Ніч збитих "Кинджалів", G7, корупція у Верховному Суді, F-16 для України: новини тижня
Зеленський зустрівся із Байденом, відбувся саміт G7, масований удар "Кинджалами", підозри в корупції щодо керівництва Верховного Суду, Бахмут знищено, Росія втратила понад 200 000 солдатів, коаліція винищувачів для України, президентські вибори у Туреччині. Огляд LIGA.net.
Зустріч Зеленського та Байдена у Хіросімі
Президент Володимир Зеленський зустрівся із президентом Сполучених Штатів Джо Байденом на полях саміту країн G7 у Японії.
Під час зустрічі Зеленський подякував Байдену за фінансову допомогу Україні з боку США та за оголошений американським президентом новий пакет військової допомоги на суму $375 мільйонів.
Окремо президент України відзначив рішення президента США підтримати міжнародну авіаційну коаліцію. Сторони обговорили підтримку США спільних із союзниками зусиль щодо підготовки українських пілотів на винищувачах четвертого покоління, таких як F-16.
Обговорення також стосувалося посилення оборони системами ППО для захисту від російських ракет і дронів.
Також на зустрічі глави держав говорили про подальше посилення оборонних спроможностей України, можливість реалізації української "формули миру" та майбутню відбудову України.
Зеленський наголосив на важливості отримання гарантій безпеки для України до вступу в НАТО.
Байден запевнив Зеленського у готовності США продовжувати військову підтримку для захисту України від Росії.
Читайте також: Тема дня | "Байден розвіяв наратив New York Times". Як Зеленський з'їздив на саміт G7 та що з F-16
У Хіросімі відбувся саміт G7. Зеленський вперше виступив особисто
У Японії 19-21 травня пройшов 49-й саміт країн-членів Великої сімки. Президент України Володимир Зеленський також взяв у ньому участь.
19 травня лідери країн G7 виступили із заявою за результатами зустрічі у Хіросімі. Наголосили: справедливий мир у війні Росії проти України не можна реалізувати без повного і безумовного виведення російських військ з усієї міжнародно визнаної території України. Цю вимогу має бути включено у будь-яку мирну ініціативу.
20 травня Зеленський прибув до Хіросіми для участі у саміті. Протягом першого дня на полях саміту він провів низку зустрічей із лідерами Італії, Великої Британії, Франції, Індії, Німеччини, а також президентом Євроради.
Цього ж дня лідери G7 узгодили спільне комюніке за результатами саміту, де підтвердили непохитну підтримку України "стільки, скільки буде потрібно для досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру".
21 травня президент України зустрівся із лідерами США, Канади, Індонезії та Республіки Корея.
Також він вперше особисто виступив на сесії саміту Великої сімки й України.
У своїй промові Зеленський подякував лідерам G7 за допомогу, надану Україні, та заявив про силу демократичних країн, коли вони об'єднані. Прикладом цього, за його словами, є руйнування російського міфу про невразливість її гіперзвукових ракет.
Наступний саміт країн G7 прийме Італія влітку 2024 року.
Україна відбила масований удар "Кинджалами" по Києву
У ніч проти 16 травня Росія масовано атакувала Україну 18 ракетами різних типів. По Україні випустили шість аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал", дев’ять крилатих ракет "Калібр", три ракети наземного базування С-400 або "Іскандер-М", а також шість ударних БПЛА і три тактичних безпілотники.
Удару завдали одразу з трьох напрямків — північного, південного та східного. Головною ціллю виняткової за своєю щільністю атаки став Київ.
Сили ППО України збили всі повітряні цілі. Таким чином, від початку травня сили оборони України збили над Києвом вже сім "Кинджалів". Щодо яких Росія раніше наголошувала: ці ракети збити неможливо.
Водночас, як пояснив речник Повітряних сил Юрій Ігнат, ці російські аеробалістичні ракети були збиті зенітно-ракетним комплексом Patriot в автоматичному режимі.
За підсумками ракетної атаки окупанти заявили, що російські ракети влучили по комплексу Patriot. У Повітряних силах України заспокоїли: знищити Patriot ракетою "Кинджал" неможливо.
Система ППО Patriot дійсно була пошкоджена під час цього обстрілу, але її вже відремонтували та повернули на бойове чергування.
У Росії на всі ці події відреагували масовими затриманнями розробників, які були причетні до створення "гіперзвукових" ракет. Їх, начебто, підозрюють у держзраді.
Читайте також: Розбір | Як Путін створив міф про непереможний "Кинджал". І що з ним робить Patriot
НАБУ та САП підозрюють у корупції голову Верховного Суду
15 травня НАБУ разом з антикорупційною прокуратурою викрило схему отримання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду.
