Нафту з РФ "бодяжать" на танкерах, Путін зіткнувся з новою Україною. Огляд західних медіа

Чому серед німців так популярні погляди люмпен-пацифізму, як нафтові компанії намагаються купувати російську нафту потайки – щоб не шкодити репутації, та як агресія Москви згуртувала українців.

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Business Insider: Російська нафта експортується у "невідомому напрямку", покупці уникають контактів із підсанкційною країною

Все більше і більше російської експортної нафти позначається як "призначення невідомо", – галузь шукає способи продовжити ведення бізнесу з Москвою під час її війни з Україною, пише Business Insider.

У квітні понад 11,1 млн барелів було відправлено у "невідомому напрямку". До російського вторгнення подібного не відбувалося. 

Аналітики кажуть: ця практика сигналізує про те, що російська нафта вивантажується на судна в морі та змішується з нафтою, яка вже є на цих танкерах, щоб приховати походження експорту.

Трейдери також повідомили, що на ринку останнім часом з'явились нові сорти нафти, які тепер називаються "латвійською сумішшю" та "туркменською сумішшю" і містять значну кількість російської нафти.

ЄС тільки обговорює повне ембарго на російську нафту, прямі санкції все ще не введені. Експорт до країн-членів Євросоюзу цього місяця відновився після падіння в березні. Але деякі компанії намагаються дистанціюватися від російської нафти та уникнути репутаційних ризиків.

Тим часом російський експорт до Азії та Середземномор’я навіть зріс у квітні, хоча тепер доводиться відправляти кораблі на значно більші дистанції, а Китай та Індія купують російську нафту зі знижкою.

Читайте також: Розбір | Auchan і Nestle заплатять за роботу в Росії. Але це вдарить і по Україні

Der Spiegel: Німецькі люмпен-пацифісти

Німецький рух за мир завжди був розділений на дві частини.

З одного боку – раціоналісти, які сповідують освічений пацифізм. Він складається з критичного ставлення до мілітаризму та "романтизації" війни, але водночас відстоює жорсткість у створенні необхідних умов для підтримки миру та захисту від агресії, пише Der Spiegel. 

Інша частина руху — так звані люмпен-пацифісти. Це глибоко егоцентрична ідеологія, для якої набагато важливішим фактором є гордість за свою морально-етичну позицію, на відміну від страждань людей. 

Люмпен-пацифісти можуть не дуже добре розуміти реальність, але вони не наївні, як їх часто намагаються зобразити. Вони пихаті та вважають, що їхні позиції у суспільстві важливіші за життя людей. Вони не хочуть нічого робити, навіть коли бачать жахи російського вторгнення до України.

Один із них – комісар миру євангелічної церкви єпископ Фрідріх Крамер. На питання, як реагувати на військові злочини диктатора Путіна в Україні, він відповів: "Іноді ми всі можемо бути лише безпорадними глядачами. І, можливо, це добре". Здається, це більше схоже на байдужість.

Для Володимира Путіна немає кращих друзів, ніж ті західні лідери, які кажуть, що Україна — не їхня справа. Люмпен-пацифісти зараз мають найбільше представництво у Соціал-демократичній партії Німеччини. Єпископ Крамер влучно підказує їм, як діяти. Звісно, не можна поставляти Україні зброю, адже Путін може це "невірно зрозуміти". 

Колишній мер Берліна Міхаель Мюллер, чинний депутат Бундестагу, каже: його дивують люди, які сьогодні закликають передавати Україні важке озброєння "якомога швидше". Цікаво, скільки ще треба тисяч загиблих і закатованих цивільних, щоб це було "вчасно"?

Організатори рухів за мир майже не висловлюють критики на адресу Кремля, водночас активно засуджують "агресивну поведінку" НАТО. 

Деякі представники руху навіть закликають українців більше спиратися на досвід Магатми Ґанді та його ненасильницької боротьби: виходити на мирні протести чи зупиняти російські танки живими ланцюгами.

І все це – попри доступність численних фото і відеоматеріалів із розбомбленим Маріуполем та закатованими жителями Бучі.

Politico: Викувані війною. Українська ідентичність міцнішає 

У 2014 все було для Росії інакшим. Під час окупації Криму Україна майже не чинила спротиву. А битва за захоплені території Донбасу була погано організована. Утім, армія агресора, яка перетнула кордон 24 лютого, зустрілася вже із зовсім іншою Україною, пише Politico.

Справа не тільки у західному озброєнні та бойовому досвіді військових. Відмінність була у впертій відмові злякатися та здати позиції кількісно більшому та технічно краще оснащеному супротивнику. 

Київ, Харків, Маріуполь. Подібне відбувалось скрізь. Миколаїв протистояв агресору настільки вдало, що росіянам довелося повернутися до Херсона, де вони зіткнулися із місцевими мешканцями, які росіянам були не раді. 

Для Москви у цій війні було багато розчарувань та переломів. Навіть із західних експертів мало хто розраховував, що Україна зможе успішно протриматися у війні з Росією так довго.

Війна згуртувала українців, етнічні та регіональні відмінності подолано, сформована нова національна свідомість. Російськомовні українці, побачивши розбомблені міста, які Путін хотів "звільнити", масово переходять на українську мову. Ніхто так багато не зробив для гуртування цієї нації, як російський диктатор. Для українців це не тільки боротьба за ідентичність, а ще й за цивілізаційний вибір.

Читайте також: Дайджест | Путін не зупиниться на Донбасі, НАТО час запросити до себе Україну. Огляд західних медіа (21 квітня)