершиться затриманнями 25 липня, то перемир'я закінчиться, не встигнувши розпочатися".

"Bellingcat не вдалося незалежно підтвердити цю розмову (Бурби та Баранецького з Єрмаком – ред). Офіс президента не прокоментував розслідування".

Бурба каже, що протестував. "Що відкласти операцію на тиждень неможливо, оскільки це призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до підозр із боку білоруських чи російських спецслужб. За словами Бурби, далі представники ОП... запропонували скоротити затримку операції до чотирьох днів. Дату вильоту і захоплення найманців мали перенести на середу, 29 липня 2020 року".

"Команда Bellingcat не змогла незалежно підтвердити цю другу розмову, як і першу".

Після провалу Україна намагалася домовитися з Лукашенком. "За двома фронтами... За словами одного з членів команди ГУР МОУ, СБУ передала інформацію про найманське минуле 33 осіб, а також інших людей, "найнятих" ПВК "МАР"... Зеленський особисто лобіював екстрадицію в Україну під час телефонної розмови із Лукашенком 5 серпня".

Але найманців повернули Росії. "І протягом двох тижнів... регулярно допитували співробітники ФСБ. Намагалися скласти картину подій, що відбулися відтоді, як перший найманець відгукнувся на оголошення про роботу на російському сайті майже роком раніше".

Читайте також: ПВК Вагнера. ТСК озвучила проміжний звіт: причетності Зеленського та Єрмака не знайшла

Володимир ЗеленськийАндрій Єрмакпвк вагнераспецопераціяBellingcat