Правоохоронці затримали голову Верховного Суду Всеволода Князєва. Він ухвалив протиправне рішення на користь власника групи "Фінанси і кредит" бізнесмена Костянтина Жеваго, стверджують слідчі.
Сума хабаря становила $2,7 млн, який передавали двома траншами.
Слідчі встановили, що Князєв нібито став організатором корупційного угруповання разом з адвокатом Олегом Горецьким. Його юридична компанія, за версією слідства, стала "бекофісом" корупціонерів.
Під виглядом адвокатських та юридичних послуг підозрювані вимагали від суддів рішень на користь їхніх "клієнтів".
Пресслужба Жеваго заявила, що він не передавав хабаря Князєву.
16 травня судді Верховного Суду зібрались на позачерговий пленум. Всі 142 судді підтримали заяву, в якій наголосили, що шоковані цими подіями та добровільно співпрацюють зі слідством. 140 суддів висловили недовіру Князєву та припинили його повноваження як голови.
18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про надання дозволу на утримання Князєва під вартою. Його взяли під варту з можливістю внесення застави розміром 107 млн грн.
Під час суду Князєв заявив, що до нього на зберігання приносили гроші "різні особи", і у нього в кабінеті "вони просто зберігались". Ексголова ВС назвав своє затримання "неправомірним", оскільки він сприяв слідству і допомагав правоохоронцям під час обшуку.
Читайте також: Тема дня | Княжа зграя. НАБУ підозрює голову Верховного Суду в рішенні на користь Жеваго: що відомо
200 000 знищених окупантів
17 травня у Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила вже понад 200 000 своїх солдатів.
Загальні бойові втрати РФ станом на 21 травня 2023 року орієнтовно склали:
- особового складу – близько 203 160 (+730) осіб ліквідовано;
- танків – 3783 одиниці;
- бойових броньованих машин – 7398;
- артилерійських систем – 3258;
- РСЗВ – 564;
- засобів ППО – 327;
- літаків – 308;
- гелікоптерів – 294;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2822 ;
- крилатих ракет – 1011;
- кораблів/катерів – 18;
- автомобільної техніки та автоцистерн – 6115;
- спеціальної техніки ‒ 425.
Коаліція винищувачів. Україна наближається до отримання F-16
Про формування коаліції з передання винищувачів для України президент Володимир Зеленський розповів ще 14 травня. За кілька днів він пояснив, як виглядатиме ця авіаційна коаліція, до якої долучились Британія, Нідерланди, Бельгія та Франція.
Очолять її Велика Британія та Нідерланди. Прем’єр-міністри цих країн повідомили, що працюватимуть над питанням надання Україні бойової авіації, підтримуючи в усьому – від навчання до придбання винищувачів F-16.
19 травня стало відомо, що президент США Джо Байден погодився приєднатися до авіаційної коаліції.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що навчання пілотів з України може розпочатися вже "зараз", не уточнивши подробиць. Бельгія також готова навчати українських пілотів на F-16. Португалія теж приєднається до авіаційної коаліції та тренуватиме українських пілотів та механіків на бойових літаках західного типу.
Німеччина вважає позитивом створення такої коаліції, але участі у ній не братиме.
Питання можливих постачань винищувачів міністри оборони країн-членів Альянсу обговорять вже у червні. Коли Україна отримає F-16 і з яких країн вони прибудуть, поки невідомо.
Загалом від західних партнерів Україна хоче отримати від 40 до 50 винищувачів F-16, каже радник міністра оборони Юрій Сак.
20 травня стало відомо, що президент США Джо Байден відмовився від своїх колишніх заперечень проти надання Україні винищувачів F-16. Тому що вірить у можливість підготувати країну для довгострокової боротьби з Росією, пояснив радник із національної безпеки США Джейк Салліван.
Читайте також: Розбір | Як Україна будує авіаційну коаліцію та чому поки вагаються США: чотири фактори на шляху до F-16
У Туреччині пройде другий тур виборів президента. Вперше в історії
За підсумками голосування на президентських виборах, які відбулись у Туреччині 14 травня, жоден із кандидатів не отримав 50% голосів, необхідних для перемоги у першому турі.
Реджеп Тайїп Ердоган випереджає прозахідного опозиціонера Кемаля Киличдароглу. Однак для перемоги йому не вистачило зовсім трошки – він отримав 49,51% голосів. Киличдароглу підтримали 44,88% виборців.
Таким чином, переможець голосування визначиться 28 травня під час другого туру виборів.
Паралельно із президентськими виборами в країні відбулися і парламентські. За їх підсумками, Альянс президента Ердогана набрав 49,3%. Це близько 322 із 600 місць у парламенті.
Об'єднана опозиція під лідерством Киличдароглу отримала 35,19% голосів, або близько 212 мандатів.
Читайте також: Розбір | У Туреччині вперше за 20 років опозиція може перемогти Ердогана: що це означає для України
